Рішення № 125508514, 27.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18692/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» код ЄДРПОУ 30051782, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 103 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100133/2 від 05.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100289/1 від 29.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100290/1 від 29.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100248/2 від 07.05.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду і відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 12.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

20.12.2024 суд постановив ухвалу про витребування доказів.

Ухвалою від 06.01.2025 суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митних декларацій надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, на думку позивача, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Представник позивача подала додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивачем надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозились на територію України в режимі імпорту.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 04.03.2024 №24UA209230019581U0 на товар: томати приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти з вмістом сухої речовини 24.6 мас. % у первинних упаковках, томатна паста «Домашні продукти» у полімерних саше по 70 грам.

Розрахована декларантом митна вартість товару 25354,42 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подав додаткові документи.

05.03.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100133/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом за товар у розмірі 28994,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.

Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу імпортера встановлено оформлення аналогічного товару із вищою фактурною та відповідно митною вартістю МД 23UA209230079637U9 від 27.07.2023. Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин - відсутні.

Експортна декларація країни відправлення №223120230004475023 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена митна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

В розділі «Номер коносаменту» зазначено відомості про коносамент КТМТ00040, який до митного оформлення не надано, фактура що надана до митного оформлення - KТMТ00040А.

Згідно наданої до митного контролю CMR у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія N"UNIT LLC, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір про перевезення від 21.08.20 № 200059 із ТОВ «Альфатранс». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб?єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, декларантом надано: рахунок-проформа КТМТ00040 від 14.01.2024, проте такий рахонок проформа не може слугувати документом, що підтверджує вартість товару, оскільки не стосується даної поставки. Документ з таким номером вписано у експортній декларації країни відправлення, проте дата експортної декларації - 14.12.2023, тобто експортна декларації передує самій проформі.

Платіжна інструкція від 23.01.2024 на купівлю валюти, у розмірі 15603,75 дол США, у графі «Призначенні платежу» містить посилання на рахунок фактуру КТМТ00040, проте декларантом надано рахунок проформу з таким номером, загальна його вартість 71371,15 дол США.

Платіжна інструкція від 01.09.2023 на купівлю валюти у розмірі 21310,20 дол США, у графі «Призначенні платежу» міститься посилання на рахунок фактуру KТМТ00040, однак дата такого документу - 14.01.2024, тобто платіжне доручення передує документу який слугує підставою для оплати.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № 23UA403070005490U9 від 24/11/2023, де вартість такого товару становить 1,744 доларів США за кг.

Відповідач 05.03.2024 прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/009757.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 28.05.2024 №24UA209230048685U6 на товар: томати приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти з вмістом сухої речовини 24-26 мас. % у первинних упаковках, томатна паста «Домашні продукти» у полімерних саше по 70 грам.

Розрахована декларантом митна вартість товару 26753,72 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подав додаткові документи.

29.05.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100289/1, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом за товар у розмірі 28994,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.

Експортна декларація країни відправлення №223120240000940589 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Зазначено відомості про документ номер інвойсу договору - КТМТ00058, який до митного оформлення не надано, а фактура що надана до митного оформлення KTMT00058A.

Декларантом з урахуванням вимог статті 254 МК України не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення.

У графі 3 рахунку на оплату від № А2405016від 14.05.2024 декларантом не враховано до розрахунку митної вартості наступні витрати. Компенсація витрат з міжнародного перевезення вантажу залізничним транспортом пп Медика Польща - пп Мостиська Україна - 20300,00грн, що відповідним чином вплинуло на рівень заявленої митної вартості товару. Рахунок містить транспортно- експедиторські послуги по території України в сумі-94848,13 грн, що становить приблизно 40% загальної суми рахунку. Виникають сумніви щодо достовірності розподілу експедиційних витрат та порушенням принципів пропорційного розподілу. Відповідно до вимог пункту 1.2 Договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.08.2020 № 200059 визначено, що послуги з транспортно-екседиційного обслуговування надаються на підставі заявки замовника, у якій мають бути визначені істотні умови перевезення. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору. Згідно інвойсу № KTMT00058А від 15.03.2024 та пунтку V контракту купівлі- продажу від 14/08/23 Ј 14.08.2023 передбачено що здійснюється 30% -передоплати, решта 70% - переплати після отримання копії коносаменту. Жодного платіжного документа до митного оформлення не подано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, декларантом надано платіжну інструкцію №149 від 19.12.2023 на купівлю валюти у розмірі 20123,25 дол США, у графі «Призначенні платежу» міститься посилання на документ KТМТ00058, такий документ, не засвідчує факт переведення коштів продавцю.

Платіжне інструкція №208 від 23.04.2024 на купівлю валюти у розмірі 36521,28 дол США, у графі «Призначенні платежу» також міститься посилання на документ КТМТ00058. Загальна сума оплати становить 56644,53 доларів США.

Відсутні документи для перевірки числових даних щодо умов оплати. 70% після отримання копії коносаменту.

Загальна вартість поставки відповідно до рахунку фактури від 15.03.2024 становить 50472,00 дол США. Умови оплати 30% передплата та 70 % після отримання коносаменту. Додатково надано рахунок проформа КTМТ00058, але дата такого документу 15.03.2024, що не кореспондується із платіжною інструкцією №149 від 19.12.2023.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № 23UA403070005490U9 від 24.11.2023, де вартість такого товару становить 1,744 доларів США за кг.

Відповідач 29.05.2024 прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001855.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 29.05.2024 №24UA209230048685U6 на товар: томати приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти з вмістом сухої речовини 24-26 мас. % у первинних упаковках, томатна паста «Домашні продукти» у полімерних саше по 70 грам.

Розрахована декларантом митна вартість товару 26750,17 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подав додаткові документи.

29.05.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100290/1, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом за товар у розмірі 28994,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.

Експортна декларація країни відправлення №223120240000940589 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Зазначено відомості про документ номер інвойсу договору - КТМТ00058, який до митного оформлення не надано, а фактура що надана до митного оформлення KTMT00058A від 15.03.2024.

У графі 3 рахунку на оплату № А2405016 від 14.05.2024 декларантом не враховано до розрахунку митної вартості наступні витрати. Компенсація витрат з міжнародного перевезення вантажу залізничним транспортом пп Медика Польща - пп Мостиська Україна 25356,65 грн, що відповідним чином вплинуло на рівень заявленої митної вартості товару. Рахунок містить транспортно- експедиторські послуги по території України в сумі-94848,13 грн, що становить приблизно 40% загальної суми рахунку. Виникають сумніви щодо достовірності розподілу експедиційних витрат та порушенням принципів пропорційного розподілу. Відповідно до вимог пункту 1.2 Договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.08.2020 № 200059 визначено, що послуги з транспортно-екседиційного обслуговування надаються на підставі заявки замовника, у якій мають бути визначені істотні умови перевезення. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору. Згідно інвойсу № KTMT00058А від 15.03.2024 та пунтку V контракту купівлі- продажу від 14/08/23 Ј 14.08.2023 передбачено що здійснюється 30% -передоплати, решта 70% - переплати після отримання копії коносаменту. Жодного платіжного документа до митного оформлення не подано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, декларантом надано платіжну інструкцію №149 від 19.12.2023 на купівлю валюти у розмірі 20123,25 дол США, у графі «Призначенні платежу» міститься посилання на документ KТМТ00058, такий документ, не засвідчує факт переведення коштів продавцю.

Платіжне інструкція №208 від 23.04.2024 на купівлю валюти у розмірі 36521,28 дол США, у графі «Призначенні платежу» також міститься посилання на документ КТМТ00058. Загальна сума оплати становить 56644,53 доларів США.

Відсутні документи для перевірки числових даних щодо умов оплати. 70% після отримання копії коносаменту.

Загальна вартість поставки відповідно до рахунку фактури від 15.03.2024 становить 50472,00 дол США. Умови оплати 30% передплата та 70 % після отримання коносаменту. Додатково надано рахунок проформа КTМТ00058, але дата такого документу 15.03.2024, що не кореспондується із платіжною інструкцією №149 від 19.12.2023.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № 23UA403070005490U9 від 24.11.2023, де вартість такого товару становить 1,744 доларів США за кг.

Відповідач 29.05.2024 прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001854.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію від 07.05.2024 №24UA209230040977U2 на товар: томати приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти з вмістом сухої речовини 28-30 мас. % у первинних упаковках, томатна паста «Домашні продукти» у полімерних саше по 70 грам.

Розрахована декларантом митна вартість товару 24935,84 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подав додаткові документи.

07.05.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100248/1, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом за товар у розмірі 36184,51 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне.

Умови поставки згідно інвойсу FOB SHANQHAI. Відповідно до положень інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.04.2024 №A2404004 до митної вартості не включені витрати при проведенні митних формальностей порту призначення.

Відповідно до інформації яка наведена у інвойсі від 31.01.2024 №KTMT00058В визначено умови поставки - FOB XINGANG проте у графі 20 митної декларації декларантом заявлено умови поставки - FOB SHANQHAI.

Відповідно інформації яка наведена у графі 4 рахунку оплату від 05.04.2024 №A2404004 декларантом не враховано до розрахунку митної вартості наступні витрати: компенсація витрат з міжнародного перевезення вантажу залізничним транспортом пл Медика Польща - пл Мостиська Україна - 12479,17 грн, що відповідним чином вплинуло на рівень заявленої митної вартості товару.

Відповідно до вимог пункту 1.2 Договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.08.2020 № 200059 визначено, що послуги з транспортно-екседиційного обслуговування надаються підставі заявки замовника, у якій мають бути визначені істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.

У договорі про транспортно експедиційне обслуговування від 21.08.2020 №200059 відсутні сторінки починаючи пункту 2.1.10 до п. 7.4, що не дає змоги митному органу в повній мірі перевірити умови надання таких послуг.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: проформу інвойс від 15.03.2024 №KTMT00058 (у відповідній графі даного документу вказано умови поставки FOB Гданськ, що не відповідає інформації заявленій у графі 20 митної декларації; банківський платіжний документ; копію митної декларації країни відправлення від 15.03.2024 №223120240000940589 у графі «торгівельна країна» та «країна призначення» зазначено POL, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції

Разом з тим, документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № UA403070/2024/001141. від 07.02.2024, де вартість такого товару становить 1,744 доларів США за кг.

Відповідач 07.05.2024 прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001523.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача разом із поданими митними деклараціями: пакувальні листи, рахунки-фактури, коносаменти, автотранспортні накладні, сертифікати походження товарів, банківські платіжні документи, довідки про транспорті витрати, зовнішньоекономічний договір, договір про транспортно-експедиторське обслуговування, експортні митні декларацій країни відправлення.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МК України.

3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем вказано, що проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу імпортера встановлено оформлення аналогічного товару із вищою фактурною та відповідно митною вартістю МД 23UA209230079637U9 від 27.07.2023. Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин - відсутні.

З цього приводу Верховний Суд неодноразово вказував, що наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 19.02.2019 № 805/2713/16-а, від 30.06.2022 № 280/1824/19.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях вказує, що експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена митна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв?язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Суд зазначає, що недоліки митної декларації країни відправлення не впливає на правильність визначення усіх числових значень складових митної вартості товарів.

Експортна декларація країни відправлення за змістом частини другої статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до пункту сьомого частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Митний орган зазначає, що в розділі «Номер коносаменту» зазначено відомості про коносамент КТМТ00040, який до митного оформлення не надано, фактура що надана до митного оформлення - KТMТ00040А. Проте, відповідно до повідомлення про надання додаткових документів позивачем подано на вимогу митного органу проформу від 14.08.2023 № КТМТ00040.

Відповідачем також вказано, що згідно наданої до митного контролю CMR у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія N"UNIT LLC, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір про перевезення від 21.08.20 № 200059 із ТОВ «Альфатранс». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб?єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альфатранс» укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 21.08.2020 № 200059, відповідно до якого передбачена можливість залучення виконавчем третіх осіб до виконання договору (пункт 1.4).

В оскажуваних рішеннях відповідач вказує, що зазначено відомості про документ номер інвойсу договору - КТМТ00058, який до митного оформлення не надано, а фактура що надана до митного оформлення KTMT00058A. Проте, відповідно до повідомлень про надання додаткових документів позивачем подано на вимогу митного органу проформу від 15.03.2024 № КТМТ00058.

Відповідач також вказує, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 МК України не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення.

Вказана норма визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Аналогічні пвисновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 та від 25.11.2020 у справі №640/4941/19.

Проте, суд вказує, що митна декларація країни відправленняя не містить відомостей щодо вартості ввезеного товару та є додатковим документом, що подається до митного оформлення. Експортна декларація країни відправлення за змістом частини другої статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до пункту сьомого частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідачем також зазначено, що у графі 3 рахунку на оплату декларантом не враховано до розрахунку митної вартості наступні витрати. Компенсація витрат з міжнародного перевезення вантажу залізничним транспортом пп Медика Польща - пп Мостиська Україна, що відповідним чином вплинуло на рівень заявленої митної вартості товару. Рахунок містить транспортно- експедиторські послуги по території, що становить приблизно 40% загальної суми рахунку. Виникають сумніви щодо достовірності розподілу експедиційних витрат та порушенням принципів пропорційного розподілу. Відповідно до вимог пункту 1.2 Договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.08.2020 № 200059 визначено, що послуги з транспортно-екседиційного обслуговування надаються на підставі заявки замовника, у якій мають бути визначені істотні умови перевезення. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.

Так, відповідно до довідки про транспорті витрати ТОВ «АЛьфатранс» від 15.05.2024 № 80 витрати за межами території України складають:

- компенсація витрат третіх осіб за межами митної території України, розвантажувальні роботи в м. Гданськ 20905,37 грн;

- компенсація витрат з мінародного перевезення вантажу залізничним транспортом Гданськ пп Медика 101426,61 грн.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об?єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Отже, очевидним є факт, що рахунок-фактура на сплату транспортно-експедиційних послуг містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Проте суд вказує, що Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 носять рекомендаційний характер.

Суд вказує, що відсутність при митному оформленні заявок на перевезення не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання заявок на перевезення впливає на заявлену позивачем митну вартість товару.

Окрім того, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд зазначає, що витрати на транспортування підтверджені документально та подані до митного органу.

В оскаржуваному рішенні від 07.05.2024 №UA209000/2024/100248/1, відповідач вказав, що умови поставки згідно інвойсу FOB SHANQHAI. Відповідно до положень інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.04.2024 №A2404004 до митної вартості не включені витрати при проведенні митних формальностей порту призначення.

Відповідно до інформації яка наведена у інвойсі від 31.01.2024 №KTMT00058В визначено умови поставки - FOB XINGANG проте у графі 20 митної декларації декларантом заявлено умови поставки - FOB SHANQHAI.

Термін Інкотермс FOB передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто всі витрати до моменту переходу товару через поручні судна несе саме продавець.

Суд встановив, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав наступні документи: пакувальний лист, рахунок-фактуру, коносамент, автотранспортну накладну, договір про транспортно-експедиторське обслуговування, експортні митні декларацій країни відправлення, рахуок на опалату. Вказані документи підтверджують умови поставки - FOB XINGANG.

Щодо непідтвердження вартості товару та оплати в осскаржуваному рішенні від 05.03.2024 №UA209000/2024/100133/2, суд зазначає наступне.

Відповідно до рахунку проформи від 14.08.2023 вартість товару, який зобов`язується постави продавець 71035,00 доларів США.

Поставка товару, що розмитнювався за митною декларацією №24UA209230019581U0, здійснювалась згідно з рахунком-проформою від 14.12.2023 № KTMT00040A на суму 22800,00 доларів США.

Товар, що ввезений на територію України оплачений позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями від 01.09.2023 № 99, від 23.01.2024 № 164.

Щодо непідтвердження вартості товару та оплати в оскаржуваних рішеннях від 29.05.2024 №UA209000/2024/100289/1, № UA209000/2024/100290/1, від 07.05.2024 №UA209000/2024/100248/1, суд зазначає наступне.

Відповідно до рахунку проформи від 15.03.2024 №КТМТ0058 вартість товару, який зобов`язується постави продавець 71047,10 доларів США.

Поставка товару, що розмитнювався за митними деклараціями здійснювалась згідно з рахунком-проформою від 15.03.2024 №КТМТ0058 на загальну суму 71047,10 доларів США (25236 доларів США, 25236 доларів США, 20575,10 доларів СШАфі).

Товар, що ввезений на територію України оплачений позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями від 23.04.2024 №208, від 19.12.2023 №149, від 13.03.2024 №186.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митні декларації

Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100133/2 від 05.03.2024, №UA209000/2024/100289/1 від 29.05.2024, №UA209000/2024/100290/1 від 29.05.2024, №UA209000/2024/100248/2 від 07.05.2024 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3162,95 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/100133/2 від 05.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/100289/1 від 29.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/100290/1 від 29.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/100248/2 від 07.05.2024.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» (код ЄДРПОУ 30051782, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 103) судовий збір у розмірі 3162 (три тисячі сто шістдесят два) грн 95 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.