Рішення № 125508337, 28.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 рокусправа № 380/25406/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , в якому просить:

визнати дії, які полягають у відмові у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024 року, - протиправними;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та на підставі довідки №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження, починаючи з 30.01.2024 року.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що відповідач протиправно відмовив їй у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», за її заявою №9312 від 21.11.2024, оскільки до такої було долучено довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.11.2024 за №444-Ф та №445-Ф-, видані відповідачем на виконання рішення суду, в яких відображені всі види оплати праці, які є складовими частинами заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місце роботи для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, а відтак звернулася з позовом до суду.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що…

Ухвалою суду від 06.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2), розгляд справи розпочато спочатку.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 24.10.2018, позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідки від 12.08.2022, яка видана ОСОБА_1 про те, що вона дійсно перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком з 26.03.2010 (інвалідність: ІІ гр. загальне захворювання довічно з 01.04.2022р.).

З трудових книжок серія НОМЕР_2 від 10.06.1978 року та від 31.03.2017 року убачається, що позивач працювала, на таких посадах:

- 28.06.1978 прийнята на роботу в цех до Львівського виробничого об`єднання «Полонина»;

- 26.10.1993 звільнена за власним бажанням;

- 27.10.1993 зарахована на посаду спеціаліста 2 категорії по контракту до Галицького районного відділу соціального захисту населення;

- 01.01.1994 встановлено 15 ранг державного службовця;

- 05.03.1994 прийнято присягу державного службовця;

- 15.12.1998 встановлено 14 ранг державного службовця;

- 31.12.1998 звільнена за переведенням до Галицького районного відділу Пенсійного фонду України;

- 01.01.1999 призначена за переведенням на посаду спеціаліста 2 категорії підвідділу пенсійного забезпечення;

- 11.01.2001 звільнена з посади по переведенню до Галицького районного управління Пенсійного фонду України;

- 12.01.2001 призначена по переведенню на посаду спеціаліста 1 категорії відділу пенсійного забезпечення;

- 01.06.2003 присвоєно 13 ранг державного службовця;

- 22.05.2007 переведено на посаду провідного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення;

- 15.07.2015 призначена на посаду провідного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії;

- 10.09.2015 переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії;

- 04.05.2016 присвоєно 9 ранг державного службовця;

- 30.03.2017 звільнена з посади за переведенням до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова;

- 31.03.2017 призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії в Галицькому районі м. Львова за переведенням;

- 05.02.2018 звільнена з посади за переведенням до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;

- 06.02.2018 призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;

- 10.09.2018 присвоєно черговий 8 ранг державного службовця;

- 13.09.2019 переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства;

- 28.10.2020 переведена на посаду головного спеціаліста відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення;

- 10.09.2021 присвоєно черговий 7 ранг державного службовця;

- 29.01.2024 звільнена із займаної посади за власним бажанням.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі №380/3052/24 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.02.2017 №1-3; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за останньою займаною посадою державної служби за формою, передбаченою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №380/3052/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року по справі №380/3052/24 - без змін.

На виконання вищезазначених рішень, органом Пенсійного фонду України позивачу видано довідку №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, які наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи видно, що позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою від 30.01.2024 №938 щодо проведення перерахунку пенсії та переходу на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу».

Розглянувши вищевказану заяву, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 01.02.2024 №913070196040 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якому зазначено, що відповідно до пункту 13 розділу ХV Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначена раніше пенсія згідно Закону України «Про державну службу» поновлюється у старому розмірі. Розмір пенсії за віком з надбавками становить 4935,39 грн. Провівши умовний перерахунок пенсії її розмір зменшується та становитиме 2721,52 грн. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих Положень у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, позивач повторно звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою від 21.11.2024 №9312 щодо перерахунку пенсії перехід з пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято рішення від 28.11.2024 №913070196040 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024.

Мотивами відмови є те, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2024 становить 5342,44 грн. За результатом проведення умовного перерахунку пенсії за віком як державному службовцю з 21.11.2024 із заробітку 2643,74 грн. розмір пенсії зменшується і становить 2938,16 грн. З 01.02.2021 гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як більш доцільний.

Не погодившись з такими діями відповідачів щодо даних рішень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є протиправні дії органу Пенсійного фонду України щодо винесення рішень, якими відмовлено в перерахунку та переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведену норму, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №466/5138/17.

Так, у згаданій постанові Верховного Суду зазначено наступне.

«Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

…

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже зазначалося вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі №380/3052/24, яке набрало законної сили, в тому числі, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за останньою займаною посадою державної служби за формою, передбаченою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», яку позивачу видано (в матеріалах справи).

Вищезазначеним рішенням суду від 15.04.2024 року у справі №380/3052/24, яке залишено без змін постановою від 22.10.2024 у даній справі та яке набрало законної сили, встановлено такі обставини.

«Як встановлено судом, позивач з 27.10.1993 працювала на посадах, віднесених законом до посад державної служби і станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII набула стажу роботи на державній службі більше 20 років.

Відповідач мотивував свою відмову у видачі позивачу довідки тим, що позивачу з 26.03.2010 призначалась та виплачувалась пенсія на умовах Закону №3723.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Суд зазначає, що наявність правових підстав для переведення на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ станом на момент розгляду справи пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Крім того, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.

Відтак суд вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22.».

Відтак, оскільки вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, з урахуванням ст. 78 КАС України встановлено обставини, які не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, зокрема те, що позивач з 27.10.1993 працювала на посадах, віднесених законом до посад державної служби і станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII набула стажу роботи на державній службі більше 20 років, що дає їй право на перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

Судом не беруться до уваги інші посилання позивача та мотиви відмови у рішеннях органу Пенсійного фонду України, з огляду на встановлені обставини.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача 2, які полягають у відмові в переході позивачу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» не відповідають критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Суд відзначає, що дії зобов`язального характеру про повторний розгляд заяви позивача щодо здійснення перерахунку (нарахування) та виплати пенсії державного службовця має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував таке питання за заявою заявниці, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Щодо вимог які стосуються перерахунку і виплати пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та на підставі довідки №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження, як просить позивач, то суд зазначає таке.

Відповідач ще не ухвалював рішення щодо переходу позивача з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого будуть порушені.

Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 01.02.2024 № 913070196040 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 .

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 01.02.2024 № 913070196040 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 "

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 30.01.2024 року.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович