Рішення № 125508114, 28.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Київ № 640/29286/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" до Міністерства юстиції України визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2021 № 1240/7;

зобов`язати Міністерство юстиції України забезпечити повторний розгляд скарги позивача від 02.03.2021 № 03-03/2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що наказ відповідача про відмову в задоволенні скарги є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий у порушення положень ст. 19 Конституції України, вимог ст. 37 Закону та п. п. 5, 8, 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128. Позивач наголошує на тому, що враховуючи, що оскаржувану в скарзі державну реєстрацію вчинено на об`єкт незавершеного будівництва, якого фактично не існує, а також у зв`язку із тим, що він розташований на місці дитячого майданчику, який належить позивачу, протиправними діями державного реєстратора порушено права та законні інтереси скаржника - ОСББ «Комфортний дім», а тому, Колегія Міністерства юстиції України могла вирішувати лише питання, передбачені п. 13 Порядку, а саме встановлення наявності чи відсутності порушень закону у рішеннях та діях державного реєстратора, та вжиття відповідних заходів реагування. Жодних інших питань на даному етапі Колегія Міністерства юстиції України не була уповноважена вирішувати. Окрім цього, зазначено, що під час засідання Колегії представник скаржника додатково її членам повідомив доводи щодо наявності порушеного права. Після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок (2013 рік) у 2014 році мешканцями будинку за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 35/34 на частині земельної ділянки було розміщено дитячий ігровий майданчик та облаштовано майданчик для паркування транспортних засобів, у 2015 році мешканцями було проведено озеленення території, при цьому, мешканці будинку неодноразово звертались до Київської міської ради з клопотаннями щодо оформлення прав на частину земельної ділянки, однак, всі звернення залишились без відповіді. За таких обстави, відповідач, повинен був невідкладно здійснити розгляд скарги по суті оскаржуваних дій державного реєстратора.

Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 05.11.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

До суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що оскаржуваний наказ є законним та прийнятий з дотриманням порядку, при цьому, рішення про відмову у задоволенні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» від 02.03.2021 № 02-03/2021 обґрунтована з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», адже вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення. До того ж, скаржником не підтверджено порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до поданих разом із скаргою копій документів, а також відомостей Державного реєстру прав у скаржника відсутнє право власності або інші речові права щодо об`єкта незавершеного будівництва. Окрім того, скаржником до скарги не було додано документів, які підтверджують, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, перебуває у володінні, користування, розпорядженні ОСББ «Комфортний дім».

Також, акцентовано увагу і на тому, що перевірка підтвердження факту порушення права скаржника передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується, а обов`язок щодо підтвердження такого факту Законом покладено на скаржника. За наслідками розгляду скарги підтвердженого порушення права скаржника в результаті прийняття оскаржуваного рішення Колегія не встановила. Позивачем також жодним чином не спростовано висновку про відсутність факту порушеного права у скарзі, поданій до Мін`юсту. У скарзі позивач зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушує його право володіння та користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт незавершеного будівництва, на який зареєстровано право власності, проте, жодного документа, який підтверджує право користування земельною ділянкою до суду не надано.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 02.03.2021 подано скаргу на дії державного реєстратора в порядку ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка зареєстрована відповідачем 05.03.2021 за № 8335-33-21.

У скарзі повідомлялася, що державним реєстратором Наумовим Віталієм Володимировичем (5 Київська державна нотаріальна контора) протиправно було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «Юнікарго Україна» на об`єкт нерухомості - незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у місті Києві (реєстраційний номер 2256063780000) готовність якого складає 3%.

Підставою для вказаної державної реєстрації слугували наступні документи: 1. технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 18.12.2020, видавник: ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості"; 2. дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: ІУ № 113182261347, виданий 14.08.2018, видавник: Державна архітектурно- будівельна інспекція України. Водночас, наданий забудовником технічний паспорт, містить в собі недостовірні відомості, у тому числі щодо дійсних розмірів побудованого об`єкта, зокрема, у технічному паспорті відображені частини фундаменту, які взагалі не існують.

Техніком з інвентаризації Сафригіним Р.О. фактично «намальовані» частини будівлі, яких не існує. Крім того, відповідно до технічного паспорту будівля розташована на ділянці, яка перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСББ «Комфортний дім», зокрема, на місці, де розташовані дитячий майданчик та зелені насадження.

До скарги була надана роздруківка фотографії дитячого майданчика станом на 18.01.2021, на якому нібито розташований недобудований багатоквартирний будинок із підземним паркінгом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27-1 Закону для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються, зокрема, документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва).

Так, державним реєстратором використовувався Дозвіл на будівництво ІV № 113182261347, виданий 14.08.2018, який наказом ДАБІ від 21.06.2019 № 17 скасований, а тому, скаржник зауважував, що факт порушення вимог ст. 27-1 Закону є очевидним.

Окрім цього, у скарзі повідомлено, що на час її подання були відсутні будь-які судові спори з приводу державної реєстрації речовий прав на вказаний об`єкт незаверніеното будівництва.

Наказом Міністра юстиції України від 21.04.2021 № 1240/7, відповідно до п. 1 ч. 6, п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено у задоволені скарги позивача від 02.03.2021 № 02-03/2021 у зв`язку із тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону, оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Вказаний наказ прийнятий на підставі Висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 16.03.2021.

Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регламентуються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (далі - Закон 1952).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначається ст. 37 Закону № 1952-IV.

Відповідно до норм ч. 1, 2 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Згідно з приписами ч. 5, 6 ст. 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Відповідно до положень ч. 8-10 ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128), який визначає процедуру розгляду відповідно до Законів № 1952 та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).

Пунктом 2 Порядку № 1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Згідно з п. 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Тож, з наведеного слідує, що передумовою розгляду скарги по суті, є перевірка комісією відомостей, передбачених п. 5 Порядку № 1128, зокрема, щодо дотримання вимоги Закону щодо вимог оформлення скарги та/або щодо документів, що долучаються до скарги. Лише за умови відповідності скарги вимогам Закону її розгляд по суті здійснюється за критеріями, визначеними п. 8 Порядку № 1128.

Судом досілджено, що 16.03.2021 Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» від 02.03.2021 № 02-03/2021, зареєстровану в Міністерства юстиції України 05.03.2021 за № 8335-33-21, на рішення від 22.12.2020 № 55859536, прийняте державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Наумовим Віталієм Володимировичем щодо об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 44, 46 з вимогою тимчасового блокування доступу державному нотаріусу Наумову В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рекомендувала відмовити у задоволенні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» від 02.03.2021 № 02-03/2021 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону № 1952, оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Так, позивач у скарзі зазначив, що об`єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСББ «Комфортний дім», при цьому, що нотаріусом Наумовим В.В. прийнято оскаржуване рішення з порушенням вимог законодавства, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Юнікарго Україна» на об`єкт незавершеного будівництва, було скасовано.

Згідно з відомостями з Державного реєстру прав державним нотаріусом Наумовим В.В. на підставі оскаржуваного рішення відкрито розділ у Державному реєстрі прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256063780000) на об`єкт незавершеного будівництва та зареєстровано право власності (номер запису про право власності 39850909) ТОВ «Юнікарго Україна» на нього.

З урахуванням наданих до відповідача документів, а також матеріалів справи, вбачається, що позивачем не було підтверджено порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до поданих разом із скаргою копій документів, а також відомостей Державного реєстру прав, у позивача відсутнє право власності або інші речові права щодо об`єкта незавершеного будівництва.

Окрім того, позивачем до скарги не було додано документів, які підтверджують, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, перебуває у володінні, користування, розпорядженні ОСББ «Комфортний дім».

Як вже зазначалось вище, за приписами ч. 5 ст. 37 Закону № 1952 скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, зокрема, викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги. Скарга на рішення державного реєстратора розглядається в порядку, визначеному законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення 'її прав у результаті прийняття такого рішення.

Відтак, перевірка підтвердження факту порушення права скаржника передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується, а обов`язок щодо підтвердження такого факту Законом покладено на скаржника.

У даному випадку, за наслідками розгляду скарги підтвердженого порушення права скаржника в результаті прийняття оскаржуваного рішення Колегія не встановила.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.

Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України відмовляє в задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Щодо тверджень позивача проте, що у Колегії Міністерства юстиції України немає повноважень рекомендувати відмовити у задоволенні скарги, варто звернути увагу на те, що за п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містятьея в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєетрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльніеть державного реєстратора, субшкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, шо випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно пункту 9 Розділу ІІІ «Процедурні засади діяльності Колегії» Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністеретва юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307 (далі - Положення № 71/5), за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; склад Колегії, що здійснював розгляд скарги у сферах державної реєстрації, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть скарги у сферах державної реєстрації; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, що здійснювала розгляд відповідної скарги у сферах державної реєстрації.

З наведеного слідує, що за результатом розгляду скарги Колегії може рекомендувати як задовольнити скаргу, так і відмовити у задоволенні скарги, а перелік підстав для відмови у задоволенні скарги визначений ч. 8 ст. 37 Закону, зокрема, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 цієї статті (не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення).

Відповідно до пункту 2 Положення № 71/5 колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльніеть державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, Колегія є консультативно-дорадчим органом при Мінюсті, а її висновки носять рекомендаційний характер, а відтак, дії та висновки Колегії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, позаяк, рішення Мін`юсту приймається у формі наказу і під час розгляду справи може надаватися оцінка лише правомірності прийнятого наказу.

Суд вважає, що позивачем не спростовано висновку про відсутність факту порушеного права у скарзі, поданій до Мін`юсту. У скарзі позивач зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушує його право володіння та користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт незавершеного будівництва, на який зареєстровано право власності, проте, жодного документа, який підтверджує право користування земельною ділянкою як відповідачу, так і до суду не надано.

У частині доводів позивача про те, що після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок (2013 рік) у 2014 році мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 на частині земельної ділянки було розміщено дитячий ігровий майданчик та облаштовано майданчик для паркування транспортних засобів, у 2015 році мешканцями було проведено озеленення території, при цьому, мешканці будинку неодноразово звертались до Київської міської ради з клопотаннями щодо оформлення прав на частину земельної ділянки, однак, всі звернення залишились без відповіді, суд зазначає, що вказані доводи не спростовують висновку відповідача про те, відсутність документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва (володіння, користування, розпорядження), при цьому, дії Київської міської ради щодо нерозгляду клопотань позивача про оформлення справ на частину земельної ділянки, не є предметом даного спору. Доводи позивача в цій частині не ґрунтуються на нормах Закону та не спростовують висновків відповідача.

Посилання позивача в позовній заяві на незаконність оскаржуваної реєстраційної дії, яка становила предмет скарги, не приймаються судом до уваги, оскільки оскаржуваний у даній справі наказ прийнятий відповідачем не з підстав законності дій нотаріуса (на даному етапі не перевірялось по суті), а з підстав подання скарги особою, яка не підтвердила факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, суд висновує, що перевірка підтвердження факту порушення права скаржника передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується, а обов`язок щодо підтвердження такого факту Законом покладено на скаржника, проте, за даних обставин, підтвердженого порушення права скаржника в результаті прийняття оскаржуваного рішення Колегія не встановила. На підставі висновку Колегії від 16.03.2021, прийнято оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2021 № 1240/7, який відповідає приписам Закону та Порядку.

Беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, у даному випадку, суд приходить до висновку, що позивачем недоведено обставини, які покладено в основу позовних вимог, натомість, стороною відповідача доведено законність прийняття наказу від 21.04.2021 № 1240/7 про відмову в задоволенні скарги. Порушень процедури розгляду скарги, яка б давала підстави для визнання його протиправним та скасування, судом не встановлено.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказу відповідача від 21.04.2021 № 1240/7, позовні вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України забезпечити повторний розгляд скарги позивача від 02.03.2021 № 03-03/2021, не підлягають задоволенню, як похідні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" до Міністерства юстиції України визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.