Рішення № 125508001, 28.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року Київ №320/19518/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2)

Із урахуванням уточненої позовної заяви просили визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2024 № 10637956/24583590, від 28.02.2024 № 10637955/24583590, від 28.02.2024 № 10637957/24583590, від 28.02.2024 № 10637958/24583590, від 28.02.2024 № 10637964/24583590, від 28.02.2024 № 10637959/24583590, від 28.02.2024 № 10637963/24583590, від 28.02.2024 № 10637961/24583590, від 28.02.2024 № 10637962/24583590, від 28.02.2024 № 10637960/24583590, про відмову в реєстрації ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в ЄРПН та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в ЄРПН датами їх надходження до контролюючого органу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийняті рішення, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосила, що спірні рішення відповідача 1 не містять чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкових накладних, не мають конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржувані рішення відповідача 1 позивач уважає незаконними, прийнятими за відсутності об`єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, зазначених у відповідних податкових накладних, чим порушено його права платника податків.

Ухвалою від 24.05.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити. Зазначили, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, у квитанціях вказано конкретні підстави неприйняття податкових накладних, проте, позивачем ані до контролюючого органу, ані до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.

Стверджували, що подані позивачем копії первинних документів складені з порушенням законодавства, а саме: первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг, що на переконання відповідача 1 не дало можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій з контрагентом. Зазначили про надання позивачем виключно шаблонних документів, які фіксують такі операції, що унеможливило встановити фактичний рух активів у процесі здійснення господарської діяльності та реальні зміни майнового стану платника податку. У підсумку зазначили, що за відсутності достатніх доказів, які не було отримано відповідачем 1 для визнання реальності господарських операцій, це стало підставами для винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

Крім того, у відзиві представника відповідача 1 заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити, оскільки контролюючому органу на підтвердження здійснення господарських операцій щодо придбання сировини та доставки товарів покупцю, що охоплюється предметом спору, було надано вичерпний перелік первинних документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи. Станом на день розгляду справи адресою місцезнаходження є: 01014, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 24583590.

Видами діяльності позивача є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний) 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 41.10 Організація будівництва будівель.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів установлено, що 26.04.2019 між позивачем (постачальник) та ТОВ «Сільпо-Фуд» (покупець) укладено договір поставки № 6945Р, відповідно до предмета якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору та замовлення. Товар поставляється в асортименті та за цінами, що визначені в прайс-листі, який є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник гарантує, що товар, який поставляється за цим договором, не обтяжений вимогами третіх осіб (щодо мита, податків, застави, арешту та інше).

Асортимент, ціна та порядок розрахунків за товар визначені в розділі 2 договору.

Порядок замовлення, поставки і приймання товару визначено в розділі 3 договору.

Зміни і доповнення до договору врегульовані розділом 10 договору, строк дії договору - розділом 11.

Договором врегульовані й інші умова, передбачені ним.

До договору поставки № 6945Р від 26.04.2019 сторонами укладено та підписано протокол узгодження розбіжностей від 26.04.2019; договір від 26.01.2023 про заміну сторони в зобов`язанні за договором поставки, відповідно до якого замінено ТОВ «Сільпо-Фуд» (первісний покупець) на ТОВ «Фоззі Коммерц» (новий покупець).

До кожної із спірних господарських операцій, що охоплюються предметом спору, відповідно до яких складались спірні податкові накладні, між позивачем та його контрагентом укладались окремі замовлення, зокрема: від 19.12.2023, 26.12.2023 (два замовлення), 02.01.2024, 09.01.2024 (три замовлення), 08.01.2024, 16.01.2024, 15.01.2024.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, судом установлено, що позивачем відповідно до замовлень було відвантажено контрагенту ТОВ «Фоззі Коммерц» товари у відповідних асортиментах, що підтверджено видатковими накладними, зокрема: від 23.12.2023 № 911, від 30.12.2023 № 929, від 30.12.2023 № 931, від 06.01.2024 № 13, від 13.01.2024 № 31, від 13.01.2024 № 32, від 13.01.2024 № 33, від 13.01.2024 № 35, від 20.01.2024 № 54 та від 24.01.2024 № 51.

Доставка товару здійснювалась за рахунок позивача, про що свідчать рахунки на оплату від 21.12.2023, 27.12.2023, 03.01.2024, 10.01.2024, 17.01.2024. На кожну доставку товару складені окремі заявки. Доставка товару підтверджена наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.12.2023, 30.12.2023, 04.01.2024, 12.01.2024, 19.01.2024, а також відповідними товарно-транспортними накладними.

Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

За результатами вказаних фінансово-господарських операцій позивачем складені ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55, та направлено їх для реєстрації в ЄРПН.

21.02.2024, 22.02.2024 позивач отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційні номери: 9383918731, 9383919069, 9383918962, 9036465627, 9036890288, 9036916751, 9036926053, 9036926035, 9036915287, 9036879989, відповідно до яких податкові накладні від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165, реєстрація ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1006, 1102, 1103, 1515, 1901 (щодо квитанцій 9383918731, 9383919069, 9036465627, 9036926035), 1006, 1103 (щодо квитанцій 9383918962, 9036879989), 1008 (щодо квитанції 9036890288), 0713, 1006 (щодо квитанції 9036916751), 0713, 1006, 1103 (щодо квитанції 9036926053), 0713, 1008, 1103 (щодо квитанції 9036915287), перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем були направлені відповідні письмові пояснення щодо кожної зі спірних ПН, щодо реальності здійснення господарських операцій, в яких детально описана суть господарських операцій, та на їх підтвердження були надані первинні документи згідно з переліком наведеним у поясненнях, копії яких наявні у матеріалах справи та досліджені судом.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийняті рішення від 28.02.2024 № 10637956/24583590, від 28.02.2024 № 10637955/24583590, від 28.02.2024 № 10637957/24583590, від 28.02.2024 № 10637958/24583590, від 28.02.2024 № 10637964/24583590, від 28.02.2024 № 10637959/24583590, від 28.02.2024 № 10637963/24583590, від 28.02.2024 № 10637961/24583590, від 28.02.2024 № 10637962/24583590, від 28.02.2024 № 10637960/24583590, про відмову в реєстрації ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в ЄРПН.

Відмова відповідача-1 в оскаржуваних рішеннях мотивована наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У якості додаткової інформації рішення містять застереження: первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг.

Рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН були оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг, ДПС України ухвалені рішення, якими скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

За змістом пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до отриманої платником податку квитанції, операція, відображена у податковій накладній, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку № 1165.

Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Так, в отриманих позивачем Квитанціях контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165, реєстрація ПН від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1006, 1102, 1103, 1515, 1901 (щодо квитанцій 9383918731, 9383919069, 9036465627, 9036926035), 1006, 1103 (щодо квитанцій 9383918962, 9036879989), 1008 (щодо квитанції 9036890288), 0713, 1006 (щодо квитанції 9036916751), 0713, 1006, 1103 (щодо квитанції 9036926053), 0713, 1008, 1103 (щодо квитанції 9036915287), перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Щодо зазначених контролюючим органом у квитанціях показників «D», «Р», суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з підстав, зазначених вище.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За положеннями пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

До того ж, зазначені контролюючим органом у квитанціях показники «Р, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.

Як свідчить зміст податкових накладних від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55, у них зазначені конкретні суми ПДВ у відповідних розмірах, у той час як контролюючий орган у квитанціях відобразив показники «Р», які не відповідають сумам ПДВ, зазначеним у спірних податкових накладних.

Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

За приписами пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як зазначено у спірних рішеннях, підставами для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У якості додаткової інформації рішення містять застереження: первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг.

Для підтвердження реальності здійснення господарської операції на розгляд комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві, позивачем були направлені відповідні письмові пояснення щодо кожної зі спірних ПН, щодо реальності здійснення господарських операцій, в яких детально описана суть господарських операцій, та на їх підтвердження були надані первинні документи згідно з переліком наведеним у поясненних.

Копії цих документів також наявні у матеріалах справи та досліджені судом. Жодного сумніву у суду не викликають, а їх невідповідність вимогам закону або спростування наведеної в них інформації чи недостовірність її відображення, відповідачем 1 не доведена.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, копії яких наявні в матеріалах справи, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких їх ухвалено або вчинено.

У цьому випадку судом установлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість та протиправність.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час, сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.

Крім того, відповідачами до відзивів не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваних рішень, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданим на реєстрацію податковим накладним, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

За наведеного, позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірні ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжної інструкції від 30.04.2024 № 709 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30280,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За нормами частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За нормами частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз указаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що 01.04.2024 між позивачем та адвокатом Марченко Тетяною Василівною укладено угоду про надання правничої допомоги № 01/0424, відповідно предмета якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити у порядку та строки обумовлені сторонами.

Ціна договору та порядок оплати передбачені розділом 3 договору, відповідно до пункту 3.1 якого за правничу допомогу, передбачену в пункті 1.2 договору замовник сплачує адвокату гонорар у розмірі 18000,00 грн. протягом 2 (двох) банківських днів з дати направлення рахунку на електронну пошту замовника.

Зміст договору є зрозумілим, не суперечить вимогам закону та відображує суть укладеного сторонами правочину, у частині надання позивачу професійної правничої допомоги.

У матеріалах справи наявний рахунок-фактура від 30.04.2024 № 16, відповідно до якого за надання правничої допомоги щодо супроводження справи в суді сума без ПДВ становить 18000,00 грн., а за компенсацію витрат вартості послуг по роздрукуванню документів у необхідній кількості для трьох сторін - 2000,00 грн. Всього 20000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 30.04.2024 № 709, позивачем здійснено оплату вартості послуг правничої допомоги згідно з рахунком № 16 від 30.04.2024 у сумі 20000,00 грн.

27.11.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої просили стягнути з відповідачів пропорційно суму судових витрат понесених позивачем у розмірі 48280,00 грн., що складається із судового збору в розмірі 30280,00 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.

До заяви долучено акт обсягів наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості (детальний опис робіт - наданих послуг) від 26.11.2024.

Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Як зазначалось вище, позивачем здійснено оплату 20000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, що підтверджено платіжною інструкцією.

Від відповідачів до суду не надходило заперечень щодо розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, проте судом установлено їх неспівмірність та завищення.

Як убачається з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд також ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, відповідно до яких при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги є завищеним та підлягає зменшенню.

Суд резюмує, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є 5000,00 грн.

З огляду на викладене суд присуджує позивачеві 5000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2024 № 10637956/24583590, від 28.02.2024 № 10637955/24583590, від 28.02.2024 № 10637957/24583590, від 28.02.2024 № 10637958/24583590, від 28.02.2024 № 10637964/24583590, від 28.02.2024 № 10637959/24583590, від 28.02.2024 № 10637963/24583590, від 28.02.2024 № 10637961/24583590, від 28.02.2024 № 10637962/24583590, від 28.02.2024 № 10637960/24583590, про відмову в реєстрації податкових накладних від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» від 23.12.2023 № 62, від 30.12.2023 № 86, від 30.12.2023 № 89, від 06.01.2024 № 19, від 13.01.2024 № 26, від 13.01.2024 № 27, від 13.01.2024 № 28, від 13.01.2024 № 30, від 20.01.2024 № 52, від 24.01.2024 № 55 датами їх надходження до контролюючого органу.

Стягнути на користь дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» (код ЄДРПОУ: 24583590; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 0 копійок).

Стягнути на користь дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» (код ЄДРПОУ: 24583590; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.