Рішення № 125507960, 27.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року справа №640/149/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, оформленої листом № 25761-26836/А-02/8-2600/20 від 11.11.2020 року, у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до спеціального стажу періоди роботи з 05.01.1979 р. по 12.11.1979 р. - роботу на посаді тренер-викладач відділу спортивної акробатики у Спеціалізованій дитячо- юнацькій спортивній школі олімпійського резерву № 4 м. Києва; з 13.11.1979 р. по 08.06.2020 р. - роботу на посаді тренер-викладач з акробатики відділу стрибків у воду у Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву № 4 м. Києва, яка за час роботи перейменована в Позашкільний навчальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа № 4» Подільського району м. Києва (ДЮСША-4);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 08.01.1979 по день звернення до суду з позовом (04.01.2021) працює в Позашкільному навчальному закладі «Дитячо-юнацька спортивна школа № 4» Подільського району м. Києва (ДЮСША-4) (код ЄДРПОУ 22878134) на посаді тренера- викладача.

Позивачу 08.06.2020 призначено пенсію за вислугою років. На дату призначення пенсії позивач мала понад 40 років педагогічного стажу на посаді тренера-викладача, що дає право у відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на призначення та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

У зв`язку із наміром отримати зазначену грошову допомогу позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із відповідною заявою від 12.10.2020.

Листом № 25761-26836/А-02/8-2600/20 від 11.11.2020 відповідач повідомив, що розділом 1 «Освіта» Переліку закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, в позашкільних навчальних закладах передбачені директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, а також зазначив, що посада тренера-викладача позашкільних навчальних закладів, до яких належать дитячо-юнацькі спортивні школи зазначеним Переліком не передбачені, тому робота на цих посадах не зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - ЗУ «Про пенсійне забезпечення») право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 року (далі - Порядок № 1191).

Пунктом 2 Порядку № 1191 встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що передбачені зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Постанова № 909).

Так, згідно з Постановою № 909 до посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у позашкільних навчальних закладах на посадах директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючих відділами (лабораторіями, кабінетами), художніх керівників, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

В Постанові № 909 посада тренера-викладача прямо не зазначена однак, у листі Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/96-02 від 16.02.1994 року зазначається, що назви посад працівників установ освіти у даному переліку не відповідають їх назвам, передбачених діючими нормативними документами по штатах та оплаті праці, що викликає труднощі при визначенні права на пенсію за вислугу років працівникам установ освіти. Зокрема, діючим законодавством у дитячо-юнацьких спортивних школах передбачаються посади тренерів-викладачів, а не тренерів, викладачів.

Також варто зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року (далі - Постанова № 963), посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури тощо відносяться до педагогічних посад.

Постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 31.01.2001 року «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Абзацом другим цієї постанови визначено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених Постановою № 963, а також час роботи у спортивних школах усіх типів на посадах керівників, їх заступників з основного виду діяльності, тренерів-викладачів, тренерів-методистів, інструкторів-методистів, акомпаніаторів та на посадах тренерів-викладачів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, тим науково-педагогічним працівникам, що працюють за профілем у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, керівників фізичного виховання, викладачів фізкультури вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та професійно- технічних навчальних закладів, учителів фізкультури, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які працюють за профілем у загальноосвітніх навчальних закладах, і педагогічних працівників, які працюють за профілем у позашкільних та дошкільних навчальних закладах.

Виходячи з наведеного, посади тренера-викладача та керівника інших форм гурткової роботи ототожнені, а тому посаду тренера-викладача слід віднести до категорії керівників інших форм гурткової роботи, яка передбачена Постановою № 909, що дає право на зарахування часу роботи у Позашкільному навчальному закладі «Дитячо-юнацька спортивна школа № 4» Подільського району м. Києва на посаді тренера-викладача до вислуги років.

Крім того, посаду тренера-викладача слід віднести до категорії керівників інших форм гурткової роботи, яка передбачена Постановою № 909 виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти, поряд з іншими, є позашкільна освіта та спеціалізована освіта.

Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 року «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» затверджено такі типи позашкільних навчальних закладів, як дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, клуби фізичної підготовки.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про освіту» здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім`єю, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.

Відповідно до п. 1 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 05.11.2008 року (далі - Постанова № 993) дитячо-юнацька спортивна школа є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю - закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Згідно з п. 8 Постанови № 993 спортивна школа у своїй структурі має відділення з певних видів спорту, інші підрозділи, що передбачені її статутом та відповідають меті діяльності спортивної школи. Відкриття (закриття) відділень з певних видів спорту здійснюється за рішенням засновника (власника) спортивної школи, погодженим із структурним підрозділом з фізичної культури і спорту місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У статті 63 Закону України «Про освіту» зазначено, що Кабінет міністрів України, зокрема, затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти.

Відповідно до п. 28 та 38 Постанови № 993 учасниками навчально-тренувальної та спортивної роботи в спортивній школі є: вихованці; тренери-викладачі, медичні працівники та інші фахівці; батьки або особи, що їх замінюють; директор та його заступники. Тренери-викладачі спортивної школи організовують і здійснюють навчально-тренувальну та спортивну роботу, несуть відповідальність перед директором за її результати та підлягають атестуванню один раз на чотири роки в порядку, визначеному Мінмолодьспортом.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Отже, наведені правові норми дають підстави віднести посаду тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи до категорії керівників інших форм гурткової роботи, яка передбачена Постановою № 909.

Таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років, працювала та працює на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», загальний спеціальний стаж роботи на час призначення пенсії за віком склав понад 40 років, - має право на призначення та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року по справі № 149/2408/17.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80грн. (квитанція від 18.12.2020 №0.0.1947584498.1), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови, оформленої листом № 25761-26836/А-02/8-2600/20 від 11.11.2020 року, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди роботи з 05.01.1979 р. по 12.11.1979 р. - роботу на посаді тренер-викладач відділу спортивної акробатики у Спеціалізованій дитячо- юнацькій спортивній школі олімпійського резерву № 4 м. Києва; з 13.11.1979 р. по 08.06.2020 р. - роботу на посаді тренер-викладач з акробатики відділу стрибків у воду у Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву № 4 м. Києва, яка за час роботи перейменована в Позашкільний навчальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа № 4» Подільського району м. Києва (ДЮСША-4).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.