Рішення № 125507782, 28.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м.Київ №320/44315/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного антикорупційного бюро (далі-відповідач, Національне бюро), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Директора Національного антикорупційного бюро України та поновити ОСОБА_1 згідно вимог абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з присвоєнням спеціального звання згідно затвердженого наказом Директора Національного бюро від 17.08.2020 № 94-ДСК співвідношення з рангами державної служби.

визнати протиправною бездіяльність та стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі.

визнати протиправною бездіяльність та стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 суми індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

визнати протиправною бездіяльність та стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Національне антикорупційне бюро України (вул. Дениса Монастирського, 3, м. Київ, 03035. 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 39751280) внести до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 записи про недійсність запису № 14 від 05.05.2021 «Припинено державну службу та звільнено з посади Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури і штатного розпису, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»» та про поновлення на посаді в Національному бюро.

допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України та стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

У якості підстави позову зазначено про те, що на виконання рішень суду в справах № 640/11970/20 та 640/14941/21 позивача так і не було поновлено на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з присвоєнням спеціального звання, та не були виплачені середній заробіток за час вимушеного прогулу, суми індексації середнього заробітку та суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю будь-якої інформації від відповідача з приводу способу, порядку та стану виконання рішень суду, що набрало законної сили, 14.08.2024 на адресу Директора Національного бюро в інтересах позивача було направлено адвокатський запит з відповідних питань, за результатами розгляду якого відповідач повідомив позивача, що не буде вживати жодних дій на їх виконання, позаяк рішенням суду у справі № 640/14941/21 скасовано накази Директора Національного бюро, а тому жодних додаткових дій відповідачу робити не треба .

Водночас, як стверджує позивач, крім того, відповідачем не було надано будь-якої інформації щодо добровільного вирішення похідних з рішення суду питань стосовно поновлення його прав, зокрема питань щодо поновлення позивача па посаді Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, щодо здійснення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, а також не було визнано недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення на підставі наказу Директора Національного бюро № 1027-н від 29.04.2021 з внесеними до нього змінами згідно наказу № 1028-н від 29.04.2021.

Позивач вказує, що 21.08.2024 на адресу Директора Національного бюро, ним було направлено лист щодо необхідності виконання рішення суду та добровільного вирішення питань стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді Керівника Підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро та здійснення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте відповіді на вказаний лист отримано не було, як і не було отримано відповідь на адвокатський запит від 12.09.2024, який направлявся його представником.

Відтак, не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо непоновлення його на керівній посаді підрозділу детективів Головного підрозділу детективів в Національному антикорупційному бюро України та не здійснення відповідачем виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, позивач звернувся із позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 відкрито спрощене провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання з розгляду справи на 13.11.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 оголошено перерву до 27.11.2024.

У судове засідання, призначене на 27.11.2024 з`явилися повноважні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Представником відповідача засобами підсистеми «Електронний суд» 07.11.2024 (зареєстровано судом 08.11.2024) було подано відзив на позовну заяву, в якому той зазначив, що ОСОБА_1 був звільнений з посади державної служби, а саме, Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро. Посада Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро, з якої було звільнено позивача, відносилася до посад державної служби.

Посилаючись на пункт 41 частини першої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», відповідно до якої Директор Національного бюро визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами, відповідач стверджує, що посада Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро, з якої було звільнено позивача, не відносилася Директором Національного бюро до посад начальницького складу.

Відтак, на думку відповідача, навіть за умови задоволення позовних вимог у цій частині, позивача може бути поновлено саме на посаді, з якої його було незаконно звільнено, тобто посаді державної служби, позаяк посада державної служби, яку обіймав позивач до звільнення, мала істотно відмінний правовий режим від посад начальницького складу як за характером правового регулювання особливостей проходження служби, так і за умовами матеріального, пенсійного та соціального забезпечення.

Неможливість поновлення позивача на вказану посаду обґрунтовує також тим, що з 18.03.2024 у структурі Національного бюро відсутній Головний підрозділ детективів Національного бюро - натомість створено 4 Головних підрозділи детективів, у складі яких функціонують підрозділи детективів.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розрахунку грошового забезпечення осіб начальницького складу Національного бюро, представник відповідача зазначив, що при обчисленні розміру середнього заробітку позивача слід застосовувати норми Порядку № 100, оскільки позивач проходив службу в Національному бюро саме на посаді державної служби, а не начальницького складу.

Щодо позовної вимоги про стягнення сум індексації та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.05.2021 по день ухвалення рішення у цій справі, представник відповідача вважає, що вказана вимога не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу має разовий характер, тому вона не підлягає індексації та компенсації відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Крім того, однією із основних умов для компенсації є виплата нарахованого доходу, однак, у спірних відносинах позивачу середній заробіток не нараховувався та не виплачувався, тому такі вимоги є передчасними.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Національного бюро внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про недійсність запису № 14 від 05.05.2021 зазначив, що запис про недійсність запису про звільнення вноситься лише після поновлення працівника на посаді. Проте, враховуючи, що наразі рішення суду, яке б зобов`язувало поновити позивача на посаді відсутнє, на думку відповідача, такі вимоги позивача є передчасними.

Відтак, на думку відповідача позовні вимоги є не обґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стороною позивача до суду було подано відповідь на відзив, в якій вказано на те, що ознайомившись зі змістом відзиву відповідача на позовну заяву позивач вважає, що у ньому не було належним чином спростовано будь-яких його тверджень відносно змісту та суті вищезазначених позовних вимог, а основні аргументи Національного бюро сформовані в позаправовому полі, без врахування безальтернативних вимог діючого законодавства; зазначив, шо представником відповідача не запропоновано власних правових інструментів і механізму відновлення порушених прав та інтересів позивача, натомість позивач вважає, що спонукає Суд взагалі їх не відновлювати.

Зазначив також, що відповідно до абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з урахуванням змін, внесених згідно Закону № 187-IX від 04.10.2019, посади всіх без виключення працівників підрозділів детективів Національного бюро з держаної служби було віднесено до посад начальницького складу.

Призначення на посаду начальницького складу передбачає присвоєння працівнику спеціального звання згідно затвердженого наказом Директора Національного бюро від 17.08.2020 № 94-ДСК співвідношення з рангами державної служби. Вказав, що твердження представника відповідача про те, що присвоєння спеціальних звань особам начальницького складу є виключною компетенцією Директора Національного бюро, а не суду, є незрозумілим в контексті заявлених позовних вимог, тому, що воно не є оспорюваним.

Позивач закцентував увагу, що позовної вимоги щодо присвоєння спеціального звання Позивачу саме судом, у позовній заяві не існує. Позивач з метою відновлення його прав та інтересів просить суд зобов`язати Директора Національного бюро прийняти відповідні рішення (індивідуальні акти) в межах його законодавчо визначеної компетенції.

Зазначив також, що відповідно до листа Національного бюро від 30.03.2021 № 11-188/9909, в Національному антикорупційному бюро України у 2021 році без проведення будь-яких додаткових конкурсів, всі посади державної служби Головного підрозділу детективів Національного бюро, зокрема посади всіх Керівників підрозділів детективів Головного підрозділу детективів, заміщено на посади осіб начальницького складу.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив (подані засобами підсистеми «Електронний суд» 18.11.2024), де відповідач повторно наголошує на відсутності правових підстав для поновлення позивача на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро з присвоєнням спеціального звання. Відповідач, з посиланням на норми статей 235 та 241 КЗпП України та правові позиції Верховного Суду зазначає, що у разі незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на попередній роботі, тобто на посаді з якої його було незаконно звільнено, крім випадку ліквідації підприємства, устави, організації.

Учасниками справи заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, враховуючи подання всіма учасниками справи відповідних клопотань, протокольною ухвалою суду від 27.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Розпорядженням Директора Національного бюро від 22.03.2016 № 328-р «Про призначення ОСОБА_2 » позивача - ОСОБА_1 з 24.03.2016 призначено на посаду заступника начальника Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів як такого, що пройшов за конкурсом.

24.03.2016 ОСОБА_1 прийнято присягу державного службовця. Розпорядженням Директора Національного бюро від 15.03.2017 № 372-р «Про призначення та встановлення умов оплати праці ОСОБА_3 » позивача з 16.03.2017 призначено на посаду Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро.

Наказом Директора Національного бюро від 18.05.2020 № 28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 », за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4, 5, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Також, прийнято розпорядження Директора Національного бюро від 18.05.2020 № 697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 », яким припинено державну службу позивача з 19.05.2020 та звільнено з посади Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро.

Не погодившись із наведеними вище розпорядженням та наказом, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 640/11970/20, з урахуванням ухвали від 31.03.2021 про виправлення арифметичної помилки, частину позовних вимог ОСОБА_1 задоволено, а саме:

визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного бюро від 18.05.2020 року № 28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 »;

визнано протиправним та скасовано розпорядження Директора Національного бюро від 18.05.2020 року № 697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 »;

поновлено ОСОБА_1 на державній службі в Національному бюро на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;

стягнуто з Національного бюро на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.05.2020 по 26.10.2020 у розмірі 697326 (шістсот дев`яносто сім тисяч триста двадцять шість) гривня, 30 копійок.

З метою виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 640/11970/20, наказом Директора Національного бюро від 29.03.2021 № 46-ДСК «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України», внесено зміни до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України, а саме, створено П`ятий підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро в особі однієї штатної одиниці - його Керівника.

Крім того, Директором Національного бюро також прийнято наказ від 29.03.2021 № 785-н про поновлення на посаді ОСОБА_2 », яким позивача поновлено на новоствореній посаді Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро.

Наказом Директора Національного бюро від 31.03.2021 № 48-ДСК «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України», новостворену посаду Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро, скорочено, а позивача відповідно до частини п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу» повідомлено про наступне припинення державної служби та звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 вказаного Закону.

Наказом Директора Національного бюро від 29.04.2021 № 1027-н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » та № 1028-н «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 29.05.2021 № 1027-н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 », припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 05.05.2021 з новоствореної посади Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро у зв`язку з її скороченням та зміною структури і штатного розпису, на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погодившись із наведеними вище наказами, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

При поданні позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 785-н від 29.03.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 »;

визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 46-ДСК від 29.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України»;

визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 48-ДСК від 31.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України»;

визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » з внесеними до нього змінами згідно наказу № 1028-н від 29.04.2021 «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » в частині припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 з посади Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури і штатного розпису, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 785-н від 29.03.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 ».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.05.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 640/14941/21 - без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 провадження в адміністративній справі поновлено.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 прийнято до провадження адміністративну справу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 640/14941/21 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 46-ДСК від 29.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України».

Визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 48-ДСК від 31.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України».

Визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » з внесеними до нього змінами згідно наказу № 1028-н від 29.04.2021 «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу Національного бюро залишено без задоволення, а рішення суду без змін.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями в частині резолютивної частини оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

ОСОБА_1 вказував, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки, які викладено у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 826/8332/17, від 31 травня 2021 року у справі № 0840/3202/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 683/1256/22 щодо необхідності одночасного вирішення законодавчо визначених питань про поновлення позивача на раніше займаній посаді в Національному бюро, з одночасним прийняттям рішення про виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу з допущенням до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Оскільки ОСОБА_1 не зазначив яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду та не указував щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок, касаційну скаргу ухвалою від 04.09.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було залишено без руху, а ухвалою від 30.09.2024 повернуто.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.10.2024 касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 640/14941/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним та скасування актів також повернуто скаржнику.

При вирішенні даного спору, суд виходить з такого.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що розглядаючи даний спір, суд не вдається до переоцінки обставин, пов`язаних з виконанням рішення суду у справі № 640/11970/20 про поновлення позивача на посаді та встановлених у справі № 640/14941/21 фактичних даних.

Тож, з наведеного слідує, що рішенням суду у справі № 640/11970/20 позивача було поновлено саме на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. У свою чергу, суд зауважує, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції, якою поновлено ОСОБА_1 на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України та, зокрема, допущено до негайного виконання рішення суду в указаній частині, є чіткою, зрозумілою та неоднозначного тлумачення не зумовлює.

Втім, на виконання рішення суду у справі № 640/11970/22, як встановлено у справі № 640/14941/21, позивача було поновлено у Національному бюро, шляхом створення П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро без передбачення в його структурі інших підпорядкованих одиниць (відділів) і підлеглих працівників, що дає підстави для висновку про невиконання основних засад проходження позивачем державної служби та неможливість виконання функцій керівника за таких умов, що нівелює сам зміст та функціональне навантаження такої посади.

Як зазначалось вище, при встановленні фактичних обставин у цій справі, рішенням суду у справі № 640/11970/22:

визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 46-ДСК від 29.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України».

визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 48-ДСК від 31.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України».

визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » з внесеними до нього змінами згідно наказу № 1028-н від 29.04.2021 «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021.

Отже, у зв`язку зі скасуванням наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 46-ДСК від 29.03.2021 «Про внесення змін до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України», яким було внесено зміни до структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України, а саме, створено П`ятий підрозділ детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро в особі однієї штатної одиниці - його Керівника, наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 785-н від 29.03.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 » є нечинним.

З урахуванням цього, суд, незважаючи на те, що у межах розгляду справи № 640/14941/21, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України в частині вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 785-н від 29.03.2021 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 », що було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанцій та залишено без змін, з тих підстав, що вказані вимоги пов`язані з виконанням рішення суду про поновлення на посаді та не становлять окремого предмету позову, доходить висновку, що рішення суду у справі № 640/11970/20 станом на день розгляду цієї справи залишається невиконаним.

Оскільки, на думку суду, належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховним Судом від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

Отже, позивач є таким, що поновлений на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України рішенням суду у справі № 640/11970/20, рішення суду є невиконаним, а права позивача можуть бути відновлені шляхом виконання рішення суду із застосуванням таких інструментів захисту порушених права в адміністративному судочинстві як звернення судового рішення до виконання, судовий контроль за виконанням рішення суду, зміна чи встановлення способу виконання судового рішення, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, примирення сторін у процесі виконання рішення.

У зв`язку з цим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Директора Національного антикорупційного бюро України та поновлення ОСОБА_1 згідно вимог абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з присвоєнням спеціального звання згідно затвердженого наказом Директора Національного бюро від 17.08.2020 № 94-ДСК співвідношення з рангами державної служби слід відмовити.

Окремо суд зазначає, що доводи позивача в цій частині не підлягають задоволенню і з підстав того, що поновлення працівника на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін спору у положення, яке існувало на день звільнення.

Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідований державний орган.

У випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його саме на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Суд констатує, що законодавцем не передбачено автоматичне виконання рішення суду шляхом переведення державного службовця на іншу рівнозначну вакантну посаду. Таке переведення відбувається за дотримання визначених умов та порядку.

Не передбачено законодавцем і механізму переведення особи, що займала посаду державної служби, на посаду, яка відноситься до посади начальницького складу.

Водночас, основною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині є фактично те, що цей позов, на думку суду, стосується виконання рішення у справі № 640/11970/20 з урахуванням рішення у справі № 640/14941/21.

Суд звертає увагу, що ще у постанові від 26.05.2022 у справі № 640/14941/21 Верховний Суд звертав увагу на висновки у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 420/5234/19, від 27 серпня 2021 року у справі № 420/6968/20, від 27 січня 2022 року у справі № 640/14575/21, від 19 травня 2022 року у справі № 540/3410/20 і констатував, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі, стягнення суми індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі, стягнення суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі задоволенню також не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Слід звернути увагу, що у частині поновлення позивача на посаді начальницького складу Керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з присвоєнням спеціального звання згідно затвердженого наказом Директора Національного бюро від 17.08.2020 № 94-ДСК співвідношення з рангами державної служби суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, а отже ці вимоги також не підлягають задоволенню.

У силу статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Проаналізувавши норми статей 235, 236 КЗпП України у співвідношенні до колізійної ситуації суд доходить висновку, що середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою є заробітною платою, звернення з позовом про його стягнення не обмежується строками, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за певних обставин.

Водночас, у цій справі такі вимог позивачем не заявлялися, підстав для виходу за межі позовних вимог у цій частині суд не вбачає, з огляду на вимоги позивача щодо його поновлення саме на посаді начальницького складу з присвоєнням спеціального звання, що відповідно унеможливлює розрахувати середній заробіток при затримці виконання рішення суду у справі № 640/11970/20.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на обставини, які виникли після переходу суду до розгляду справи у порядку письмового провадження, водночас є такими, що мають також суттєве значення для висновку суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року суд постановив:

Касаційні скарги Національного антикорупційного бюро України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про виправлення арифметичних помилок та описки) задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про виправлення арифметичних помилок та описки) у справі №640/11970/20 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про відмову в роз`ясненні судового рішення) задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про відмову в роз`ясненні судового рішення) у справі №640/11970/20 скасувати.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про роз`яснення судового рішення) задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про роз`яснення судового рішення) у справі №640/11970/20 скасувати.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та встановлення судового контролю) задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та встановлення судового контролю) у справі №640/11970/20 скасувати.

Тобто, фактично станом на день прийняття рішення у цій справі, відсутнє рішення, яке набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді.

Суд також звертає увагу, що в процесі розгляду справи №640/11970/20 подавалися заяви про роз`яснення судового рішення, про ухвалення додаткового судового рішення та про встановлення судового контролю, що ще раз підтверджує висновки суду про безпідставність звернення до суду із новою позовною заявою, а стосується саме порядку та способу виконання рішення у справі № 640/11970/20, вже після набрання ним законної сили.

У частині визнання протиправних дій відповідача і зобов`язання внесення до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 записи про недійсність запису № 14 від 05.05.2021 «Припинено державну службу та звільнено з посади Керівника П`ятого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури і штатного розпису, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та про поновлення на посаді в Національному бюро, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці України (до1997р.), Мін`юст України, Мінсоцзахист від 29.07.1993 № 58 2.10, у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за N таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за таким-то є недійсним» звільнений...і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

З огляду на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 640/14941/21, у тому числі, визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » з внесеними до нього змінами згідно наказу № 1028-н від 29.04.2021 «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України № 1027-н від 29.04.2021, вказаний запис є недійсним, водночас враховуючи взаємопов`язаність цієї дії із дією про поновлення позивача на новій посаді, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що матеріалами судової справи хоча і свідчать про факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача в межах спірних правовідносин, а саме невиконання рішення суду у справі № 640/14941/21, водночас підстави для задоволення позовних вимог із вказаним предметом позову і за заявленими підставами у суду відсутні.

Відтак відсутні підстави для застосування судового захисту з мотивів та у спосіб, зазначений позивачем. Зважаючи на безпідставність позовних вимог, у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 77 цього Кодексу).

Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд висновує, що у процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходив із того, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.