Рішення № 125504528, 27.02.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2025 рокуСправа № 495/8083/24 Номер провадження 2/495/4208/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

27.08.2024 ТОВ " Фінансово-кредитний супермаркет" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2926649 у сумі 864452 грн 79 коп.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. В обґрунтування позову зазначало, що 01.08.2018 між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 укладено договір № 2926649 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 154600 грн для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, зазначений у Додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього Договору, а Позичальник зобов`язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору. В п. 2.5. кредитного договору передбачено, що позичальник за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно сплачує комісійну винагороду в розмірі 4 % від суми - кредиту, зазначену у п. 1.1. договору кредиту.

Позичальник порушив умови договору кредиту, не здійснює погашення кредиту зі сплатою процентів за його користування та інших платежів, передбачених договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01.08.2024 року становить 864452,79 грн., з яких: заборгованість за кредитом 102792,64 грн, заборгованість за відсотками 214680,29 грн, заборгованість по комісії 439064 грн, заборгованість за штрафними санкціями 8700 грн; інфляційні нарахування 71539,92 грн, 3 % річних 27675,94 грн.

1.2. Правом подачі відзиву відповідач не скористався.

2. Рух справи у суді

Позов подано до суду 27.08.2024.

Ухвалою від 06.09.2024 відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 07.10.2024.

Копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками, повістку про виклик до суду відповідач отримав 24.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 07.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового 07.11.2024, відкладено на 10.12.2024, 17.01.2025, 18.02.2025.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позову надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про дату, час, місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявив.

Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 01.08.2018 між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 укладено договір № 2926649 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Згідно з п 1.1. договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в кредит у сумі 154600 грн для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника або іншого отримувача, зазначений у Додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору, а позичальник зобов`язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану проценту ставку за користування кредитом із розрахунку 28 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору.

Дата остаточного повернення кредиту - 15.07.2021 (пункт 1.3 договору).

За обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4,0 % від суми кредиту, зазначену в п 1.1 договору (п. 2.5 договору).

Сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється позичальником щомісячно, ануїтентними платежами в розмірі та в період встановленим у Додатку № 1 цього договору з 01 по 15 число кожного місяця наступного за звітним, починаючи з 01.09.2018, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі (пункт 2.6 договору).

Позичальник зобов`язується за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 200 грн за перший прострочений платіж та 500 грн за кожний наступний прострочений поспіль платіж (п. 4.9 договору).

Згідно із платіжним дорученням № 48446 від 01.08.2018 року ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" перерахувало ОСОБА_1 149962 грн, призначення платежу - видача кредиту згідно з кредитним договором № 2926649.

З наданих позивачем розрахунків суми заборгованості станом на 01.08.2024 вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 864452,79 грн., з яких: заборгованість за кредитом 102 792,64 грн., заборгованість за відсотками 214680,29 грн., заборгованість по комісії 439064 грн., заборгованість за штрафними санкціями 8700 грн; інфляційні нарахування 71539,92 грн, 3 % річних 27675,94 грн.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

5.1 Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обставину укладення між позивачем і відповідачем договору про надання коштів у позику на вищевикладених умовах, виплату відповідачу кредитних коштів на виконання умов такого договору суд вважає доведеними.

На підставі розрахунку позивача, за відповідачем наявна заборгованість по тілукредиту усумі 102792,64грн, яку суд вважає доведеною.

5.2. Щодо стягнень процентів за користування кредитними коштами.

Позивач крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до строку кредитування (з 01.08.2018 по 15.07.2021) сума нарахування процентів (28% річних) не повинна перевищувати встановлений строк надання кредиту.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами підлягає до задоволенняу сумі124683грн 50коп. (за період із 01.08.2018 по 30.06.2021 = 123984 грн 56 коп.; за період із 01.07.2018 по 15.07.2018 = 1780 грн 54 коп., із урахуванням сплати відповідачем відсотків у сумі 1081 грн 60 коп.)

У задоволенні позову у цій частині у сумі 89996грн 79коп.(відсотки за користування кредитом, нараховані позивачем після 15.07.2021) необхідно відмовити.

5.3. Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З урахуванням наведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором (пункт 2.5 договору), є нікчемними в цій частині, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме: нарахована сума простроченої комісії у розмірі 439064 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, на переконання суду, розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору у цій частині є несправедливими.

У справі, яка переглядається, ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» не було позбавлене можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія.

Відповідна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 09.02.2024 у справі №337/3703/22.

Керуючись наведеними нормативними приписами, враховуючи правову позицію, сформовану ВП ВС у справі № 496/3134/19, ВС у справі №337/3703/22 умову договору про платну послугу - щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості суд оцінює як нікчемну.

Тому, у задоволенні позову у частині стягнення з відповідача 439064 грн заборгованості за комісією суд відмовляє.

5.4. Щодо позову у частині стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК).

За розрахунком позивача заявлена сума інфляційних втрат становить 71539,92 грн., сума 3 % річних 27675,94 грн.

Враховуючи суму виданого кредиту, прострочення сплати основної заборгованості за період із 01.09.2018 по 31.01.2022 із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 43992,45 грн. інфляційних втрат (розрахунок здійснено з урахуванням суми боргу, періоду прострочення, щомісячного показника індексу інфляції за вказаний період); 15579,35грн 3%річних (розрахунок здійснено з урахуванням суми боргу, кількості днів прострочення).

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 27547 грн 47 коп., 3% річних у сумі 12096 грн 55 коп. необхідно відмовити.

5.5 Щодо стягнення штрафу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦПК).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦПК).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина перша статті 624 ЦПК).

Як встановлено, договір № 2926649 від 01.08.2018, укладений між сторонами містить умову про сплату кредитором кредитодавцю штрафу у розмірі 200 грн за перший прострочений платіж та 500 грн за кожний наступний прострочений поспіль платіж (п. 4.9 договору).

За розрахунком позивача сума нарахованого відповідачу штрафу становить 8700 грн за період із 01.09.2018 по 29.02.2020.

Керуючись встановленими обставинами, наведеними законодавчими нормами, суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині повністю у сумі 8700 грн.

5.6. Отже позов підлягає частковому задоволенню у сумі 295747 грн 94 коп., з яких:

102792, 64 грн заборгованість по тілу кредиту;

124683 грн 50 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом;

43992,45 грн. інфляційних втрат;

15579,35 грн 3% річних;

8700 грн штрафу.

В частині стягнення заборгованості у сумі 568704 грн 85 коп. відмовити (89996 грн 79 коп. відсотків за користування кредитом; 439064 грн комісії; 25547 грн 47 коп. інфляційних втрат; 12096 грн 55 коп. 3% річних).

6. Розподіл судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив частково (на 34%), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4408 грн 71 коп. (12966,79*34% /100%)) витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-кредитний супермаркет" заборгованість у сумі 295747 грн 94 коп. (двісті дев`яносто п`ять тисяч сімсот сорок сім грн 94 коп.).

В частині позовних вимог на суму 568704 грн 85 коп. - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-кредитний супермаркет" витрати по сплаті судового збору у сумі 4408 грн 71 коп. (чотири тисячі чотириста вісім грн 71 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Повне судове рішення складене 27.02.2025.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ""Фінансово-кредитний супермаркет", код ЄДРПОУ:38604217, місцезнаходження: вулиця Лейпцизька, 16, місто Київ;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ф. Волкова