Рішення № 125503385, 25.02.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/710/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Качмара І.О.

представника відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що постановою інспектора з паркування від 30.12.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП (здійснення зупинки в місцях виїзду з прилеглих територій) з накладенням штрафу в розмірі 680 грн.

Зазначає, що він постійно проживає саме за адресою АДРЕСА_1 , а тому припаркував автомобіль біля свого ж дому. Також вказав, що перед його будинком жодних забороняючих чи попереджуючих дорожніх знаків чи дорожньої розмітки про неможливість зупинки, стоянки в цьому місці транспортних засобів не встановлено, докази того, що транспортний засіб створив чи може створити перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху відсутні.

Таким чином, на думку позивача, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Додатково повідомив, що постанову про накладення адміністративного стягнення від отримав 24.01.2025 року, а тому десятиденний строк на її оскарження до суду не пропущений.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання.

Позиція сторін по справі.

Позивач та його преставник в судовому засіданні просив позов задовольнити. Зазначили, що з матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб SEAT ATECA, зупинений не на краю проїзної частини, та не біля тротуару і не знаходиться безпосередньо в місці виїзду на прилеглу територію, а знаходився на прибудинковій території будинку 33 по вул. Личаківська, де проживає ОСОБА_1 . При цьому, відповідачем не доведено факту створення транспортним засобом позивача перешкод для руху пішоходів або інших транспортних засобів, що свідчить про не доведення факту порушення позивачем Правил дорожнього руху. Додатково наголосили, що позивач як власник квартири у буднику № 33 по вул. Личаківській у м. Львові має право вільно користуватись спільним майном багатоквартирного будинку, в тому числі прибудинковою територією.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Подала до суду відзив, у якому зазначила, що відповідачем було здійснено стоянку в межах виїзду з прилеглої території за адресою: м. Львів, вул. Личаківська - 33, створюючи при цьому суттєву перешкоду дорожньому руху, та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Повідомила, що сам факт знаходження транспортного засобу безпосередньо в межах виїзду з прилеглої території є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху. Також, на виконання вимог ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові зазначено відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Ідентифікатором доступу до зображень матеріалів фотофіксації адміністративного правопорушення, розміщених на офіційному веб-сайті http://inspector.lviv.ua/, є державний номерний знак транспортного засобу та серія та номер повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Повідомила, що фотофіксація адміністративного правопорушення була проведена інспектором з паркування сертифікованим програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2, який функціонує на основі програми «Інспектор», яка використовується для автоматизації контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що спрямовані на вирішення задач стосовно забезпечення функцій автоматизованого контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів із застосуванням режиму фотозйомки.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що постановою інспектора з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Паламарчука А.О. серії ЛВ № 00736994 від 30.12.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Як слідує із вказаної постанови, 15.11.2024 року о 13 год. 21 хв. водієм транспортного засобу марки «SEAT Ateca», номерний знак НОМЕР_1 , здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, буд. 33, чим порушено вимоги пункту 15.9 (и) ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.

Вказаний транспортний засіб належить позивачу ОСОБА_1 , що ним не заперечується.

Мотиви прийняття рішення судом

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Закон України Про дорожній рух регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про дорожній рух встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Відповідно до пунктів 15.1 та 15.2 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка, чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Пунктом 15.9 (и) ПДР встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Як визначено пунктом 1.10 ПДР, прилегла територія територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як слідує з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог пункту 15.9 (и) ПДР.

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем надано фотоматеріали, відповідно до яких транспортним засобом марки «SEAT Ateca», номерний знак НОМЕР_1 , 15.11.2024 року о 13 год. 21 хв. здійснено зупинку за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 33 безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території.

Фіксація правопорушення здійснена програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook R80V2, справність та відповідність якого встановленим нормам у ході судового розгляду позивачем не заперечувалися.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відтак суд вважає доведеним те, що відповідачем зафіксовано зупинку автомобіля позивача на виїзді з прилеглої території, оскільки таке зафіксовано на долучених до відзиву фото, і вбачається із карти м. Львова, яка перебуває у відкритому доступі у мережі Інтернет.

Окрім того, зафіксоване на фото розміщення автомобіля позивача явно та суттєво перешкоджає дорожньому руху, зокрема можливості виїзду та заїзду на прилеглу територію транспортних засобів, в тому числі екстрених служб (швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної служби, тощо).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП.

Доводи сторони позивача, що транспортний засіб було розміщено на прибудинковій території, що не є порушенням Правил дорожнього руху, суд відхиляє, оскільки відповідно до п.1.ч.1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Правилами дорожнього руху України чітко встановлено заборону зупинки транспортних засобів ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У випадку відмови у задоволенні позову, витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 286 КАС України,суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2025 року

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складеннясудового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мироненко Л.Д.