Рішення № 125503311, 26.02.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1106/25

Провадження №2-а/461/58/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

07.02.2025 адвокат Рвачов О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему Електронний Суд звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, який зареєстрований канцелярією суду 10.02.2025, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025, справу про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Зі змісту винесеної постанови вбачається, що 24.01.2025 о 15:28 год. в м. Буськ, вул. Львівська, 21, водій керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Шевченківським районним судом м. Львова 07.03.2024 терміном на 1 рік, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Однак, позивачу про будь-які рішення судів, якими його позбавлено права керування транспортними засобами, не було відомо. Представник позивача вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, є недоведеним та необґрунтованим, а оскаржувана постанова - протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, через відсутність вини, оскільки будь-який умисел на вчинення правопорушення є недоведеним. При цьому, в додатках до оскаржуваної постанови відсутні жодні належні, достовірні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що позивач є військовослужбовцем, та з 04.01.2023 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізований, а 22.01.2025 звільнений з військової служби. Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/1122/24 від 07.03.2024, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення предбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено штраф в сумі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Таким чином, станом на дату винесення судом постанови про позбавлення права керування транспортними засобами позивача, останній перебував на службі в ЗСУ, що в свою чергу позбавило його можливості дізнатися про її зміст та оскаржити в апеляційному порядку. Також в оскаржуваній постанові у відповідній графі відсутній підпис позивача щодо роз`яснення йому прав та строку оскарження постанови. З вищевикладеного вбачається, що працівниками поліції було грубо порушено приписи ст.268, 280 КУпАП та положень ст.ст.57, 59 Конституції України, що призвело до порушення права позивача на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 12.02.2025 поновлено позивачу строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рвачов О.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивача подано заяву про розгляд справ без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області

у судове засідання не з`явилася, належим чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025, винесеної інспектором Відділення поліції №2 (м. Буськ) Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Климок М.І., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 24.01.2025 о 15:28 год. в м. Буськ, вул. Львівська, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Шевченківським районним судом м. Львова 07.03.2024 терміном на 1 рік, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Положеннями ч.4 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п.1 ст.32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п.75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п.52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Представник позивача - адвокат Рвачов О.О., обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що вважає вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення недоведеною.

Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме щодо порушення останннім п.2.1.а Правил дорожнього руху України, та керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Зі змісту долученої до матеріалів справи постанови серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025, вбачається, що в графі «До постанови додаються» не зазначено жодних додатків. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація правопорушення.

Об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідачем надано не було.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що поліцейський дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст.245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025, та закрити провадження у справі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

позов задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3926619 від 24.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.4 ст.126 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 28.02.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 ;

представник позивача: Рвачов Олексій Олександрович, 01054, м. Київ, вул. Пирогова, буд.10-Г, оф.14, РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд.3, код ЄДРПОУ 40108833, електронна пошта: gupolice@lv.police.gov.ua.

Суддя О.Б. Кротова