Рішення № 125499335, 27.02.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/21239/24 н/п 2/766/4635/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого суддіКузьміної О.І.

за участю секретаря судового засіданняСавицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що 10.01.2022 року між АТ «ТАСКОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/13634682-SP, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100000грн.

15.05.2024року міжАТ «ТАСКОБАНК»та ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладенодоговір факторингу№ НІ/11/19-Фвід 15.05.2024р.,у відповідностідо умовякого ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» зобов`язуєтьсяпередати (сплати) АТ «ТАСКОБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно дододатку №1до договоруфакторингу №НІ/11/19-Фвід 15.05.2024рреєстру праввимог, ТОВ«ФК «ЄАПБ»набув правагрошової вимогидо відповідачав сумі25120,34грн.,з яких:13222,32грн.-загальназаборгованість потілу кредиту;11898,00грн. загальназаборгованість повідсоткам;0,00грн. загальназаборгованість покомісії;0,00грн.-пеня/штрафи.Банк своїзобов`язанняза договоромта угодоювиконав вповному обсязі,а саменадав відповідачевіможливість розпоряджатисякредитними коштамина умовах,передбачених договором.Відповідач неповернув своєчаснобанку грошовікошти дляпогашення заборгованостіза борговимизобов`язаннями.У зв`язкуз зазначенимипорушеннями зобов`язаньза кредитнимдоговором,відповідач маєзаборгованість закредитним договором№002/13634682-SP від 10.01.2022 року в сумі 25120,34 грн., яку добровільно не погашає, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позову просить провести розгляд справи без його участі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, представник відповідача надав до суду пояснення, в яких зазначив, що відповідачем з АТ «ТАСКОМБАНК» ані 10.01.2022 року ані будь-коли не укладався жодний Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/13634682-SP. Однак, відповідачем було підписано наявну в матеріалах справи заяву-анкету № 1079436 від 09.01.2022 року щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Відповідач зазначив, що правовідносини, які виникли на підставі заяви-анкети № 1079436 від 09.01.2022 року ніколи не отримував жодних кредитних чи будь-яких інших коштів, позик та не використовував жодних кредитних лімітів. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові та який доданий до позову, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту/коштів, користування ними, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності у відповідача заборгованості. Вказаний розрахунок з зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документом, що створений самим позивачем та первісним кредитором, а, відтак, інформація зазначена в розрахунку заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Також позивач не надав жодного первинного документа на підтвердження факту перерахунку відповідачу коштів на його картковий рахунок та розміру заборгованості позичальника, позивач не надав доказів того, що кредитні кошти були перераховані на банківську картку, яка належить саме відповідачу або на зазначені останнім банківські реквізити у зв`язку із чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог також надав заяву про розгляд справи без його участі.

За приписами ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції Українивстановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна анкета-зава №1079436 щодо приєднаннядо Публічноїпропозиції АТ«ТАСКОБАНК» наукладення договорупро відкриттяпоточного рахункута видачіплатіжної картки,надання банківськихфінансових таінших послугв межахпроекту Sportbankвід 09.01.2022 року укладений між АТ «ТАСКОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100000грн. та даний договір підписано ОСОБА_1 , що також не заперечується відповідачем.

15.05.2024року міжАТ «ТАСКОБАНК»та ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладенодоговір факторингу№ НІ/11/19-Фвід 15.05.2024р.,у відповідностідо умовякого ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» зобов`язуєтьсяпередати (сплати) АТ «ТАСКОБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прави вимог до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002/13634682-SP від 10.01.2022 року в сумі 25120,34грн., з яких: 13222,32грн. -загальна заборгованість по тілу кредиту; 11898,00грн. загальна заборгованість по відсоткам; 0,00грн. загальна заборгованість по комісії; 0,00грн.- пеня/штрафи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Частиною першою ст. 512 ЦК України, встановлено, що якщо зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діалогового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимог.

Частиною першою статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не впливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржником іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 1087 ЦК України, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі.

З матеріалів справи і досліджених в суді доказів, які надано позивачем, суд доходить таких висновків.

Насамперед слід зазначити, що Договору №002/13634682-SP від 10.01.2022 року укладений між АТ «ТАСКОБАНК» та ОСОБА_1 за яким позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 25120,34грн. до матеріалів справи не надано.

При цьому, відповідач заперечує підписання договору №002/13634682-SP від 10.01.2022р. і отримання кредитних коштів, та суду не надано достатніх і допустимих доказів того, що саме відповідач погодив всі істотні умови вказаного кредитного договору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

За таких обставин, кредитний договір між кредитодавцем та позичальником є укладеним з моменту отримання кредитних коштів саме позичальником, в матеріалах справи відсутній кредитний договір №002/13634682-SP від 10.01.2022 року за яким просить позивач стягнути заборгованість з відповідача та позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що кредитні кошти відповідач не отримував.

Таким чином, укладення кредитного договору і надання позичальнику кредитних коштів за обставин викладених в позові перед судом не доведено не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів укладання кредитного договору №002/13634682-SP від 10.01.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №002/13634682-SPвід 10.01.2022року є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23 січня 2025 року між відповідачем та адвокатським об`єднанням «Лексар» укладено договір про надання правничої допомоги №б/н.

Представником відповідача представлене документальне підтвердження (додаткова угода №1 від 23.01.2025року до договору про надання правничої допомоги від 23.01.2025р., акт №1 від 09.02.2025р. приймання-передачі адвокатської правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 23.01.2025р. та додаткової угоди №1 від 23.01.2025р., попередній (орієнтовний)розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого суму яку відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 28000,00грн.

Встановлено, що спір в цій справі не є складним, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача безпосередньо в судових засіданнях участі не брав, справу розглянуто за відсутності представника відповідача за його заявою про це.

Беручи до уваги викладене, а також обсяг виконаних процесуальних дій представником позивача, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000 грн. є завищеними та підлягають зменшенню до 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.509, 526,527,530,625,629, 638, 1048,1049, 1050,1054 ЦК Українита керуючись ст.ст. ст. ст.6-13,81,141,258,259,263,354ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адреосю АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн.(десять тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна