Рішення № 125497467, 19.02.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2880/24

Провадження №2/148/214/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря ЛиженкоЄ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В грудні2024позивачзвернувсяв суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 26.12.2018 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22034000103129, у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування коштами зі строком кредитування до 26.12.2023. Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісією, що передбачена кредитним договором. Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідачки, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника, як це передбачено умовами кредитного договору.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за кредитним договором становить 75897,47 грн. яка складається з: суми боргу по тілу кредиту 37647,09 грн., суми боргу по відсоткам 58,38 грн., боргу по комісії 38192 грн.

Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором.

За період з 15.12.2021 по 23.02.2022 (70 днів), згідно статті 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за кредитним договором, що становить 216,60 грн., індекс інфляції становить 103,538 %, інфляційні збитки становлять 1332,07 грн.

В зв`язку з даними обставинами ТОВ "Цикл Фінанс" звернулося до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018 в розмірі 77446,14 грн., з яких: 37647,09 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 58,38 грн. - заборгованість за відсотками; 38192 грн. заборгованість за комісією; 1332,07 грн.- збитки від інфляції; 216,60 грн. - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України та стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.

В судовезасідання представник позивачане з`явилася,хоча продату,час тамісце судового засіданняповідомлена належнимчином.В позовній заяві вона просить розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено,що 26.12.2018між АТ«Банк КредитДніпро» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№22034000103129,відповідно доумов якогоАТ «БанкКредит Дніпро»надало відповідачцікредит длязадоволення споживчихпотреб нанаступних умовах:сума кредиту49600грн.,строк кредитування60місяців,кінцева датаповернення кредиту 26.12.2023,щомісячна комісіяза обслсуговуваннякредиту 3,5%від сумикредиту,процентна ставкана строковузаборгованість,0,001%річних,на простроченузаборгованість 50%річних.Даний договір,графік платежів/розрахунокзагальної вартостікредиту дляклієнта тареальної річноїпроцентної ставкиза договором, якимвизначено графікта розмірщомісячних платежівза кредитомв період з 26.01.2019 по 26.12.2023підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с. 7).

АТ «Банк Кредит Дніпро» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 49600 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 . Крім того, з вказаної виписки вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості, процентів та комісії, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору.

Також судом встановлено, що 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/2021, про що свідчить його копія (а.с. 13-16). Відповідно до даного договору фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта(ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові правва грошової вимогидо боржників за кредитними договорами(портфель заборгованості). Права вимоги перехордять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей.

Як вбачається з копіїплатіжної інструкції№ 3251 від15.12.2021,ТОВ «Цикл Фінанс» перерахованона рахунок АТ «Банк Кредит Дніпро» 95000001 грн.в рахунокоплати згідно договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 (а.с. 16 зв.бік).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Прав вимоги до договоруфакторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» передало,а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло права грошових вимог згідно з Реєстром Боржників та Додатком 1 до цього акту (а.с. 19 зв.бік).

Згідновитягу з додатку 1 до договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018 в сумі 75897,47 грн., яка складається з : суми боргу по тілу кредиту 37647,09 грн., суми боргу по відсоткам 58,38 грн., борг по комісії 38192 грн. (а.с. 9 зв.бік).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018, сформованим АТ «Банк Кредит Дніпро», станом на 14.12.2021 загальна заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 75897,47 грн. яка складається з: суми боргу по тілу кредиту 37647,09 грн., суми боргу по відсоткам 58,38 грн., боргу по комісії 38192 грн. (а.с. 22 зв.бік -24).

Відповідно довідкивід 13.12.2024згідно карткиобліку заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018 станом на 13.12.2024 заборгованість відповідачки становить 75897,47 грн. яка складається з: суми боргу по тілу кредиту 37647,09 грн., суми боргу по відсоткам 58,38 грн., боргу по комісії 38192 грн. (а.с. 10).

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл Фінанс» ні на рахунки первісного кредитора.

За період з 15.12.2021 по 23.02.2022 (70 днів) згідно статті 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних за кредитним договором, що становить 216,60 грн., та інфляційні збитки, що становлять 1332,07 грн.

Отже, відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «Цикл Фінанс» за №22034000103129 від 26.12.2018 в розмірі 77446,14 грн.

Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений прозаміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

а ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір №22034000103129 від 26.12.2018 був підписаний ОСОБА_1 та представником ТОВ «Цикл Фінанс» особисто, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Даний факт відповідачкою не заперечено та не спростовано.

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, ідентифікаційний код, номер мобільного телефону. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання та повернення кредитних коштів.

Однак відповідачка ОСОБА_1 не здійснювала повну оплату згідно графіку вказаного в Графіку платежів загальної вартості кредиту для клієнта, в зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 75897,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 14.12.2021 (а.с. 22 зв.бік - 24).

Договір факторингу № 15/12/21 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено 15.12.2021.

Відповідно до вказаного вище розрахунку після відступлення права вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань щодо заборгованості відповідачки за вказаним кредитним договором, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №615296 від 26.05.2021, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, комісії, що призвело до виникнення у неї перед позивачем заборгованості, яка обґрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачкою на спростування цього належних доказів не надано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідачки слід стягнути заборгованість на користь позивача в сумі 77446,14 грн.

Відповідно до ч.1ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українивитрати напрофесійнуправничудопомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Зі змісту ч.ч. 1-3ст. 134 ЦПК Українивбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2ст.141ЦПКУкраїни інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Судом встановлено, що на виконання вимогст. 134 ЦПК Українипредставником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 10000 грн. (а.с. 2-6).

В матеріалах справи наявна копія ордеру серії АІ № 1494137 від 12.12.2024 (а.с. 6 зв.бік), виданого адвокатом Дорошенко М.А. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Цикл Фінанс" у Тульчинському районному судді Вінницької області.

16.05.2023 між адвокатом Дорошенко М.А. та позивачем ТОВ "Цикл Фінанс" укладено договір про надання правничої допомоги № 16/05, предметом якого є надання адвокатом правовоїдопомоги клієнт за його запитом. Вартість послуг адвоката визначається у Додатку № 1 до цього договору, про що свідчить копія вказаного договору (а.с. 20-21).

Відповідно до копії Додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги

№ 16/05 від 16.05.2023, вартість 1 години роботи адвоката при наданні відповідної правничої допомоги визначена за домовленістю сторін, що становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (а.с. 22).

Відповідно до копії акту приймання-передачі наданих послуг №647 від 13.12.2024 та Раухку-фактури №647 адвокат надав, а замовник прийняв наступні послуги за позовом ТОВ "ФК "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 : - зустріч з представником ТОВ "Цикл Фінанс" консультація та ознайомлення з матеріалами справи (2 год.) = 3028 грн.; підготовка позовної заяви (3 год.) = 4542 грн., а всього 7570 грн. (а.с. 8 зв.бік 9).

Згідно копії платіжної інструкції №7293 від 13.12.2024 ТОВ "Цикл Фінанс" перерахувало на рахунок Дорошенко М.А. 7570 грн. згідно акту №647 від 13.12.2024 (а.с. 8).

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зістаттею 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 .11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19), від 08.01.2024 у справі № 642/4993/17 (провадження № 61-3789св23) зроблено висновки, що: «суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, адвокатом Дорошенко М.А. складено позовну заяву в даній справі, додатки до неї та подано її до суду.

Однак, зазначена адвокатом Дорошенко М.А. сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7570 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брала. Оцінка дій, що полягали в зустрічі з представником ТОВ "Цикл Фінанс", консультації та ознайомлення з матеріалами справи, складання позовної заяви в даній справі та подання її до суду, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними. Складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 задоволено, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до вимог ст.141ЦПКУкраїни з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626,628,629,633,634,639,1046-1050,1054,1055,1077ЦК України,ст.4, 12,13,19,76-81,133, 137, 141,223,247, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходженняякого:вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ,код ЄДРПОУ43453613, заборгованість за кредитним договором №22034000103129 від 26.12.2018 в розмірі 77446,14 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста сорок шість гривень чотирнадцять копійок); з яких: 37647,09 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 58,38 грн. - заборгованість за відсотками; 38192 грн. заборгованість за комісією;

1332,07- збитки від інфляції; 216,60 - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 накористьТоваристваз обмеженоювідповідальністю "ЦиклФінанс"судовий збірв сумі2422,40грн.(двітисячі чотиристадвадцятьдвігривні сороккопійок), а також витрати на професійнуправничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 27.02.2025.

Суддя Л.А. Штифурко