Рішення № 125495729, 27.02.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Справа № 925/64/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДАР АГРО,

м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКЕМ,

м. Умань, Черкаської області

про стягнення 1 199 921 грн. 95 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю ДАР АГРО до товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКЕМ про стягнення з відповідача 1 199 921 грн. 95., а саме: 319 955 грн. 60 коп. боргу, 824 937 грн. 64 коп. неустойки, 41 494 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 13 534 грн. 31 коп. - 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товару №281307 від 13 липня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.Клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Визнано дану справу малозначною та її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 27 лютого 2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 27 січня 2025 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Дерев?янка, 11В, м. Умань, Черкаської області, 20310.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 10 лютого 2025 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 27 січня 2025 року у справі 05 лютого 2025 року (день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставив відповідачу товар, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 319 955 грн. 60 коп. заборгованості за договором, 824 937 грн. 64 коп. неустойки, 41 494 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 13 534 грн. 31 коп. - 3% річних.

Судом встановлено, що 13 липня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю ДАР АГРО (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю АГРІКЕМ (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару №281307.

Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору, продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти й оплатити матеріальні цінності, іменовані надалі товар, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.1 договору сума цього договору визначається із суми товару фактично придбаного або поставленого за всіма погодженими рахунками та/або накладними, оформленими на підставі цього договору.

Ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах:

якщо сторони підписали специфікацію і не погодили терміни оплати товару, то покупець повинен оплатити товар продавцю до його поставки, а саме: протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації;

якщо сторони підписали специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то покупець оплачує продавцю товар відповідно до вказаного графіка.

Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі, який буде також невід`ємною частиною даного договору;

якщо сторони не підписали специфікацію, однак продавцем було видано покупцю рахунок-фактуру, в якому міститься термін передплата або термін передплата взагалі не міститься, то покупець повинен сплатити за партію товару за таким рахунком до її поставки, а саме: протягом одного календарного дня (строк дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури.

Якщо оплата товару за таким рахунком-фактурою була проведена покупцем по закінченню одного календарного дня, то продавець зобов`язаний, на свій розсуд, або повернути сплачену покупцем суму, або поставити товар, передбачений у рахунку-фактурі;

якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то покупець оплачує продавцю товар за видатковою накладною протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару.

Якщо продавцем був виданий рахунок-фактура, або сторонами було підписано видаткову накладну, у якій міститься термін, строк сплати, та разом з тим сторонами було узгоджено певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена покупцем у той чи інший термін/строк, покупець у будь-якому разі зобов`язується повністю оплатити товар до моменту закінчення більш пізнього терміну/строку, узгодженого сторонами у відповідному документі.

Згідно п.4.2 договору, покупець при оплаті товару в платіжному документі (дорученні тощо) повинен вказати номер, дату і назву договору, за яким здійснюються платежі, а також послатися на специфікацію або видаткову накладну або рахунок-фактуру, за якими здійснюється платіж, з вказівкою назви, номера і дати такого документа. Якщо дані відомості у платіжному документів не будуть вказані покупцем, то продавець самостійно визначає документ (рахунок-фактура, специфікація, видаткова накладна, договір), згідно з яким покупець перерахував грошові кошти продавцю.

Відповідно до п.4.3 договору ціна товару за даним договором встановлюється в українській гривні з визначенням доларового еквіваленту ціни товару. Доларовий еквівалент ціни товару встановлюється сторонами у специфікаціях до цього договору.

Згідно п.4.4 договору у разі збільшення курсу долара США ціна товару, який підлягає оплаті покупцем, визначається на день оплати шляхом помноження доларового еквіваленту узгодженої сторонами ціни товару, який не оплачений, на офіційний курс долара США (курс продажу долара США за гривні), встановлений Національним банком України на день фактичної оплати покупцем товару. Ціна товару в гривні при розрахунку округлюється до двох знаків після коми. Сторони також домовилися, що якщо офіційний курс долара США (курс продажу долара США за гривні), установлений Національним банком України на день фактичної оплати покупцем ціни товару, менше (нижче), ніж курс долара США (курс продажу долара США за гривні) на українському міжбаиківському ринку, встановлений на день, що передує дню оплати товару, то покупець для визначення суми оплати за товар (ціни товару) множить доларовий еквівалент узгодженої сторонами ціни товару, який неоплачений, на курс долара США (курс продажу долара США за гривні) на українському міжбанківському ринку, встановлений на день, що передує дню оплати товару.

У разі збільшення вказаного вище курсу, ціна товару визначається за зміненим курсом автоматично без будь-яких додаткових узгоджень. Однак, для належного ведення бухгалтерського обліку, протягом 7-ми календарних днів з дати повної оплати товару продавець складає і направляє покупцю акт донарахування ціни товару, в якому зазначається номер та дата видаткових накладних, за якими визначена ціна товару за зміненим курсом долара США по відношенню до гривні. Крім цього, в даному Акті повинні бути вказані: найменування товару, кількість, ціна товару, зазначена у специфікації (видатковій накладній), ціна товару за зміненим курсом, а також курс долара США до гривні на момент узгодження ціни товару і на момент його фактичної оплати. Даний акт підлягає обов`язковому підписанню з боку покупця та поверненню продавцеві у строк не пізніше десяти календарних днів з моменту його отримання. У разі відмови від підписання акту покупцем чи його неповернення у зазначений строк продавцеві, останній має право призупинити постачання товару за цим договором на користь покупця до врегулювання питання щодо оплати за товар постановлений за видатковими накладними, зазначеними у акті.

Відповідно до п.4.6 договору, інформацію про курс сторони будуть отримувати на сайті http://kurs.com.ua/arhiv. У разі неможливості отримання інформації на зазначеному інформаційному ресурсі сторони отримують всю інформацію про курс на сайті http: //mezhbank. org.ua/history.

Згідно п.4.7 договору для стягнення (розрахунку) неустойки, пені, штрафу, збитків застосовуються ціни на товар, які зафіксовані у видаткових накладних.

Згідно п.5.1 договору поставка товару за даним договором здійснюється на умовах DDP (місце призначення). Місцем призначення є будь-яке місце у межах митної території України визначене покупцем у окремій заявці або вказане у заявці на поставку товару. Визначення такого місця призначення покупцем у заявці та здійснення доставки товару продавцем за вказаним місцем призначення буде вважатися досягненням сторонами згоди щодо місця постановки товару у належній формі, зокрема для вимог п.2.1.3 цього договору.

Відповідно до п.5.2 договору товари поставляються продавцем покупцеві у строки, передбачені відповідною специфікацією (розділ: графік поставок). Графік поставок може бути узгоджений сторонами або їх представниками в іншому документі, який буде невід`ємною частиною даного договору. При простроченні оплати товару покупцем продавець має право затримати поставку товару. За відсутності графіка поставок товар поставляється покупцеві, з урахуванням умов даного договору, протягом тридцяти календарних днів після повної оплати товару покупцем та отримання письмової вимоги від покупця про поставку товару продавцем, якщо продавець не реалізує своє право на дострокову поставку.

Згідно п.5.3 договору покупець у письмовій або в усній формі подає продавцю заявку на поставку товару. У випадку передоплати продавець оформляє рахунок-фактуру і передає його покупцеві для оплати. Замість рахунку-фактури сторони (їх представники) можуть підписати специфікацію, в якій графік поставок не передбачений. За наявності такої специфікації та за відсутності іншого документа, в якому міститься графік поставок, покупець отримує товар тільки після його повної оплати за вказаною вище специфікацією або за рахунком-фактурою.

Покупець може отримати товар до його оплати лише у випадку, якщо продавець виявить бажання на дострокову поставку товару. Якщо сторони погодили строки поставки товару у відповідній специфікації (або іншому документі), то покупець отримує товар згідно з графіком і умовами даного договору.

Як вбачається з Специфікації №А0000001015 від 02 травня 2023 року до договору купівлі-продажу загальна вартість товару, який продається продавцем покупцю з ПДВ складає 57 836,40.

Графік оплати товару:

до 19 травня 2023 року - 20,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 11 567 грн. 28 коп.;

до 30 червня 2023 року - 30,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 17 350 грн. 92 коп.;

до 30 липня 2023 року - 10,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 5 783 грн. 64 коп.;

до 30 серпня 2023 року - 10,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 5 783 грн. 64 коп.;

до 30 вересня 2023 року - 15,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 8 675 грн. 46 коп.;

до 30 жовтня 2023 року - 15,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 8 675 грн. 46 коп.

Згідно Специфікації №А0000001016 від 02 травня 2023 року до договору купівлі-продажу загальна вартість товару, який поставляється - 382 000 грн. 80 коп.

Доларовий еквівалент ціни товару складає 10 342,8 доларів США.

Загальна кількість товару за специфікацією складає 800 л (кг). Курс долара США (курс продажу долара США за гривні) на українському міжбанківському ринку станом на 01 травня 2023 року (день, що передує дня складання цієї специфікації) склав 36,9340 гривень за 1 долар США.

Графік оплати товару:

до 19 травня 2023 року - 20,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 76 400 грн. 16 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 20% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі-продажу;

до 30 червня 2023 року - 30,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 114 600 грн. 24 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 30% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі- продажу;

до 30 липня 2023 року - 10,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 38 200 грн. 08 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 10% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі-продажу;

до 30 серпня 2023 року - 10,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 38 200 грн. 08 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 10% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі- продажу;

до 30 вересня 2023 року - 15,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 57 300 грн. 12 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 15% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі- продажу;

до 30 жовтня 2023 року - 15,00% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 57 300 грн. 12 коп., а у випадку зміни курсу долара США - 15% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п.4.7 договору купівлі- продажу.

Позивачем було виставлено рахунки на оплату, а саме:

-№771 від 02 травня 2023 року на суму з ПДВ 57 836,40 грн.;

-№770 від 02 травня 2023 року на суму з ПДВ - 382 000,80 грн.;

-№1492 від 22 червня 2023 року на суму з ПДВ 13 118,40 грн.

Рахунки дійсний протягом 1-го банківського дня.

На виконання умов договору купівлі-продажу, позивач продав відповідачу товару на загальну суму 452 955 грн. 60 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№1015 від 19 травня 2023 року на суму 57 836,40 грн.;

№1016 від 19 травня 2023 року на суму 382 000,80 грн.;

№1641 від 22 червня 2023 року на суму 13 118,40 грн.

Згідно платіжної інструкції від 15 травня 2023 року №8 відповідач сплатив позивачу 12 000 грн. 00 коп.

Призначення платежу - часткова оплата за ззр згідно рахунку №770 від 02 травня 2023 року.

Відповідно до платіжної інструкції від 18 травня 2023 року №9, відповідач сплатив 64 400 грн. 00 коп.

Призначення платежу - часткова оплата за ззр згідно рахунку №770 від 02 травня 2023 року.

Згідно платіжної інструкції від 18 травня 2023 року №10 відповідач сплатив 11 600 грн. 00 коп.

Призначення платежу - часткова оплата за ззр згідно рахунку №771 від 02 травня 2023 року.

Вищевказані платежі відповідач здійснив у строки та у сумах, які відповідають Графікам оплати товару, що зазначені у специфікаціях № А0000001015 та №А0000001016 від 02 травня 2023 року до договору купівлі-продажу №281307 від 13 липня 2022 року.

За видатковою накладною №1641 від 22 червня 2023 року відповідач зобов`язаний був оплатити товар, який постановлений позивачем, у строк, встановлений у п.4.1 договору, а саме - якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то покупець оплачує продавцю товар за видатковою накладною протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару, тобто до 24 червня 2023 року.

Відповідно до платіжної інструкції від 09 серпня 2023 року №3 відповідач сплатив 35 000 грн. 00 коп.

Призначення платежу - часткова оплата за ззр згідно договору поставки.

Таким чином, станом на 30 жовтня 2023 року відповідач сплатив позивачу за придбаний та отриманий товар за договором на загальну суму 123 000 грн. 00 коп., внаслідок чого залишок неоплаченого відповідачем товару за договором на вказану дату становила 329 955 грн. 60 коп.

Як вбачається з акту взаємних розрахунків за період: 01.11.2023-30.11.2023 між ТОВ ДАР АГРО і ТОВ АГРІКЕМ за договором купівлі-продажу №281307 від 13 липня 2022 року, станом на 30 листопада 2023 року заборгованість відповідача складала 329 955 грн. 60 коп. (а.с. 35).

В подальшому відповідачам було сплачено 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції від 01 грудня 2023 року №3.

Призначення платежу - часткова оплата за ззр згідно договору поставки.

Отже, внаслідок сплати відповідачем боргу на суму 10 000 грн. 00 коп., заборгованість останнього перед позивачем складає 319 955 грн. 60 коп.

Відповідачем було надано позивачу гарантійний лист, відповідно до якого, ТОВ АГРІКЕМ гарантувало погашення дебіторської заборгованості згідно акту звірки, за наступним графіком погашення: 26 травня 2024 року - 100 000 грн.; 26 червня 2024 року - 70 000 грн.; 26 липня 2024 року - 49 955, 60 грн.; 26 серпня 2024 року - 50 000 грн.; 26 вересня 2024 року - 50 000 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 319 955 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 41 494 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 13 534 грн. 31 коп. - 3% річних нарахованих за період з 01 липня 2023 року по 13 січня 2025 року.

Розрахунок 3% річних нараховано позивачем вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 13 534 грн. 31 коп. - 3% річних.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

При розрахунку інфляційних втрат позивачем не було враховано показників дефляції.

Так, за період з 01 липня 2023 року по 30 липня 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 131 918 грн. 60 коп. складають -791 грн. 51 коп. (дефляція);

інфляційне збільшення боргу в розмірі 175 902 грн. 32 коп. за період з 31 липня 2023 року по 08 серпня 2023 року не відбулося;

за період з 09 серпня 2023 року по 30 серпня 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 140 902 грн. 32 коп. складають 1 972 грн. 63 коп. (дефляція);

за період з 31 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 184 886 грн. 04 коп. складають - 924 грн. 43 коп. (дефляція);

за період з 01 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 250 861 грн. 62 коп. складають - 2 006 грн. 89 коп. (дефляція);

за період з 25 червня 2023 року по 30 жовтня 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 13 118 грн. 40 коп. складають 93 грн. 61 коп. (дефляція);

за період з 31 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року інфляційні нараховані на суму боргу 329 955 грн. 60 коп. складають 1 649 грн. 78 коп.;

за період з 01 грудня 2023 року по 13 січня 2025 року інфляційні нараховані на суму боргу 319 955 грн. 60 коп. складають 40 839 грн. 33 коп., водночас позивач у своєму розрахунку вказав розмір інфляційних 35 857 грн. 95 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, з відповідача підлягає стягненню 31 718 грн. 66 коп., а в решті вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п.6.7 договору за невиконання або неналежне виконання обов`язку, передбаченого у п.п.2.2.2 даного договору, покупець сплачує продавцю неустойку, понад збитки, у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день незалежно від наявності вини. Нарахування неустойки припиняється через три роки від дати, коли зобов`язання з оплати товару повинно було бути виконано покупцем.

Сторони також вирішили збільшити строк позовної давності щодо стягнення неустойки, передбаченої у п.6.7 даного договору, до трьох років.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 824 937 грн. 64 коп. пені, нарахованої за період з 01 липня 2023 року по 13 січня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Особливості застосування пені за несвоєчасне виконання саме грошового зобов`язання встановлено спеціальним Законом.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення всупереч положенням вищенаведеного спеціального Закону.

За приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені нарахований за період з:

01 липня 2023 року по 30 липня 2023 року на суму боргу 131 918 грн. 60 коп. складає 5 356 грн. 26 коп.;

31 липня 2023 року по 08 серпня 2023 року на суму боргу 175 902 грн. 32 коп. складає 1 908 грн. 42 коп.;

09 серпня 2023 року по 30 серпня 2023 року на суму боргу 140 902 грн. 32 коп. складає 3 736 грн. 81 коп.;

31 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року на суму боргу 184 886 грн. 04 коп. складає 6 584 грн. 98 коп.;

01 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року на суму боргу 250 861 грн. 62 коп. складає - 8 027 грн. 57 коп.;

25 червня 2023 року по 30 жовтня 2023 року на суму боргу 13 118 грн. 40 коп. складає 2 017 грн. 72 коп.;

31 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року на суму боргу 329 955 грн. 60 коп. складає 8 967 грн. 56 коп.;

01 грудня 2023 року по 13 січня 2025 року на суму боргу 319 955 грн. 60 коп. складає 98 946 грн. 59 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 135 545 грн. 91 коп. пені, а в решті вимог щодо стягнення неустойки (пені) слід відмовити.

Також при розрахунку пені судом було враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2020 року у справі №916/1777/19.

Зокрема, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначав, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АГРІКЕМ, вул. Дерев?янка, 11В, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 42565420 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДАР АГРО, Майдан Захисників України, 7/8, літ. В-4, оф. 67, м. Харків, ідентифікаційний код 42335277 319 955 грн. 60 коп. боргу, 135 545 грн. 91 коп. пені, 13 534 грн. 31 коп. 3% річних, 31 718 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 7 510 грн. 91 коп. судового збору.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 28 лютого 2025 року.

Суддя А.В.Васянович