Ухвала суду № 125487638, 27.02.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1572/23

УХВАЛА

27 лютого 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 року до Берегівського районного суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022071060000539 від 21.12.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Заява про відвід судді мотивована тим, що обвинувальний акт відносно нього у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022071060000539 від 21.12.2022 року за ч. 1 ст. 286-1 КК України перебуває на розгляді у судді ОСОБА_4 вже майже два роки та за цей час він переконався в його упередженості та систематичному порушенні норм КПК України.

Так, 06.06.2023 року по даній справі було проведено підготовче судове засідання, де головуючий суддя ОСОБА_4 на підвищених тонах криком запитав в обвинуваченого: «Ви наркоман чи нет?!», на що останній відповів, що ні. Такі запитання зі сторони судді вважає очевидним проявом упередженого ставлення до нього.

У тому ж засіданні суддя ОСОБА_4 відмовив у затвердженні угоди про примирення згідно письмової ухвали.

Крім того, 06.06.2023 року суддя ОСОБА_4 всім присутнім у залі судового засідання зачитав ухвалу про відмову в затвердженні угоди про примирення, однак текст ухвали, який він зачитав, не відповідає тексту ухвали, який згодом ним було підписано та опубліковано на сайті Єдиного державного судових рішень.

Згодом, 16.06.2023 року в судовому засіданні, коли вирішувався порядок та обсяг доказів справи захисник обвинуваченого озвучив письмове клопотання про виклик лікаря ОСОБА_5 , лікаря КНП «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради». Намір викликати та допитати даного лікаря захисник обгрунтував повнотою дослідження справи та невизнанням обвинуваченим твердження про його перебування у стані наркотичного сп?яніння. Однак головуючий не прийняв дане клопотання.

Крім того, під час судового засідання від 14.02.2025 року на запитання обвинуваченого щодо чергового клопотання його батька про скасування арешту із його автомобіля суддя відповів, що його клопотання вже розглянуто.

Ухвалою від 16.02.2024 року суддя ОСОБА_4 клопотання батька обвинуваченого залишив без розгляду, посилаючись на ч. 6 ст. 9 КПК України.

14.02.2025 року після завершення дослідження письмових доказів по справі захисником повторно було заявлено клопотання про виклик лікаря ОСОБА_5 , однак суддя відмовив у даному клопотанні.

Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_4 без його участі, у задоволенні заяви про відвід просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, захисник ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд заяви про відвід без участі обвинуваченого та його захисника, заяву про відвід підтримують та просили її задовольнити.

Головуючий ОСОБА_4 в судове засідання також не з`явився.

Перевіривши необхідні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні Берегівського районного суду - головуючого судді ОСОБА_4 знаходиться на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке було отримано судом 12.05.2023 року та на даний час триває його розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду в суді першої інстанції не позбавлений можливості при здійсненні свого захисту заявляти клопотання, як і його захисник, подавати письмові заяви під час судового розгляду кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення якого він обвинувачується, на обґрунтування своєї позиції захисту. Суд першої інстанції зобов`язаний відповідно до статті 22 КПК забезпечити реалізацію сторонами їхніх процесуальних прав і має повноваження, за наявності переконливих аргументів сторони захисту, перевірити заяву ОСОБА_3 , і забезпечити можливість стороні захисту належно представити свою позицію.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Згідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Заявлення відводу судді у судовому засіданні є процесуальним правом учасників справи.

При цьому, для задоволення відводуза об`єктивним критерієммають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

У п. п. 49, 50, 52 рішення Європейськогосуду зправ людини"Білухапроти України"від 09.11.2006 (заява N 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Обвинуваченим одним із аргументів відводу судді наводиться те, що головуючий суддя ОСОБА_4 під час судового засідання намагався принизити його.

Вказана обставина нічим не доведена.

Крім того, зазначає, що головуючий суддя ОСОБА_4 відмовив у затвердженні угоди про примирення.

Також зазначив, що головуючим суддею ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка лікаря ОСОБА_5 ..

Однак прийняття суддею того чи іншого процесуального рішення, зокрема й оцінки доводів та доказів не може свідчити про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, навіть у разі коли сторона (сторони) не вдоволена прийнятим рішенням.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру, не є підставою його відводу. У справі N 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 року Верховний Суд сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інші загальні доводи, на які посилається обвинувачений ОСОБА_3 , також не знайшли свого підтвердження.

Суд вважає, що зазначені обвинуваченим обставини не можуть вважатись такими, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, оскільки вони не передбачені ст. 75 КК України.

Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

При розгляді заяви про відвід, суд не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

З огляду на викладене суд робить висновок, що прийняття чи не прийняття судом, процесуального рішення не є підставою, яка викликає сумнів у неупередженості судді, а тому суд відмовляє у відводі судді.

Таким чином, суд вважає, що заявником не доведено обґрунтованість заявленого відводу та не доведено упередженості головуючого судді ОСОБА_4 , що унеможливлювало б постановлення ним об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, визначені КПК України, для відводу судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 80, 81, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_8