Рішення № 125487050, 06.02.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/8406/23

Пров. №2/766/5861/25

06.02.2025

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

за участю секретаря судових засідань Кошевої А.П.

позивача ОСОБА_1 , представника позивачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про встановлення факту родинних відносин, поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини (третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксана Іванівна), -

встановив:

Позивачі звернулися до суду із позовом, в якому просять: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла від коронавірусу ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Після смерті спадкодавиці залишилось дві спадкоємиці, доньки: ОСОБА_3 (1980 року народження), та ОСОБА_1 ?вна, дівоче прізвище ОСОБА_5 (1976 року народження). При житті матір`ю було складенозаповітна доньок, відповідно до якого спадкоємцями спадкового майна повинні стати обидві зазначені доньки. 24.02.2022 розпочались віи?ськові діі? проти Украі?ни. Херсон з лютого 2022 по 11.11.2022 опинився під окупацією росіи?ських віи?ськ. Тобто, у шестимісячнии? (10) місячнии? термін, відведений законодавством Украі?ни на прии?няття спадщини, з об`єктивних причин було втрачено, оскільки під час окупаціі? органи юстиціі? на територіі?, окупованоі? ворогом, не працювали.

Одна донька, ОСОБА_1 ?вна не виі?здила із міста Херсона, і залишалась під час окупаціі? у місті. Інша спадкоємиця ОСОБА_3 ?вна, виі?хала ІНФОРМАЦІЯ_3 з Украі?ни ще до дати смерті матері, і перебувала за межами Украі?ни, здебільшого у Бельгіі?, де зараз продовжує перебувати.

Враховуючи певні об`єктивні, форс-мажорі обставини, пов`язані з віи?ськовими діями, звернення до нотаріальної контори із заявою про прии?няття спадщини стало можливим обом сестрам лише 05.09.2023.

У подальшому ОСОБА_3 ?вна змогла повернутись на короткии? строк в Украі?ну в м. Миколаі?в лише у вересні 2023 року, виготовила та надала сестрі ОСОБА_1 довіреність для звернення до нотаріальної контори із заявою про прии?няття спадщини. Крім того, ОСОБА_3 хворіла, мала статус біженця, який надавав їй можливість пройти лікування у бельгійських лікарів, тому вона була змушена продовжити своє перебування у Бельгії.

Однак, нотаріусом було проаналізовано зміст наданих для прийняття спадщини документів і відповідно винесено Постанову про відмову вчинення нотаріальноі? діі?, в якій рекомендовано спадкоємицям звернутись до суду з позовною заявою про підтвердження факту родинних відносин поміж спадкодавцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ?вною, а також поновити строк для подання заяви на прии?няття спадщини обом спадкоємицям.

На підтвердження правильності написання прізвища позивачки ОСОБА_3 , нею надано ряд документів, які містять відомості про написання її прізвища. Таким чином, позивачка ОСОБА_3 стверджує, що під час запису в її свідоцтві про народження було зроблено помилку, яка полягає у неправильному записі її та матері (батька) прізвищ, а саме: замість вірного ОСОБА_6 (переклад з росіи?ськоі? мови, на якіи? видавалось свідоцтво про народження у 1980 році потрібно було б зазначити саме так, як зазначено у дублікаті свідоцтва про народження, яке видане повторно у жовтні 2020 року. Де зазначається, правильно її прізвище, як ОСОБА_6 (так як це зазначено у паспорті громадянина Украі?ни). Так, у деяких документах їхніх з сестрою батьків, які свідчать про їх майнові права, вбачається теж різне написання прізвища « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_5 ». І тому, щоб уникнути подальших непорозумінь при оформленні спадкових прав, єдиним можливим варіантом є саме судове вирішення в ситуаціі?, що склалась. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги повним обсягом.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.

Представник позивачів адвокат Жильцов В.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

09.07.2024 від Херсонської міської військової адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не згоден із позовом, в обґрунтування невизнання позовних вимог зазначив, що проаналізувавши наведені письмові докази, можна дійти висновку про те, що Позивачі здійснюють спадкування після смерті Спадкодавця саме за заповітом, а не за законом, що виключає необхідність встановлення родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в частини встановлення факту родинних відносин, задоволенню не підлягають, у зв`язку із відсутністю мети встановлення такого факту. Також звернув увагу на те, що в позовній заяві Позивачі просять суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто не із Спадкодавцем, оскільки згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що прізвищем померлої є ОСОБА_8 , що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про встановлення факту родинних відносин. Крім того, відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у справі, а належним вважає Херсонську міську раду як законного представника Херсонської міської територіальної громади. Також, представник відповідача вважає, що Позивачами не наведено будь-яких належних обґрунтувань щодо пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи, що після відкриття спадщини та до введення воєнного стану минуло більше 4 місяців.

Ухвалою суду від 06.09.2024 замінено відповідача Херсонської міської військової адміністрації на належного Херсонську міську раду.

Представник відповідача Херсонської міської ради, 18.09.2024 направила до суду відзив на позовну заяву, в якій заперечила проти задоволення позову з наступних підстав. Представник відповідача вважає, що перебування за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити таку дію.

Посилаючись на правову позицію, зазначену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.04.2023 в рамках справи № 607/13549/21, представник відповідача зазначила, що спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5).

Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

Законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Представник відповідача вважає, що позивачами не наведено поважних причини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що стали підставою для пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, представник відповідача звернула увагу суду на те, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що в даному випадку спадкування здійснюється за заповітом. В матеріалах справи наявна копія заповіту, в якій зазначається, що Спадкодавець заповідає своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Прізвище спадкоємця ОСОБА_6 співпадає з документами, що посвідчують особу позивача та які наявні в матеріалах позовної заяви. Отже, враховуючи положення статті 1235 Цивільного кодексу України, у позивача ОСОБА_3 відсутні підстави для доведення в судовому порядку факту родинних відносин, оскільки дана норма закону не передбачає обов`язкової наявності ні сімейних, ні родинних відносин для спадкування за заповітом. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У подальшому представник відповідача Херсонської міської ради направила заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи приватний нотаріус Довгань О.І. надіслала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вирішив розглянути справу за відсутності сторін, які не з`явилися, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.10.2021 Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все її майно за заповітом.

Так, відповідно до заповіту, складеного 12.10.2020, посвідченого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Єрьоменко І.О., належні ОСОБА_4 на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , та квартира АДРЕСА_2 спадкодавець заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожній.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.09.2023, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв`язку з тим, що ними пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦПК України та у документах, які підтверджують родинні відносини, є відмінності у написанні прізвища та роз`яснено право на звернення до суду за вирішенням вказаного спору.

Згідноч.1 ст.1270 ЦК України,для прийняття спадщини встановлюється термін у 6 місяців, який починається у відповідності зі ч.2ст.1220 ЦК Україниз дня смерті особи.

На підставі ч.1ст.1221 ЦК України,позивачки повинні були звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначені позивачками обставини та факти щодо поважності пропуску ними строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті їхньої матері повністю підтверджуються наданими до позовної заяви документами та загальновідомими фактами.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що причини, які перешкоджали позивачкам у визначений законом строк подати заяву є такими, що дають підстави вважати їх об`єктивними, пов`язаними з непереборними та істотними труднощами для вчинення таких дій, крім того, на території України з 24.02.2022 введено військовий стан, до 11.11.2022 територія міста Херсона перебувала під окупацією держави-агресора, та до цього часу офіційно визнана територією, на якій відбуваються активні бойові дії, що об`єктивно свідчить про певні труднощі із оформленням спадкових прав, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що засновані на законі, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту родинних відносини слід зазначити наступне.

Відповідно до положеньст.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У даному випадку позивачки приймають спадщину за заповітом, про що подали відповідну заяву до нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У матеріалах справи міститься заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_4 , в якому визначено спадкоємців ОСОБА_1 та, які приймають зазначену у заповіті спадщину незалежно від родинних відносин із спадкодавцем.

Однак, суд звертає увагу на те, що приватним нотаріусом Довгань О.І. у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій зазначено про невідповідність (відмінності) документів, які підтверджують спорідненість родинних зв`язків між спадкоємцем ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_4 , що свідчить про те, що під час прийняття ОСОБА_3 спадщини за заповітом виникли питання, які також потребують вирішення.

З цього приводу слід зазначити, що одним із питань, які вирішуються під час прийняття спадщини, є сплата податків, пов`язаних із отриманням доходу у вигляді нерухомого майна.

Основним законом, яким регулюється оподаткування в Україні, є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.

Пунктом 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України, визначено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов`язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у підпункті 174.2.2 цього пункту.

Нотаріус абов сільськихнаселених пунктах уповноваженана цепосадова особавідповідного органумісцевого самоврядуваннявидає спадкоємцю-нерезидентусвідоцтво проправо наспадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об`єкта спадщини.

Таким чином, для отримання позивачами спадщини, незалежно за заповітом чи за законом, вони як спадкоємці мають сплатити податок, а відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи, які отримують спадщину, зобов`язані сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, за винятком випадків, коли вони мають пільги. Законодавство передбачає поділ спадкоємців на категорії залежно від ступеня споріднення, що впливає на розмір податкового зобов`язання. Спадщина оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 0% (п.167.3 ст. 167 ПКУ), 5% (п.167.2 ст. 167 ПКУ) або 18% (п.167.1 ст. 167 ПКУ). Від того, яким чином відбувається спадкування за законом або за заповітом, ставка податку не змінюється.

Так, згідно з п.п. 174.2.1 «а» пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, у разі доведеності позивачкою ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_4 ступеню спорідненості першої черги (як мати і дочка), позивачка не сплачуватиме податок, визначений Податковим кодексом України під час прийняття спадщини. В іншому випадку сплата податку може становити 5% або 18% від вартості отриманого спадкового майна.

Вказана обставина значно порушує право позивачки ОСОБА_3 , зважаючи на об`єм та вид спадкового майна, визначений заповітом, складеним 12.10.2020 та посвідченим державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Єрьоменко І.О., у зв`язку з чим позивачка і звернулася до суду із вказаним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

ОСОБА_3 на підтвердження того, що є дочкою померлої ОСОБА_4 надала до суду свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане на ім`я « ОСОБА_9 » 13.11.1980 міськвідділом РАЦС м. Херсона; свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , видане повторно 21.10.2020 Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ОСОБА_1 на підтвердження того, що є дочкою померлої ОСОБА_4 надала до суду свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане на ім`я « ОСОБА_10 » 02.09.1976 міськвідділом РАЦС м. Херсона; свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_5 , видане 22.07.1995 Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, відповідно до якого ОСОБА_10 після укладання шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_11 »; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_6 , видане 04.04.2000 Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, відповідно до якого ОСОБА_12 після укладання шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_13 ».

Отже, проаналізувавши документи та зіставивши дані у них, суд приходить до висновку, що під час видачі ОСОБА_3 документів на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я « ОСОБА_9 » ІНФОРМАЦІЯ_5 міськвідділом РАЦС м. Херсона, яке викладено російською мовою, а саме: свідоцтва про народження українською мовою або паспорту громадянина України тощо, допущені помилки в прізвищі позивачки, яке зазначено як « ОСОБА_6 ».

Суд не виключає того, що розбіжності в написанні прізвища позивачки або її матері могли бути зумовлені технічними помилками при перекладі з російської на українську мову, однак, у той же час, стосуються однієї і тієї ж особи.

Той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є між собою дочкою та матір`ю підтверджується поясненнями позивачки ОСОБА_1 , яка підтвердила, що ОСОБА_3 є її рідною сестрою, а ОСОБА_4 їхньою матір`ю, а також обсягом наданих позивачками документів, проаналізованих судом, з яких чітко вбачається дійсність наявності між ними родинних відносин.

Сам факт наявності у позивачів документів стосовно спадкодавця ОСОБА_4 , зазначення останньої у свідоцтвах про народження російською мовою як матері обох позивачок, у своїй сукупності слугують черговим підтвердженням факту родинних відносин позивачок та ОСОБА_4 як матері та дочок.

Таким чином, суд, проаналізувавши встановлені обставини у справі, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позивачками підтверджено в судовому засіданні поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та доведено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повним обсягом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про встановлення факту родинних відносин, поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини (третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксана Іванівна) задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , додатковий строк 1 (один) місяць з дня набрання законної сили даним судовим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. Л. Черниш