Ухвала суду № 125482335, 26.02.2025, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальнийномер 448/1359/23

Провадження № 2/448/36/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26.02.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в особі судді Кічака Ю.В., розглянувши заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області звернувся до суду з позовом до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї.

Керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області 24.02.2025р. звернувся до суду з заявою про забезпечення вказаного цивільного позову шляхом накладання арешту та заборони суб`єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичних особам вчиняти будь які дії (шляхом поділу, об`єднання, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб), а також проведення будівництва чи встановлення малих архітектурних форм, зведення об`єктів нерухомості та реєстрації права власності на них щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4622481200:13:019:0266, 4622481200:13:019:0267, 4622481200:13:019:0268, 4622481200:13:019:0269; 4622481200:13:019:0270, 4622481200:13:019:0271; 4622481200:13:019:0272, 4622481200:13:019:0273, 4622481200:13:019:0274, 4622481200:13:019:0275, 4622481200:13:019:0276, 4622481200:13:019:0277, 4622481200:13:019:0278, 4622481200:13:019:0279, 4622481200:13:019:0280, 4622481200:13:019:0281, 4622481200:13:019:0282, 4622481200:13:019:0283, 4622481200:13:019:0284, 4622481200:13:019:0285, 4622481200:13:019:0286, 4622481200:13:019:0287, 4622481200:13:019:0288, 4622481200:13:020:0001, 4622481200:13:020:0002.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області покликався на наступні доводи. Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Яворівською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням сесії Мостиської міської ради №86 від 16.02.2021 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве ОСОБА_1 площею 0,40 га, з подальшою передачею у власність, угіддя-рілля, із земель ненаданих власність чи користування Мостиської міської ради. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 сесією Мостиської міської ради Львівської області прийнято рішення №202 від 23.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 », згідно пункту 1 якого ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,35 га (кадастровий номер 4622481200:13:019:0258) в с.Гостинцеве та передано у власність вищевказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. 30.04.2021 вищевказану земельну ділянку, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, придбав ОСОБА_2 , про що 30.04.2021 внесені відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2347232746224. В подальшому, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 сесією Мостиської міської ради Львівської області прийнято рішення №245 від 05.07.2021 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання гр. ОСОБА_2 », відповідно до якого площа земельної ділянки становить 0,35 га (кадастровий номер 4622481200:13:019:0258), що перебуває у власності ОСОБА_2 . Згідно рішення сесії Мостиської міської ради Львівської області №22 від19.07.2021«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_2 », затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. 11.08.2021 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до компетентних органів, у якій надав згоду на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4622481200:13:019:0258 на самостійні земельні ділянки відповідно до кадастрових планів. В результаті поділу було утворено 25 нових земельних ділянок, з яких на даний час на праві приватної власності ОСОБА_2 належать 17 земельних ділянок, а решту земельних ділянок ОСОБА_2 продав. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться в матеріалах позову, спірні земельні ділянки перебувають у власності ОСОБА_2 (15 земельних ділянок), ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також в користуванні ТзОВ «ІСТРЕЙТ», ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 на підставі договорів суперфіцію. З врахуванням вищезазначеного, існує реальна загроза того, що відповідачі (власники земельних ділянок) можуть й надалі відчужити такі земельні ділянки на користь інших осіб, зводити на них об`єкти нерухомості. Окружною прокуратурою згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 02.12.2024 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на будівлю, загальною площею 240,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3054344046140, що розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 4622481200:13:019:0269 та 4622481200:13:019:0269, які належать також на праві власності ОСОБА_2 , та є предметом позову у даній справі. Враховуючи наведене, подальша забудова та реєстрація права власності на спірні земельні ділянки значно утруднить виконання рішення про скасування права приватної власності на них та повернення таких в державну власність. Окрім цього, по спірних земельних ділянках неправомірно змінено цільове призначення під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), а тому, у випадку незабезпечення позову шляхом накладання арешту на них може буде продовжено будівництво об`єктів ринкової інфраструктури, що значно утруднить повернення цих земель в державну власність в особі Яворівської РДА. У такому разі необхідним буде подавати позовну заяву до суду про зобов`язання відповідачів приводити спірні земельні ділянки у попередній стан, придатний до використанням відповідно до цільового призначення, тобто вживати заходів до знесення цих будівель. Також, при подальшому будівництві на спірних земельних ділянках адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, такі можуть бути відчужені у власність іншим особам, що потягне за собою залучення в судовий процес ще більшої кількості відповідачів, а це вкрай негативно вплине на розумність процесуальних строків при розгляді справи по суті. Спірні земельні ділянки, що накладаються на землю, яка перебуває у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області та використовується для обслуговування автомобільної дороги загальнодержавного значення, вибули із земель державної власності в особі Яворівської РДА внаслідок незаконного розпорядження ними Мостиською міською радою незважаючи на відмову САД у Львівській області ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою, а продовження будівництва в зоні смуги відведення автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині на км 64+350 (праворуч) може негативно вплинути на безпеку руху на вказаній ділянці дороги. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки необхідно у зв`язку з тим, що між сторонами існує спір щодо зазначеного нерухомого майна; на час звернення із заявою про забезпечення позову на земельні ділянки вже зареєстроване право власності за відповідачами, а тому існують ризики відчуження земельних ділянок до вирішення спору та будівництво на них об`єктів нерухомості. Такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на спірне майно спрямоване на збереження існуючого становища сторін до вирішення спору по суті, є достатніми та співмірними із заявленим позовом; забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не позбавляє відповідачів права власності. Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприятиме гарантуванню відновлення порушених прав позивача - Яворівської районної державної адміністрації в разі задоволення позову та виконанню ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. В даному випадку такий вид забезпечення позову як накладення арешту на земельні ділянки відповідає принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, зв`язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги є прямий та доведений. Арешт земельних ділянок як вид заходу забезпечення позову повністю спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та забезпечити поновлення порушених прав або інтересів позивача щодо усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою державної власності шляхом скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, ускладнення чи непоновлення порушених прав та інтересів позивача у разі невжиття таких заходів є очевидною.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України в судове засідання учасники справи не викликались.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Проаналізувавши матеріали позову та матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.2 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 вказано, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У спорах, де заявлені немайнові позовнівимоги, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22).

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Згідно з п.6, 7, 8 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково; про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Пунктами 1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладено у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Сторона позивачау даномуцивільному позовіпред`являє позовнівимоги провизнання недійсним рішення сесії Мостиської міської ради 202 від 23.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 »; визнання недійсним рішення сесії Мостиської міської ради №245 від 05.07.2021 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання гр. ОСОБА_2 »; визнанння недійсним рішення сесії Мостиської міської ради №22 від 19.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_2 »; усунення перешкод державі в особі уповноваженого органу - Яворівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою смуги відведення автомобільної дороги М-11 Львів - Шегині (км.64+306м. - км.64+485м.) на території с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області площею 2,3673 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованих на ній земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу, з кадастровими номерами: 4622481200:13:019:0266, 4622481200:13:019:0267, 4622481200:13:019:0268, 4622481200:13:019:0269; 4622481200:13:019:0270, 4622481200:13:019:0271; 4622481200:13:019:0272, 4622481200:13:019:0273, 4622481200:13:019:0274, 4622481200:13:019:0275, 4622481200:13:019:0276, 4622481200:13:019:0277, 4622481200:13:019:0278, 4622481200:13:019:0279, 4622481200:13:019:0280, 4622481200:13:019:0281, 4622481200:13:019:0282, 4622481200:13:019:0283, 4622481200:13:019:0284, 4622481200:13:019:0285, 4622481200:13:019:0286, 4622481200:13:019:0287, 4622481200:13:019:0288, 4622481200:13:020:0001, 4622481200:13:020:0002 з одночасним припиненням усіх інших прав на ці земельні ділянки, а також скасування державної реєстрації права власності та усіх інших речових прав на ці земельні ділянки, відомості про які внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відтак предметом позову у даному цивільному спорі є правомірність рішень органу місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве гр. ОСОБА_1 , щодо затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення, а також усунення перешкод державі в особі уповноваженого органу - Яворівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою смуги відведення автомобільної дороги М-11 Львів - Шегині (км.64+306м. - км.64+485м.) на території с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області площею 2,3673 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованих на ній земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу та які перебувають у власності ОСОБА_2 (15 земельних ділянок), ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також в користуванні ТзОВ «ІСТРЕЙТ», ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 на підставі договорів суперфіцію.

Так, стороною позивача заявлені вимоги щодо скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок з одночасним припиненням усіх інших прав на ці земельні ділянки, а також скасування державної реєстрації права власності та усіх інших речових прав на ці земельні ділянки, відомості про які внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову у виді накладення арешту, заборони суб`єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичних особам вчиняти будь які дії (шляхом поділу, об`єднання, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб) щодо спірних земельних ділянок, а також заборони проведення будівництва чи встановлення малих архітектурних форм, зведення об`єктів нерухомості та реєстрації права власності на них, сторона заявника зазначала, що існує реальна загроза того, що відповідачі (власники земельних ділянок) можуть й надалі відчужити такі земельні ділянки на користь інших осіб, зводити на них об`єкти нерухомості; згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 02.12.2024 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 240,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3054344046140, що розташована на земельних ділянках, які є предметом позову у даній справі; подальша забудова та реєстрація права власності на спірні земельні ділянки значно утруднить виконання рішення про скасування права приватної власності на них та повернення таких в державну власність; по спірних земельних ділянках неправомірно змінено цільове призначення під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а тому, у випадку незабезпечення позову шляхом накладання арешту на них може буде продовжено будівництво об`єктів ринкової інфраструктури, що значно утруднить повернення цих земель в державну власність в особі Яворівської РДА.

Виходячи зоцінки обґрунтованостідоводів сторонипозивача щодонеобхідності вжиттязаходів забезпеченняпозову зурахуванням розумності,обґрунтованості іадекватності вимогзаявника щодозабезпечення позову;забезпечення збалансованостіінтересів сторін;наявності зв`язкуміж заходомщодо забезпеченняпозову іпредметом позовнихвимог,в томучислі,спроможності заходів,який заявникпросить вжитиу порядкузабезпечення позову,забезпечити фактичневиконання судовогорішення вразі задоволенняпозову;імовірності утрудненнявиконання абоневиконання рішеннясуду вразі невжиттятаких заходів;суд вважає,що заявапро забезпеченняпозову підлягаєзадоволенню частковоз оглядуна наступне.

Як заборона відчуження, так і арешт віднесені до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першоїстатті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 (справа №643/12369/19) закріплено правову позицію, відповідно до якої арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном. Верховний Суд звертає увагу, щоарешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Суд зауважує, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21, Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі №504/3408/22 (провадження № 61-18041св23), від 24 липня 2024 року у справі № 567/459/23 (провадження № 61-10214св23)).

Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним (див. постанову Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року в справі № 567/459/23 (провадження № 61-10214св23)).

Арешт земельної ділянки, на переконання суду, включає в себе заборону відчужувати, здійснювати поділ чи об`єднання земельної ділянки, які є способами розпорядження майном і полягають у правомочності визначати долю майна. Крім того, наявність зареєстрованого обтяження нерухомого майна у виді його арешту є підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку є достатнім заходом забезпечення позову.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування додаткових засобів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження майном у вигляді заборони суб`єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок шляхом їх поділу, об`єднання, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб.

Відтак, в частині вимог заяви про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії шляхом поділу, об`єднання, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб слід відмовити, оскільки таке матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, що суперечить наведеним вимогам закону щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Враховуючи предмет спору у цій справі, суд приходить до висновку, що саме накладення арешту як спосіб забезпечення позову буде співмірним для ефективного захисту прав позивача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі №908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення,перетворення, відчуження.

Отже, арешт є юридичним обтяженням, яке накладається на майно в результаті судового рішення і призводить до обмежень у правах власника щодо розпорядження та користування ним.

Щодо вимог заяви в частині забезпечення позову шляхом заборони проведення будівництва, встановлення малих архітектурних форм, зведення об`єктів нерухомості на спірних земельних ділянках та реєстрації права власності на такі об`єкти, то з врахуванням наданих заявником відомостей про проведення робіт на спірних земельних ділянках, власником яких є відповідач ОСОБА_2 , у період після відкриття провадження по даній справі, що мало наслідком реєстрацію за ОСОБА_22 02.12.2024р. права приватної власності на будівлю загальною площею 240,6 кв.м. саме на ділянках, які є предметом позову у даній справі, суд вважає, що наявні підстави для заборони відповідачам та будь-яким іншим особам проводити будівництво, встановлювати малі архітектурні форми, зводити об`єкти нерухомості на спірних земельних ділянках, так і для заборони реєстрації права власності на такі об`єкти.

Підсумовуючи,враховуючи викладеневище,з метоюефективного забезпеченнябалансуінтересів сторінпо справі,враховуючи предметпозову,характер спірнихправовідносин,а такожте,що необхідністьзастосування заходівзабезпечення випливаєз фактичнихобставин справи,суд вважає,що наявніпідстави длячастковогозадоволення заявипро забезпеченняпозову та застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки та заборони відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам проводити будівництво, встановлювати малі архітектурні форми та зводити об`єкти нерухомості на спірних земельних ділянках, в тому числі реєструвати право власності на такі об`єкти.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженнямі діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, їх значення полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву керівникаЯворівської окружноїпрокуратури Львівськоїобласті прозабезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт та заборонити відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам проводити будівництво, встановлювати малі архітектурні форми, зводити об`єкти нерухомості, в тому числі реєструвати право власності на них, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 4622481200:13:019:0266 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2440804846224, номер інформаційної довідки: 309700016, площа (га): 0.0046 власник - ОСОБА_2 );

- 4622481200:13:019:0267 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441457846224, номер інформаційної довідки: 309700237, площа (га): 0.0371. власник - ОСОБА_2 ; орендар - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІСТРЕЙТ", орендодавець - ОСОБА_2 );

- 4622481200:13:019:0269 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441414446224, номер інформаційної довідки: 309701383, площа (га): 0.015. власник: ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_14 );

- 4622481200:13:019:0270 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441408146224, номер інформаційної довідки: 309701475, площа (га): 0.01. власник ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_14 );

- 4622481200:13:019:0273 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441109046224, номер інформаційної довідки: 309701844, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_12 );

- 4622481200:13:019:0274 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441108446224, номер інформаційної довідки: 309701990, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_13 );

- 4622481200:13:019:0275 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441107946224, номер інформаційної довідки: 309702118, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 суперфіціарій - ОСОБА_13 );

- 4622481200:13:019:0276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441107346224, номер інформаційної довідки: 285472288, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_15 );

- 4622481200:13:019:0277 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2441106046224, номер інформаційної довідки: 309702260, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_15 );

- 4622481200:13:019:0278 (власник - ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441105146224, номер інформаційної довідки: 309702296, площа (га): 0.009, суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_15 );

- 4622481200:13:019:0282 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441101746224, номер інформаційної довідки: 309702583, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 );

- 4622481200:13:019:0283 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2441101146224, номер інформаційної довідки: 309702703, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 ; суперфіціар ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_16 );

- 4622481200:13:019:0285 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440842146224, номер інформаційної довідки: 309702897, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_17 );

- 4622481200:13:019:0286 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440835446224, номер інформаційної довідки: 309702944, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_18 );

- 4622481200:13:019:0287 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майни 2440827446224, номер інформаційної довідки: 309703076, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_19 );

- 4622481200:13:020:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441476446224, номер інформаційної довідки: 309703279, площа (га): 0.0043. власник - ОСОБА_2 );

- 4622481200:13:020:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441467846224, номер інформаційної довідки: 309703369, площа (га): 0.1018. власник - ОСОБА_2 );

- 4622481200:13:019:0268 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441449246224, номер інформаційної довідки: 309701305, площа (га): 0.015, власник - ОСОБА_3 );

- 4622481200:13:019:0271 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441110446224, номер інформаційної довідки: 309701663, площа (га): 0.0092 власник - ОСОБА_4 );

- 4622481200:13:019:0272 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441109746224, номер інформаційної довідки: 309701734, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_5 (1/2 частки), спільна власність - ОСОБА_6 (1/2 частки);

- 4622481200:13:019:0279 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441103946224, номер інформаційної довідки: 309702377, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_7 );

- 4622481200:13:019:0280 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441103446224, номер інформаційної довідки: 309702455, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_8 );

- 4622481200:13:019:0281 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441102746224, номер інформаційної довідки: 309702522, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_9 );

- 4622481200:13:019:0284 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2440849746224, номер інформаційної довідки: 309702771, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_10 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_10 );

- 4622481200:13:019:0288 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440821346224, номер інформаційної довідки: 309703161, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_11 ).

В задоволенні вимог іншої частини заяви відмовити.

Копію ухвали направити для відома заявнику - керівнику Яворівської окружної прокуратури Львівської області.

Копію ухвали для негайного виконання направити у Мостиський відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні відомості:

Позивач: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, місцезнаходження: 81000, м.Яворів, вул.І.Франка, 8, код ЄДРПОУ 04055883.

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: с.Годині Яворівського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49006, м.Дніпро, вул.Філософська, 39А, код ЄДРПОУ: 39835428.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 .

Відповідач: ОСОБА_11 , місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт», місцезнаходження: 49069, м.Дніпро, просп.Богдана Хмельницького, буд.13, код ЄДРПОУ: 37213365.

Відповідач: ОСОБА_12 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_13 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 .

Відповідач: ОСОБА_14 , місце проживання: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_13 .

Відповідач: ОСОБА_15 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_13 .

Відповідач: ОСОБА_16 , місце проживання: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_14 .

Відповідач: ОСОБА_17 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_15 .

Відповідач: ОСОБА_18 , місце проживання: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_16 .

Відповідач: ОСОБА_19 , місце проживання: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_17 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, 54, код ЄДРПОУ: 25253009.

Суддя Ю.В. Кічак