Ухвала суду № 125474288, 27.02.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

27 лютого 2025 року Справа №200/5905/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача Георкова Вячеслава Михайловича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 200/5905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративний позов ОСОБА_2 Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 пов.; ЄДРПОУ 14099344) відновити нарахування страхових виплат з 01 липня 2022 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 липня 2022 року.

В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року набрало законної сили 11 листопада 2024 року.

21 листопада 2024 року видано виконавчий лист по справі.

До Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області дотепер не виконано рішення суду.

Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року прийнято заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у строк до 25 лютого 2025 року подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження (в т.ч. рішення, яке прийнято на виконання судового рішення по справі №200/5905/24від 10 жовтня 2024 року та розрахунок заборгованості по страховим виплатам). Заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішено розглядати в порядку письмового провадження після отримання витребуваних судом документів.

До суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у яких відповідач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного по справі № 200/5905/24 ОСОБА_1 відновлено нарахування страхових виплат з 01.07.2022. Нарахована заборгованість за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у сумі 401873,30 грн., виплата якої буде здійснена при надходженні відповідного фінансування.

Страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

З урахуванням пункту 15 Порядку, виплату заборгованості по щомісячним страховим виплатам потерпілому ОСОБА_1 можливо буде провести після визначення Кабінетом Міністрів України відповідного окремого порядку.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15(адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС(ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Суд зазначає, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог, оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України не встановлюють зазначеного обмеження. За змістом вказаної норми права обов`язок подати звіт про виконання судового рішення може встановити суд, який його ухвалив. Таке питання може бути вирішене судом одночасно з прийняттям рішення, так і після завершення розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17також не погодився із висновком про те, що ст. 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що законодавець у вказаній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача з клопотанням про встановлення судового контролю за судовим рішенням та розгляду заяви, рішення суду не було виконано. Зазначене підтверджується поясненнями позивача наведеними в заяві.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що ОСОБА_1 відновлено нарахування страхових виплат з 01.07.2022. Нарахована заборгованість за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у сумі 401873,30 грн., виплата якої буде здійснена при надходженні відповідного фінансування.

Однак, станом на момент розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, доказів відсутності фінансування, відповідачем до суду не надано.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, суд дійшов до висновку щодо не підтвердження виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на момент розгляду клопотання виплати заборгованості по страховим виплатам за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 у сумі 401873,30 грн. здійснено не було, а також, не було надано відповідачем доказів відсутності фінансування, а тому суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання подати до суду звіт про повне його виконання суду у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення заяви з встановлення судового контрою.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 200/5905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/5905/24шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання суду від 24.11.2023 року у справі №200/5905/24у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала постановлена та підписана в порядку письмового провадження 27 лютого 2025 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров