Рішення № 125474088, 27.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 рокуСправа № 160/11381/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Грицькевич Ганною Сергіївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06.05.2024 визнано неповажними зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.05.2024 в порядку усунення недоліків надійшла подана представником позивача у встановлений строк заява з доданими до неї документами, у тому числі позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056350004662 від 15.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 згідно зі свідоцтвом № 092134;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати з 22.09.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.09.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким прийнято рішення № 056350004662 від 29.09.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. 07.03.2024 позивач повторно подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області заяву про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056350004662 від 15.03.2024 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення, зазначає, що відповідачем безпідставно не зараховано до її страхового стажу період навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 згідно зі свідоцтвом № 092134 через розбіжності у написанні її дошлюбного прізвища у вказаному свідоцтві - « ОСОБА_2 » та свідоцтві про укладення шлюбу - « ОСОБА_3 ». Вказані прізвища потрібно вважати ідентичними. Зазначені відповідачем недоліки не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення. Позивач вважає, що пенсія має бути призначена їй з 22.09.2023 дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку.

Ухвалою суду від 17.05.2024 задоволено заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.

27.05.2024 надійшло клопотання відповідача про залучення другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.

29.05.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період з 01.09.1975 до 14.05.1977 - навчання в середній школі № 42 м. Горлівки Микитівського району Донецької області відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 , оскільки середня школа № 42 не належить до середніх спеціальних навчальних закладів, а також через зазначення у свідоцтві № НОМЕР_1 прізвища « ОСОБА_2 », тоді як згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 25.11.1978 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ». Підтверджений страховий стаж позивача становить 18 років 07 місяців 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 20 років відповідачем за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 056350004662 від 15.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу.

Відзив містить клопотання про поновлення строку для його подання. До відзиву додано витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення другого відповідача.

Ухвалою від 03.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи. Її місце проживання зареєстровано у селищі Опитне Донецької області, фактичне місце проживання у м. Дніпро, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.09.2023.

З результатами розгляду заяви позивача від 22.09.2023 про призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, визначеним за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 056350004662 від 29.09.2023 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

07.03.2024 ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано в тому числі довідку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 05.03.2024 № 87-225-008 про те, що прізвища ОСОБА_4 (рос. графіка) ОСОБА_2 (рос. графіка) потрібно вважати ідентичними.

Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 15.03.2024 прийнято рішення № 056350004662 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 27 років. Міститься посилання на ч. 2 ст. 26 цього Закону щодо права на пенсію за віком після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 20 років. Вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 18 років 07 місяців 27 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 , оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 25.11.1978.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.03.2024 № 056350004662 та у розрахунку стажу позивача (форма РС-право), її страховий стаж, обчислений до 06.03.1997, становить 18 років 07 місяців 27 днів. До страхового стажу зараховано такі періоди: 31.01.1978-03.05.1978, 03.06.1978-29.05.1980, 30.05.1980-21.10.1981 (догляд за дитиною до досягнення 3 років), 22.10.1981-30.08.1982, 01.09.1982-01.07.1983 (навчання у вищих/середніх НЗ), 08.08.1983-30.09.1983, 04.10.1983-04.05.1987, 05.05.1987-25.07.1988, 26.07.1988-01.08.1988 (догляд за дитиною до досягнення 3 років), 02.08.1988-29.09.1990, 01.10.1990-05.03.1996, НОМЕР_3 (безробіття).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 16.10.1960, свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.11.1978, заповнених російською мовою, зазначено дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_3 ».

У свідоцтві № НОМЕР_1 , виданому середньою школою № 42 Микитівського району м. Горлівки Донецької області, вказано, що це свідоцтво видано « ОСОБА_5 » про те, що вона пройшла навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 за програмою «основи швацького виробництва», присвоєно кваліфікацію швачки першого розряду. На відбитку печатки, якою скріплено підписи директора, заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя праці, зазначено найменування Середня школа з виробничим навчанням № 42.

У трудовій книжці позивача містяться записи про її роботу з 31.01.1978 до 03.05.1978 ученицею кравчині на Горлівській фабриці індивідуального пошиття та ремонту одягу. Зазначений період зараховано до страхового стажу позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону Української Соціалістичної Радянської Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII особам, які закінчили середню загальноосвітню школу з виробничим навчанням, видається атестат про середню освіту і свідоцтво про здобуту спеціальність із зазначенням присвоєного кваліфікаційною комісією розряду.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Отже, чинним пенсійним законодавством не передбачено зарахування до страхового стажу періоду навчання у середніх загальноосвітніх школах з виробничим навчанням. Тому відповідачем правомірно не зараховано період навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 до страхового стажу позивача.

В оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056350004662 від 15.03.2024 щодо розбіжностей у написанні прізвища було зазначено про необхідність встановлення належності документів у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів здійснюється місцевими загальними судами відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Беручи до уваги відсутність у позивача необхідного страхового стажу 20 років станом на дату звернення до територіального органу Пенсійного фонду, відповідач правомірно відмовив у призначенні їй пенсії за віком. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056350004662 від 15.03.2024 є обґрунтованим, підстави для визнання його в судовому порядку протиправним та скасування відсутні.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної позовної вимоги, похідні вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати період навчання з 01.09.1975 до 14.05.1977 до її страхового стажу, призначити та виплачувати пенсію з дня, що настає за днем досягнення віку 63 року, тобто з 22.09.2023, також належить залишити без задоволення.

Позивача звільнено судом від сплати судового збору за подання позовної заяви. Відомості про понесення нею інших судових витрат у матеріалах справи відсутні. Розподіл судових витрат судом відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Повнмий текст рішення складено 27.02.2025.

Суддя В.В. Рянська