Рішення № 125474010, 27.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 рокуСправа № 160/34066/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050024416 від 19.10.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, після досягнення ним віку 55 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати період його роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту обладнання, дільниці з наладки гірничошахтного обладнання у виробничому об`єднанні «Олександріявугілля» до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після досягнення ним віку 55 років, а саме з 12.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. На час звернення із заявою він мав страховий і пільговий стаж, достатні для призначення пенсії. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи. За результатами розгляду його заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення № 047050024416 від 19.10.2023 про відмову у призначенні пенсії, підставою якої визначено відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає, що відповідач-1 протиправно не зарахував до його пільгового стажу період роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998, чим порушив його право на пенсійне забезпечення. Зазначає, що атестація його робочого місця була поведена ВО «Олександріявугілля» у 1994 році, оформлена наказом № 43 від 01.03.1994 «Про атестацію робочих місць». Зауважує, що відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

Ухвалою суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

17.01.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що 12.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву та прийнято рішення № 047050024416 від 19.10.2023, яким у призначенні пенсії відмовлено. Вік заявника становив 55 років, страховий стаж - 37 років 08 місяців 19 днів, пільговий стаж - 11 років 04 місяці 27 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 згідно з довідкою від 14.11.2002 № 01-04/112, оскільки відсутні документи про проведення атестації робочого місця, які видані підприємством. До звернення додано довідку від 22.09.2023 № 12-36/620-2, витяги з наказів про результати атестації робочих місць та довідку про зміну назви підприємства, видані архівним відділом. Інформація щодо ліквідації підприємства та зберігання документів в архівній установі відсутня. Оскільки у позивача відсутній пільговий стаж 12 років 06 місяців, він не має права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Копію ухвали від 01.01.2024 з копією позовної заяви та доданими до неї документами вручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідачу-2) 14.02.2024, що підтверджується розпискою. Строк для подання відзиву тривав до 29.02.2024.

Станом на час розгляду справи від відповідача-2 до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач-2 не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення також не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12.10.2023 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення № 047050024416 від 19.10.2023 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, зокрема, що вік заявника становить 55 років, страховий стаж - 37 років 08 місяців 19 днів, пільговий стаж - 11 років 04 місяці 27 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 згідно з довідкою від 14.11.2002 № 01-04/112, оскільки відсутні документи про проведення атестації робочого місця, які видані підприємством. До звернення додано довідку від 22.09.2023 № 12-36/620-2, витяги з наказів про результати атестації робочих місць та довідку про зміну назви підприємства, видані архівним відділом. Інформація щодо ліквідації підприємства та зберігання документів в архівній установі відсутня. Зазначено, що у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 12.10.2024.

Копію зазначеного рішення направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 10 (сервісним центром) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням № 0400-010213-8/166800 від 23.10.2023.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповненій вперше 12.12.1988, містяться, зокрема, такі записи:

запис № 3 01.12.1988 прийнятий до райенергоуправління ВО «Олександріявугілля» на спеціалізовану ділянку з налагодження гірничо-шахтного електрообладнання електрослюсарем (слюсарем) черговим і з ремонту обладнання 4 розряду (наказ № 200-к від 29.11.1988);

запис № 4 16.11.1998 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 141-к від 12.11.1988);

запис № 5 19.11.1998 прийнятий в управління «Енерго-ремонт» Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату провідним інженером з налагодження електрообладнання (наказ № 415-к від 19.11.1988);

запис № 6 01.08.2002 переведений у тому самому управлінні начальником дільниці налагодження (у кар`єрах рудника) (наказ 170к від 30.07.2002);

запис № 7 01.08.2004 переведений в енергоцех начальником дільниці з обслуговування електроприводу та релейного захисту у мережах електропостачання у кар`єрах гірничого виробництва (наказ 252к від 10.08.2004);

запис № 8 01.12.2013 переведений у тому самому цеху начальником дільниці з обслуговування електроприводу та релейного захисту у мережах електропостачання у кар`єрах гірничо-транспортного виробництва (наказ 461П від 29.11.2013);

запис № 9 31.12.2014 звільнений у зв`язку з переведенням у філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ № 648-П від 26.12.2014);

запис № 10 01.01.2015 прийнятий за переведенням в енергоцех філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» начальником дільниці з обслуговування електроприводу та релейного захисту в мережах електропостачання у кар`єрах гірничо-транспортного виробництва (наказ № 142-П від 26.12.2014).

До позовної заяви додано копію рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2 від 01.12.2023 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. У рішенні комісії зазначено, що у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, що працівник працював (з 01.12.1988 до 16.11.1998) на посадах, передбачених Списками, повний робочий день. Райенергоуправління виробничого об`єднання «Олександріявугілля», в якому з 01.12.1988 до 16.11.1998 працював ОСОБА_1 , у процесі реорганізації перетворено на Олександрійське районне енергетичне управління, яке у подальшому реорганізовано та приєднано до Олександрійської філії ТОВ «Індустріально-виробнича об`єднана компанія «Експлерент» як технічну одиницю. Державну реєстрацію ТОВ «Індустріально-виробнича об`єднана компанія «Експлерент» (код ЄДРПОУ 32140381) припинено у зв`язку з банкрутством. Наданими документами (трудовою книжкою, довідкою архівного відділу Олександрійської міської ради від 22.09.2023 № 12-36/620-2, випискою з наказу від 01.03.1994 № 43 райенергоуправління виробничого об`єднання «Олександріявугілля») не підтверджено, що заявник працював на умовах, які дають право на пільгову пенсію за Списком № 2: зайнятість на відкритих гірничих роботах (розрізах, кар`єрах, копальнях) або в цехах (котельних машинних (теплосилових) паливоподачі і пилоприготування), які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. За таких обставин комісією прийнято рішення, що для підтвердження періоду роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 немає підстав.

Згідно з виданою Олександрійським районним енергетичним управлінням Державної холдингової компанії «ОЛЕКСАНДРІЯВУГІЛЛЯ» довідкою № 01-04/112 від 14.11.2002, що уточнює особливий характер праці або пільгові умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, та підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі, ОСОБА_1 працював повний робочий день з 01.12.1988 до 16.11.1998 електрослюсарем (слюсарем) черговим і з ремонту обладнання 4-5 розряду спецдільниці налагодження гірничошахтного електричного обладнання Райенергоуправління ВО «Олександріявугілля» Мінвуглепрому УРСР у шкідливих і важких умовах праці. Стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком № 2, розділом № 1, підрозділом І-а, позицією 2010100а-19931, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 09 років 11 місяців 15 днів. Підставою для видачі довідки зазначено такі документи: накази № 200-к від 29.11.1988, № 141-к від 12.11.1998, відомості на виплату заробітної плати, особовий рахунок № 97, особова картка ф. Т-2, табелі виходів, характеристика робіт ЕТКС, накази з атестації робочих місць № 43 від 01.03.1994, № 140-к/а від 15.11.2000, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Відповідно до наказу від 01.03.1994 № 43 райенергоуправління ВО «Олександріявугілля» затверджено список професій із шкідливими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію на пільгових умовах, у тому числі 2010100а-19931 - електрослюсар (слюсар) черговий і з ремонту обладнання (Список № 2, відкриті гірничі роботи і роботи на поверхні № 1).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацем 1 пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності ОСОБА_1 .

Щодо незарахування до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, періоду роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 суд зазначає, що вказаний період зараховано до загального страхового стажу позивача, тобто не є спірною його зайнятість на вказаних роботах.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Для підтвердження спеціального стажу позивач надав територіальному органу Пенсійного фонду видану Олександрійським районним енергетичним управлінням Державної холдингової компанії «ОЛЕКСАНДРІЯВУГІЛЛЯ» довідку № 01-04/112 від 14.11.2002, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день з 01.12.1988 до 16.11.1998 електрослюсарем (слюсарем) черговим і з ремонту обладнання 4-5 розряду спецдільниці налагодження гірничошахтного електричного обладнання Райенергоуправління ВО «Олександріявугілля» Мінвуглепрому УРСР у шкідливих і важких умовах праці. Стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком № 2, розділом № 1, підрозділом І-а, позицією 2010100а-19931 становить 09 років 11 місяців 15 днів.

Згідно з розділом 1 «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», на відкритих гірничих роботах і роботах на шахтній поверхні передбачено: слюсарі (електрослюсарі) чергові і з ремонту обладнання механізмів, водяних і повітряних магістралей, зайнятих на шахтах, в розрізах і кар`єрах.

Відповідно до розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», на відкритих гірничих роботах і роботах на шахтній поверхні передбачено: 2010100а-19931 електрослюсарі (слюсарі) чергові і з ремонту обладнання.

Розділом І «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», передбачено на відкритих гірничих роботах і роботах на поверхні»: робітники 2010100а-19931 електрослюсарі (слюсарі) чергові та по ремонту устаткування.

В оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050024416 від 19.10.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зазначено підставою незарахування періоду його роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 до пільгового стажу відсутність документів про проведення атестації робочого місця, які видано підприємством.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.3, 4.4 зазначеного Порядку застосування списків при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестація робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками), за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.12.1988 до 16.11.1998 позивач працював повний робочий день за професією, що передбачена Списком № 2, проте вказаний період зараховано відповідачем-1 до загального страхового стажу позивача. Питання зайнятості позивача на вказаних роботах у такий період не є спірним.

Враховуючи, що позивач працював за професією, що передбачена Списком № 2, суд дійшов висновку, що у відповідача-1 були наявні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.12.1988 до 16.11.1998 2 до пільгового стажу та врахування його при вирішенні питання про призначення пенсії.

Відповідач-1 не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача зазначеного періоду та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 безпідставно не враховано спірний період роботи позивача з 01.12.1988 до 16.11.1998 до його пільгового стажу за Списком № 2, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Під час судового розгляду доведено наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати вказаний період роботи позивача до його пільгового стажу.

Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши до пільгового стажу позивача вказаний період його роботи, відповідач-1 передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного пільгового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050024416 від 19.10.2023.

Судом встановлено та відповідач-1 не заперечував, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії 12.10.2023 позивач досяг віку 55, мав страховий стаж 37 років 08 місяців 19 днів. За розрахунками відповідача-1 пільговий стаж позивача на дату звернення становив 11 років 04 місяці 27 днів.

Згідно з довідкою № 01-04/112 від 14.11.2002 ОСОБА_1 працював повний робочий день з 01.12.1988 до 16.11.1998 за професією, передбаченою Списком № 2, усього 09 років 11 місяців 15 днів.

З урахуванням періоду роботи позивача з 01.12.1988 до 16.11.1998, він має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся за призначенням пенсії 12.10.2023.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період його роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998 та призначити позивачу з 12.10.2023 (тобто з дня, що настає за днем досягнення позивачем пенсійного віку 55 років) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

На переконання суду, зобов`язання органу призначення пенсії призначити ОСОБА_1 пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем-1 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з виходом за межі позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-2 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3372347236.1 від 20.12.2023.

Відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050024416 від 19.10.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період його роботи з 01.12.1988 до 16.11.1998;

- призначити ОСОБА_1 з 12.10.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повне рішення складено 27.02.2025.

Суддя В.В. Рянська