Рішення № 125471838, 27.02.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/92/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача Чербаджі-Чебак Н.М., до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка по батьківській лінії ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,82 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122381200:01:002:0033, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 372076 від 25.08.2005. Позивач є спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_2 ,оскільки останняє йоготіткою тарідною сестроюбатька позивача ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та єєдиним спадкоємцем,який спадщину після смерті тітки прийняв, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернувся до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті тітки.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача по батьківській лінії ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_2 за життя набув право власності на земельну ділянку площею 2,82 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122381200:01:002:0033, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 372076 від 25.08.2005.

Відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та рідний брат спадкодавиці ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Отже позивач є спадкоємцем за законом за правом представлення, та має право на спадщину (їїчастку),яка належалаб зазаконом батьковіпозивача,якби вінбув живимина часвідкриття спадщинипісля смертітітки,та є таким, який спадщину прийняв, що підтверджується довідкою Кілійської міської ради.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Отже, спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Якби особа, яку представляють, була б живою на час відкриття спадщини, то вона і була б спадкоємцем за законом, у даному ж випадку на її місце заступив спадкоємець за правом представлення, обсяг прав якого у праві представлення не залежить від фактичних прав особи, яка померла на час відкриття спадщини.

Отже, під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивач спадщину після смерті тітки прийняв, є спадкоємцем за законом за правом представлення, спадкове майно у вигляді зазначеної земельної ділянки дійсно належало спадкодавцеві, інших спадкоємців не встановлено (померли), відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на вказане спадкове майно після смерті тітки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 2,82 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122381200:01:002:0033, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 372076 від 25.08.2005, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков