Рішення № 125468688, 27.02.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/2080/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 року

Корецький районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Загородько Н.А., за участю секретаря судового засідання Павлишеної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Корецького районного суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 16 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Слон Кредит " укладений Договір про надання споживчого кредиту № 447760, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 16 грудня 2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту.

Позивач зазначає, що Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

26 листопада 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 26 листопада 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором про надання споживчого кредиту № 447760 від 16 грудня 2020 року, що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 447760 від 16 грудня 2020 року.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16763,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12176,23 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 4161 грн; інфляційні збитки 355,64 грн. та нарахування 3% річних 70,05 грн, а також судові витрат позивач просить стягнути з відповідача, який не виконав своїх зобов"язань.

Представник позивача, згідно поданої заяви, просить провести розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але його представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання в якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме просить стягнути тіло кредиту в розмірі 12176,23 грн. та судовий збір. В решті позовних вимогах відмовити.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 16 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Слон Кредит " укладений Договір про надання споживчого кредиту № 447760, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 16 грудня 2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту.

Позивач зазначає, що Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

26 листопада 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 26 листопада 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором про надання споживчого кредиту № 447760 від 16 грудня 2020 року, що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 447760 від 16 грудня 2020 року.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16763,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12176,23 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 4161 грн; інфляційні збитки 355,64 грн. та нарахування 3% річних 70,05 грн, а також судові витрат позивач просить стягнути з відповідача, який не виконав своїх зобов"язань.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи судом установлено, що вищевказаний Кредитний договір містить підписи сторін: кредитодавця представника ТОВ «Слон Кредит» та позичальника ОСОБА_1 . Також установлено, що ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 підписано: заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту та графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 579642. Таким чином суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності в кредитному договорі, графіку платежів та паспорті споживчого кредиту підпису відповідача, оскільки вказане спростовується наданими позивачем доказами та відповідач не вказувала на те, що підпис в означених документах виконано іншою, ніж вона, особою. Крім того, вказані складові частини Договору містить розмір відсотків, порядок проведення платежів, умови договору.

Судом досліджено копію платіжного доручення з якого вбачається перерахування відповідачу грошових коштів згідно з вищевказаним Кредитним договором у сумі 18000,00 грн з цільовим призначенням: «видача кредиту згідно договору № 447760 від 16 грудня 2020 року». Вказане платіжне доручення також містить відмітку про проведення її банком, підпис та печатку установи, вказівку на платника, яким є Товариство.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, у суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів надані позивачем розрахунки заборгованості за спірним Кредитним договором. Стороною відповідача в ході розгляду справи такі розрахунки в жодній мірі не спростовані, клопотання про проведення судової економічної експертизи на їх (розрахунків) спростування ані відповідачем, ані його представником в ході розгляду справи заявлено не було.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також ураховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним Кредитним договором, не надав суду доказів на спростування доводів позивача, суд приходить висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, позивач набув внаслідок укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги права вимоги до відповідача від первісного кредитора, суд убачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 447760 від 16 грудня 2020 року.

Також, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 9000 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стороною позивача надано суду: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 07 липня 2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 36 від 11.10.2024, витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 08.11.2024 року.

Водночас, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справ № 755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн, на переконання суду, не є розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат, з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі викладеного, суд, з урахуванням заяви відповідача про зменшення таких витрат, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин позов, в частині стягнення судових витрат, підлягає задоволенню частково.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року № 447760, у розмірі 16763 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 39 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, а саме: 4000 (чотири тисячі) грн. - витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код в ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: