Рішення № 125465401, 24.02.2025, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

24 лютого 2025 року

смт Краснопілля

справа № 578/1259/24

провадження № 2-а/578/3/25

Краснопільський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Косар А. І.,

секретар судового засідання Литвин А. В.,

учасники судового провадження:

представник позивача: адвокат Луніка Т. Я. в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Луніка Тарас Ярославович

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1

предмет позову: спір про скасування постанови про притягення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

та установив:

Стислий виклад позиції позивача

27 грудня 2024 року адвокат Луніка Т. Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 /далі ТЦК/про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 12.12.2024 №СУ/2396/2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 17 000.00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтуванняпозову покликавсяна те,що позивачпроходить військово лікарськукомісію,про щосвідчить картка№ 502обстеження тамедичного оглядувід 28.10.2024в КНП«Краснопільська лікарня»КСР.В процесіпроходження військово лікарськоїкомісії позивачвідвідував медичнізаклади,про щосвідчать довідкивід 02.12.2024,від 04.12.2024,та консультативнийвисновок спеціаліставід 16.12.2024.На переконанняпозивача,постанова №СУ/2396/2024 від 12.12.2024 є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Відповідачем порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, а саме, у оскаржуваній постанові не зазначено номер повістки, її мета, а тільки дата (02.12.2024), коли позивач повинен був прибути до ТЦК, проте позивач в цей день відвідував лікаря та був хворим на ГРВІ. Оскільки ОСОБА_1 проходить ВЛК, тому йому не потрібно з`явитись по повістці. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стислий виклад позиції відповідача

21.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову за необґрунтованістю та безпідставністю з таких підстав:

27.12.2024 позивач отримав повістку № 00190 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) на 02.12.2024 на 09:00 та власноруч розписався про її отримання, тому був належним чином оповіщений про виклик до ТЦК. На вказану у повістці дату позивач не з`явився, тим самим не дотримався вимог Порядку № 560,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 16 травня 2024 року. Зокрема, не було повідомлено відповідача про прчину неприбуття на зазначену у повістці дату, а також не забезпечено документальне підтвердження поважності неприбуття. З метою складання матеріалів про адміністративне правопорушення, вчиненого позивачем, ТЦК звертався до органів Національної поліції України, тобто вживав заходів для здійснення доставлення правопорушника. 12.12.2024, згідно акту доставки від 12.12.2024 (вих. номер 2/14505) позивача було доставлено органами національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) як порушника правил військового обліку. Цього ж дня стосовно позивача винесено оскаржувану постанову.

Відповідач наголошує, що викладені за змістом позову твердження про порушення процедури розгляду справи не відповідають дійсності, та є лише способом захисту позивача. Так, відповідно до вимог чинного законодавства у повістці має бути зазначена мета виклику, однак її відсутність у тексті постанови не скасовує факту невиконання військовозобов`язаним своїх обов`язків. Відповідач наголошує, що процедура складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 276-283 КУпАП, не вимагає детального викладення змісту повістки. Головною умовою є фіксація факту правопорушення та забезпечення права особи на захист. Позивач мав можливість надавати пояснення або оскаржити постанову, що свідчить про дотримання процедури. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Таким чином, відповідачем було дотримано встановлений законом порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а склад адміністративного правопорушення в діях позивача повністю доведений.

Процесуальні дії у справі

30 грудня 2024 року Ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначив у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Аргументи участиків справи у судовому засіданні:

Позивачне з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав. На його переконання, третій відділ ТЦК зловживає своїми правами, постійно виписує повістки, через день. ОСОБА_1 не ухиляється від проходження ВЛК, але у день явки він був у лікарні, тобто не з`явився з поважних причин. Крім цього, не було відомо яка саме повістка була йому виписана, в оскаржуваній постанові відсутнє посалання на повістку. Отже, у Кучеренка є Картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного дляпроведення ВЛК,тому була поважна причина не явки, що виключає в його діях склад правопорушення.

Представник відповідача не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Згідно з частиною третьою статті 205 Кодексу адміністративногосудочинства України /далі КАС/, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, що підтверджено військовим квитком НОМЕР_1 /ас 10/.

28 жовтня 2024 року на військовозобов`язаного ОСОБА_1 виписанаКартка №502обстеження тамедичного огляду для проведення ВЛК /ас 6/.

27 листопада 2024 року позивачу було вручено повістку про виклик з метою звірки військово облікових даних та проходження військово лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_2 02 грудня 2024 року на 09:00 годину. Повістку було вручено під особистий підпис /ас 43/.

Позивач не з`явився на виклик до ТЦК у день, що був визначений у повістці, про поважність причин своєї неявки не повідомив шляхом безпосереднього звернення до ТЦК чи іншим чином. Надалі не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів.

12 грудня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до начальника ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області зі зверненням № 2/14505 про доставлення громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.210,210-1 КУпАП, до ТЦК для складання адміністративного правопорушення. Того ж дня 12.12.2024 позивач був доставлений поліцейським уповноваженого органу поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 /ас 42/.

12 грудня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та виніс постанову СУ № 2396/2024, в якій установив, що позивач своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП в особливий період, а саме, без поважних на те причин не прибув за персональною повісткою 02.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив Правила військового обліку. На позивача накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17000.00 грн.

Отже, спір виник між позивачем та ТЦК щодо законності накладеного адміністративного стягнення за неявку на виклик до ТЦК за повісткою, як зазначено у повістці, з метою звірки військово облікових даних та проходження військово лікарської комісії.

Оцінка суду

У частині другій статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2024 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, востаннє на 90 діб Указом Президента України №470/2022 від 23.07.2024 затвердженого Законом України № 3892-IX від 23.07.2024.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Із зазначеного слідує, що з 24.02.2024 по сьогодні на території України діє особливий період. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (стаття 235 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Матеріали справи містять докази виклику позивача до ТЦК з метою звірки військово облікових даних та проходження військово лікарської комісії.

Позивач, оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, серед іншого стверджує, що він з поважних причин не прибув 02.12.2024 до ТЦК. Він проходить військово лікарську комісію і не ухиляється від її проходження, у день виклику відвідував лікаря та був хворим на ГРВІ. За таких обставин уважав, що йому не потрібно з`явитись по повістці.

Суд відхилив такі аргументи, виходячи з такого.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок № 560). Ця причина могла б бути розглянута судом як поважна, якщо б позивач зміг довести, що його стан був критичний, що унеможливило своєчасне виконання обов`язку з`явитися на виклик до ТЦК. Такі обставини мають бути підтверджені доказами. Надані позивачем медичні довідки жодним чином не підтверджують поважність причин неприбуття на виклик до ТЦК.

У судовому засіданні представник позивача не зміг надати суду переконливих аргументів на підтвердження своєї позиції.

У будь-якому разі суд зауважує, що закон встановлює порядок дій особи, якщо у неї були поважні причини неявки на виклик до ТЦК. Зокрема, у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Порядку № 56).

Отже, у разі наявності у позивача поважних причин, він повинен був своєчасно (протягом трьох днів) повідомити ТЦК про неможливість з`явитися, але не виконав цей обов`язок. Він також не прибув до ТЦК у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не мав поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці. Та обставина, що позивач у день виклику був на прийомі у лікаря не має жодного значення для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, оскільки не виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Позивач серед іншого також стверджує, що він проходить військово лікарську комісію, а у повістці не зазначена мета повістки, суд зазначає, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:

1)взяття на військовий облік;

2)проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

3)уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

4)призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (пункт 27 Порядку № 560).

На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою (абзац третій пункту 69 Порядку № 560).

Стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначає широкий перелік персональних даних військовозобов`язаних, які можуть підлягати уточненню.

Відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку відносяться до персональних даних військовозобов`язаного (пункт 17-1 частини першої статті 7 цього Закону ).

Чинне законодавство не містить прямої вказівки на те, що виклик можливий лише для проходження медичного огляду після уточнення громадянином самостійно таких даних як адреси проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) у застосунку «Резерв+» на виконання абзацу п`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 11 квітня 2024 року № 3633-IX,

Отже, ТЦК мало право викликати військовозобов`язаного для уточнення персональних даних. Відсутність запису про медичний огляд є достатньою підставою для виклику з метою уточнення цих даних.

У будь-якому разі незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов`язку з`явитися на виклик до ТЦК (в абзаці восьмому частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), і надалі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов`язку.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, надані сторонами докази у сукупності, суд доходить висновку, що належними та достатніми доказами підтверджено факт порушення ОСОБА_1 правил військовогообліку вособливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з частиною першою статті 245 КАС, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що відсутні підстави для скасування постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 12.12.2024 №СУ/2396/2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

Відповідно до статті 139 КАС судові витрати позивачу не відшкодовуються у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2,12, 25, 72, 77, 78, 139, 194, 205, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити ПОСТАНОВУ про накладення адміністративного стягнення СУ №2396/2024 від 12 грудня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими в стст. 286,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , дата і місце нардження: 21.06.1974, с. Миколаївка Роменський район Сумська область Україна; РНОКПП: НОМЕР_2 , Паспорт громадянина України у формі ID картки: НОМЕР_3 , дата видачі: 04.07.2018, Орган, що видав:5918; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Луніка ТарасЯрославович РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце знаходження: АДРЕСА_3 ; Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 000733 від 05.04.2022; ОРДЕР СЕРІЯ ВМ № 1042665 від 23.12.2024

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:07999082,місцезнаходження юридичноїособи: АДРЕСА_4 ;представник відповідачаЄвтушенко ГаннаБорисівна довіреність№ 2/3від 02.01.2025.

Суддя А. І. Косар