Ухвала суду № 125465117, 27.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/11699/24

н\п 2-а/490/51/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залучення другого відповідача

27 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про залучення відповідача в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №1829 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та просить суд скасувати постанову №1829 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 17000 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 210-1 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, відповідні посадові особи - начальники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 235 КУпАп покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16, від 17.06.2020 у справі №127/6881/17, від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.

Поряд з цим, позивач в позовній заяві не зазначав у якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положення частин третьої - сьомої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

При цьому, суд зазначає що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Враховуючи наведене вище, а також відсутність згоди позивача на заміну відповідача іншою особою, суд з власної ініціативи залучає ІНФОРМАЦІЯ_2 , як другого відповідача

Керуючись статтями 2, 4, 48, 257,262,286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі як другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення здійснювати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позов.

Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідачем повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач, повинен подати суду докази разом із поданням відзиву, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Роз`яснити сторонам, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Копію ухвали про прийняття до провадження позовної заяви надіслати учасникам справи.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1423/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Саламатін