Постанова № 125465011, 27.02.2025, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/43/25

Провадження № 3/483/46/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2025 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

07 січня 2025 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , умисно вчинила сварку з матір`ю свого співмешканця ОСОБА_2 в ході якої словесно ображала останню та принижувала, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого, своїми діями вчинила домашнє насилля

ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе не визнала та прояснила, що 07 січня 2025 року разом із чоловіком святкували Різдво. До них дійсно приходили гості, у квартирі перебувала також ОСОБА_3 , однак жодного насильство відносно неї ніхто не вчиняв. Хто саме викликав працівників поліції їй невідомо.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини, її вина доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона працює директором КУ «Очаківський центр надання соціальних послуг». До 2024 року на обслуговуванні центру перебувала ОСОБА_2 , однак у 2024 році син останньої звернувся із заявою про зняття її з обліку, оскільки мав намір особисто дбати про матір. 07 січня 2025 року свідку зателефонувала голова ОСББ ОСОБА_5 та повідомила, що по АДРЕСА_3 , у ОСОБА_6 , яку раніше доглядав соціальний працівник, вже другий день скандали. Свідок разом із начальником відділу з питань соціального обслуговування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради ОСОБА_7 виїхали за місцем проживання ОСОБА_3 , однак двері їм ніхто не відчинив. Тоді вони викликали співробітників поліції. Коли приїхав патруль і свідок увійшла до квартири ОСОБА_3 , то виявила, що остання була пригнічена та знесилена. Її було госпіталізовано до КП «Очаківська центральна районна лікарня». За повідомленням лікарів ОСОБА_3 була зголодніла.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 07 січня 2025 року вона разом із ОСОБА_4 на прохання голови ОСББ ОСОБА_5 виїжджали за місцем проживання ОСОБА_3 , яка до 2024 року перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Очаківської міської ради та за якою раніше доглядав соціальний працівник. Так, голова ОСББ повідомила, що у квартирі ОСОБА_3 вже другий день щось відбувається і просила перевірити, чи все з нею гаразд. Коли свідок приїхала до будинку по АДРЕСА_3 , двері ніхто не відчиняв, однак доносився голос ОСОБА_1 , яка виражалася на адресу соціальних працівників нецензурною лайкою. Оскільки ОСОБА_1 не надавала можливості перевірити стан ОСОБА_3 , соціальні працівники викали поліцію. Увійшовши разом із поліцейськими до квартири, вони виявили ОСОБА_3 у знесиленому стані, у зв`язку із чим співробітники поліції викликали швидку. По приїзду швидкої допомоги ОСОБА_3 було госпіталізовано до лікарні. Свідок також пояснила, що ОСОБА_3 було запропоновано влаштування її до інтернатної установи, на що вона надавала свою згоду, і навіть всі необхідні документи були зібрані. Разом із тим, по приїзду до інтернату ОСОБА_3 відмовилася залишатися там та повернулася додому.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України"Прозапобігання тапротидію домашньомунасильству"від 07грудня 2017року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши протокол та долучені до нього докази, оцінивши їх у сукупності, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин що обтяжує та пом`якшує відповідальність.

З урахуванням викладеного, вважаю, що штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд враховує те, що воно вчинене вперше, у зв`язку із чим суд не вбачає необхідності направлення її на проходження відповідної програми.

При цьому, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283, 284 КУАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680(шістсотвісімдесят) гривень, що підлягає перерахуванню на р/р UA318999980313040106000014470, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м.Очаків/21081100, код ЄДРПОУ отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., що підлягає перерахуванню на р/р UA908999980313111256000026001,отримувач коштів ГУКу м.Києві/ 22030106, код ЄДРПОУ отримувача - 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Роз`яснити, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності чи її захисником.

Суддя: