Рішення № 125462705, 27.02.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1982/24

Провадження № 2-а/346/2/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

представника позивача Федасюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

17.04.2024 року, позивач, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що постановою інспектора Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Дригаловським П.П., серії ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, у розмірі 340 (триста сорок) гривень, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що він 07.04.2024 року біля 17 год 49 хв., у м. Коломия, вул. І.Мазепи, 36-а, керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 ПДР. Дійсно 07.04.2024 року біля 17 год. 49 хв., він після тривалого керування автомобілем марки «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у сонячну жарку погоду, відчув погіршення свого фізичного стану, тому був змушений з`їхати з головної вулиці, Мазепи на примикаючи вул. П. Козланюка, і здійснив вимушену зупинку в тіні будинку клініки, тим самим не створюючи перешкод у русі транспортних засобів та людей-пішоходів. Ще не минув п`ятихвилинний термін його вимушеної зупинки, як до нього підійшов працівник поліції і не бажаючи вислухати його пояснення, заявив, що ним порушено п.3.34 ПДР «Зупинку заборонено», а тому він склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора поліції, бо вважає себе не винним, постанову серії ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року необгурнтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи та повним ігноруванням принципу презумпції невинуватості. Тому, просить скасувати постанову інспектора Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції Дригаловського П.П., серії ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу 34- грн.., за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

17.07.2024 року від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області поступив відзив, у якому посилаються на те, що з матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 07.04.2024 року приблизно в ході патрулювання та виконання службових обов?язків, поліцейський Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Дригаловський П.П., виявив порушення Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), а саме : водій автомобіля « Опель Астра », реєстраційний номер НОМЕР_2 , керуючи даним транспортним засобом, здійснив зупинку транспортного засобу в межах дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», чим порушив пункт 8.4 ПДР, в результаті чого скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП про адміністративні правопорушення. Поліцейський підійшов, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР, та попросив пред?явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм ТЗ виявився Позивач, який на вимогу представника патрульної поліції пред?явила всі документи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбачене 4.1 ст. 122 КУпАП поліцейським, було роз?яснено Позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Позивач обгрунтовує незаконність винесеної постанови посилається на те, що після тривалого керування транспортним засобом, він вимушений був здійснити зупинку транспортного засобу в межах дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», у зв?язку із погіршенням свого фізичного стану. Однак, дані доводи позивача є неправдивими та такими, щоб ввести суд в оману та уникнути адміністративної відповідальності, оскільки як вбачається із відеозапису на якому видно, що позивач пояснює поліцейським, що зупинився буквально на 2 хв., бо чекає свою маму та жодним чином не вказав працівникам поліції про погіршення свого фізичного стану та підстави вимушеної зупинки про яку зазначає у позовній заяві. Відповідно твердження позивача є такими, які не можуть братись судом до уваги, оскільки із наявних доказів (відео), позивач здійснив зупинку транспортного засобу в межах дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», з підстав очікування своєї мами, а також як позивач зазначив не помітив дорожнього знаку, але аж ніяк із погіршенням свого фізичного стану. Відповідно до Правил дорожнього руху заборонні знаки призначені для порядкування руху транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках доріг шляхом введення або скасування певних обмежень у русі. Знак 3.34 «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснюють посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Знак застосовується для заборони зупинки і стоянки транспортних засобів і встановлюється на тому боці дороги, на якому вводиться заборона. Зона дії заборонних знаків поширюється до найближчого перехрестя за знаком і не може бути продовжена за допомогою будь-яких засобів регулювання дорожнього руху, за винятком випадків встановлення за перехрестям аналогічних заборонних знаків. У зоні дії цього знака дозволяється зупинка транспортних засобів, які рухаються за встановленими маршрутами у визначених для цього місцях. Дія знака 3.34 з табличкою 7.18 «Крім інвалідів» не поширюється на транспортні засоби з розпізнавальним знаком «Інвалід». На підставі викладеного, Позивач не відноситься до жодної категорії вище визначених осіб. Крім того, в позовній заяві Позивач визнає те, що він дійсно зупинив транспортний в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». З огляду на все вищезазначене в діях Позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Тобто, були всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явлено законну та обгрунтовану вимогу, щодо надання документів передбачених законодавством, а також дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова серії ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року обгрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством. Таким чином, Інспектор діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Поліцейським, як уповноваженою особою Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Отже, розглядаючи дану справу, поліцейський з`ясував усі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Враховуючи вищевказане, постанова серії ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Доводи Позивача безпідставні та необґрунтовані. Тому, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.04.2024 року даний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п.1 ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

За умовами ч.1ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Як вбачається із ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що 07.04.2024 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з невиконанням вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме: керуючи транспортним засобом «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Коломия, вул. Мазепи, 36, здійснив зупинку у зоні дії знаку, чим порушив п.8.4.в ПДР Порушення вимог заборонних знаків, та накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн., що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року (а.с. 4-5).

Відповідно долучено до відзиву диску (а.с. 60), судом встановлено, що позивачем було здійснено зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», даний факт на відео не заперечує. Також, при дослідженні вказаного диску, встановлено, що причина зупинки зовсім інша, ніж зазначена у позовній заяві. В позові причину зупинки зазначено «погіршення стану здоров`я», а на відео, під час спілкування з працівниками поліції, позивач вказує, що чекає на маму, тому здійснив зупинку. Також, зазначив, що не бачив вказаного заборонного знаку.

Даних обставин позивач при зверненні до суду не спростовує, заперечуючи лише законність дій Інспектора УПП при винесенні постанови.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

В даному випадку ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4.в ПДР Порушення вимог заборонних знаків, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 1850623 від 07.04.2024 року (а.с. 4-5).

Згідно з Правилами дорожнього руху, заборонні знаки призначені для упорядкування руху транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках доріг, шляхом введення або скасування певних обмежень у русі.

Знак 3.34 «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснюють посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Знак застосовується для заборони зупинки і стоянки транспортних засобів і встановлюється на тому боці дороги, на якому вводиться заборона. Зона дії заборонних знаків поширюється до найближчого перехрестя за знаком і не може бути продовжена за допомогою будь-яких засобів регулювання дорожнього руху, за винятком випадків встановлення за перехрестям аналогічних заборонних знаків.

У зоні дії цього знака дозволяється зупинка транспортних засобів, які рухаються за встановленими маршрутами у визначених для цього місцях.

Дія знака 3.34 з табличкою 7.18 «Крім інвалідів» не поширюється на транспортні засоби з розпізнавальним знаком «Інвалід».

Однак, позивач не відносить до вищезазначеної категорії осіб.

Також, в поданій позовній заяві, підтверджує той факт, що здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими й електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав. У той же час надані представником третьої особи докази підтверджують вину позивача у вчиненні ним зазначеного в постанові правопорушення. Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд вважає дії відповідача правомірними, а постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною.

Посилання позивача на те, що він здійснив вимушену зупинку через поганий стан здоров`я суд відхиляє, оскільки вказана обставина не підтверджена жодним доказом.

Керуючись ст. ст.2,10,11,241,242,243,245,246,250,251,271,286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Васильковський В. В.