Рішення № 125462537, 26.02.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1483/24

26 лютого 2025 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

В складі головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю: секретаря судового засідання Остапишин І. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадщину, що відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини спадкоємцями за законом, являється він, їхні діти та онук (який був зареєстрований з померлою на момент смерті), які від прийняття спадщини відмовились.

30.09.2024 він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Максьом Г.І.. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на відсутність зареєстрованого права власності спадкодавця на житловий будинок. Отже, позивач зазначає, що він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спадщину в нотаріальному порядку, тому змушений звернутись до суду з цим позовом.

24 жовтня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

21 січня 2025 року підготовче провадження закрито та призначено до судового розгляду справу по суті.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, надали заяву, відповідно до якої просять справу розглядати у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі. Позовні вимоги визнав повністю не заперечував проти задоволення позову.

Онук ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та син ОСОБА_5 направили на адресу суду заяви, відповідно до яких просять справу розглядати у їх відсутність, від прийняття спадщини після смерті мами та бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовляються на користь позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Богородчани померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про що Богородчанським відділом ДРАЦС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області складено актовий запис про смерть №257 від 21.04.2023 року.(а.с.8).

26.04.2023 заведено спадкову справу №38/2023 відносно майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_1 , шляхом подання відповідної заяви. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило. Діти та онук (який на час смерті спадкодавця був зареєстрований) померлої від прийняття спадщини відмовились.

Згідно свідоцтва на право на спадщину за законом №НТК 506777 від 25.09.2024р. ОСОБА_1 переоформив, після смерті ОСОБА_2 , на своє ім`я земельну ділянку площею 0, 0791 га., кадастровий номер 2620455100:01:001:1572, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, 30 вересня 2024 року згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі того, що на будинок АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ. (а.с.4)

09 листопада 2002 року будинок АДРЕСА_1 , було введено в експлуатацію, що підтверджується відповідним актом про прийняття закінченого будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння за АДРЕСА_1 та згідно оціночного акту по домоволодінню вартість будинку склала 500 034 гривні (а.с.18-35).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зважаючи на встановлені судом обставини, єдиним способом реалізації позивачами своїх спадкових прав після смерті спадкодавця є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, постановою по справі №523/3522/16-ц від 14 серпня 2019 року Верховний Суд роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. Отже, право на спадщину спадкоємця, який не здійснив держреєстрацію права, входить до складу спадщини після його смерті.

Таким чином, враховуючи те, що позивач, що прийняв спадщину, інші спадкоємці відмовляються від прийняття спадщини на користь позивача, тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів, оскільки нерухоме майно (житловий будинок) входить до складу спадщини після смерті спадкодавця.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки їхня воля, як спадкоємиць за законом, була виражена у подачі ними заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Богородчанської селищної ради № 291 від 08.10.2002 року затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 побудованих ОСОБА_2 та вирішено оформити право власності на житловий будинок.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 правомірно, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув у власність житловий будинок АДРЕСА_1 та у зв`язку з відсутністю реєстрації правовстановлюючих документів на вищевказане майно, його право власності на зазначене домоволодіння слід визнати в судовому порядку.

На підставі викладеного, ст. 328,392, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. 200, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадщину задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове нерухоме майно, а саме житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківськогоапеляційного судупротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27лютого 2025 року.

Суддя В.В. Решетов