Ухвала суду № 125462089, 27.02.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/454/25

Провадження № 1-кп/177/145/25

У Х В А Л А

Іменем України

27.02.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041230001932 від 06.09.2024 за ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України щодо ОСОБА_2 , 01.05.2005,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

представника потерпілих,

адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Указаний обвинувальний акт 24.02.2025, затверджений прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 21.02.2025, із реєстром матеріалів досудового розслідування, надійшов до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 24.02.2025 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Стверджував, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України. Підстави для закриття справи чи внесення подання про визначення підсудності відсутні. Дане кримінальне провадження розглядати у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

Потерпілі, їх представник, обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.

Підстави для прийняття рішень визначених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Судовий розгляд, із урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно з ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2024, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалою слідчого судді цього ж суду 30.01.2025, зі строком застосування до 03.03.2025.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці. Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст. 194 КК України, санкцією якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. Наявність підозри обґрунтовується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, до ОСОБА_2 під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, судовий розгляд триває, а ризики, що стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжуються існувати, а тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, прокурор просив продовжити строк застосування тримання під вартою ще на 60 днів.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити з підстав, що наведені в ньому.

Потерпілі, їх представник, обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження під час його вирішення, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд керується правилами, передбаченими розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на тому, що ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали та продовжують існувати.

На існування таких ризиків вказує те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання, виключно у виді позбавлення волі від 3 до 10 років, фізично здоровий, однак не працює, джерел доходів для існування не має, не одружений, утриманців та постійного місця проживання не має, що вказує на відсутність сталих соціальних зв`язків та свідчить про можливість останнього переховуватися від суду, а також вчинити нові злочини.

На даний час, з об`єктивних причин, справа до судового розгляду не призначена, всі свідки, потерпілі, а також обвинувачений у судовому засіданні не допитані, у зв`язку з чим, обвинувачений може впливати на вказаних учасників.

Суд вважає, що обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися та продовжують існувати, як і не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

При цьому суд враховує, що продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість з об`єктивних причин завершити судовий розгляд, а також і те, що застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою щодо обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як передбачено ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та наявні ризики, суд дійшов висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є в кримінальному провадженні, є застава, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн. Суд вважає, що саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками й достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім того, у підготовчому судовому засіданні представником потерпілих, адвокатом ОСОБА_7 , подано цивільні позови від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , відповідно до яких, кожна з потерпілих просить стягнути на свою користь з обвинуваченого матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі по 500000,00 грн моральної шкоди та 601469,00 грн матеріальної шкоди (на користь ОСОБА_5 ), які представник просив прийняти та розглядати в даному кримінальному провадженні.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 також просили позовні заяви прийняти та розглядати спільно з кримінальним провадженням.

Сторона захисту щодо прийняття цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням покладалася на розсуд суду.

Прокурор також вважав за доцільне прийняти подані позови та розглядати їх в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи положення ст. 128 КПК України, яким передбачено право потерпілого на позов, ознайомившись з його змістом, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за необхідне прийняти цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті кримінального правопорушення, до свого провадження та розглядати їх спільно з кримінальним провадженням, визнавши відповідно потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_2 , - цивільним відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 128, 156-158, 177, 181-182, 194, 199, 314- 317, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акту кримінальномупровадженні№ 12024041230001932 від 06.09.2024 за ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити до судового розгляду на 06.03.2025,о 15год.00хв., у залі судових засідань № 1 Криворізького районного суду Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 5А.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням № 12024041230001932 від 06.09.2024 за ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, цивільні позови ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, визнавши відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_2 , - цивільним відповідачем у справі.

Визначити цивільномувідповідачу15-деннийстрок іздня отриманняцивільного позову для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.

Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024041230001932 від 06.09.2024 за ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.04.2025 включно.

Визначити заставу в розмірі 121120(сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_2 , так і іншою фізичною або юридичною особою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії цієї ухвали.

У разі внесення застави й звільнення обвинуваченого з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього строком до 27.04.2025 включно такі обов`язки:

- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_10 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1