Рішення № 125457523, 26.02.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3475/24

Провадження № 2-о/626/14/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2025 року м. Берестин

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря - Матюхової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності трудової книжки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення , а саме - належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 16.09.2024 року він звернувся до територіального органу Пенсійного фнду України із заявою про призначення пенсії за віком з 02.10.2024 року. Рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком №204150007470 від 23.09.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.07.1983 року, оскільки в трудовій книжці є виправлення дати народження, яке оформлене з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 року та зареєстрованої Наказом Міністерства юстиції України № 110 від 17.08.1993 р., а саме відсутні підстави для внесення записів. Оскільки, виправити помилку неможливо, заявник звернувся до суду з про встановлення факту належності йому трудової книжки, для підтвердження наявного трудового стажу та призначення пенсії за віком.

Заявник в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явився, надав заяву, про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.07.1983 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповнена трудова книжка серії НОМЕР_1 . В графі "дата народження" випадково внесено запис дати заповнення трудової книжки " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та здійснено запис про зміну дати народження. Відповідна відмітка міститься на титульній сторінці трудової книжки, а саме "Исправленому- год рождения : 02 октября 1964 г. - верить" , що закріплено підписом та печаткою.

Відповідно до паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , дата народження ОСОБА_1 зазначена - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.09.2024 року №204150007470 виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказане рішення аргументовано тим, що виправлення дати народження в трудовій книжці заявника оформлене з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 року та зареєстрованої Наказом Міністерства юстиції України № 110 від 17.08.1993 р., а саме відсутні підстави для внесення записів.

Довідка форми ОК-5 від 24.09.2024 року, на ім`я ОСОБА_1 , містить інформацію про роботу у звітні 1999-2024 роки, що відповідачють записам в належній заявнику трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 21.07.1983 року.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, помилка допущена при заповненні трудової книжки, не дозволяє заявнику скористатись правом на призначення пенсії.

Усунути помилку іншим способом, окрім як встановлення у судовому порядку факту належності вказаного документу заявнику, неможливо.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який, необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документу особі.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Про обґрунтованість вимог заявника свідчать тотожність запису прізвища, імені, по-батькові, в документах, які стосуються особи заявника, а саме в паспорті, картці фізичної особи - платника податків, в яких запис прізвища, імені та по-батькові заявника співпадає з записами у правовстановлюючому документі, з приводу встановлення факту належності якого він звернувся до суду, за винятком неправильного запису дати народження, яку заявник обґрунтовує помилкою органу, який заповнював цей правовстановлюючий документ, що дає підстави дійти висновку про належність цього документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 15, 16, 234, 256, 258 ЦК України, ст.ст.13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 21липня 1983 року російською мовою на ім`я " ОСОБА_2 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя