Рішення № 125452915, 27.02.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/415/25 Справа №447/24/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.02.2025 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судових засідань Данилів О.І.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Баглая О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, третьої особи Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області про стягнення середнього заробітку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі без утримання податку та інших обов`язкових платежів. В обгрунтування позовної заяви покликається на таке, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду від 17.12.2021, справа № 447/751/20 ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді сторожа, стягнуто моральну шкоду та середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109899,42грн. Крім цього, рішеннями суду №447/1060/22 від 24.02.2023року, №447/2840/23 від 27.11.2023року, №447/1379/24 від 06.06.2024 стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Вказані рішення набули законної сили. У резолютивних частинах вказаних рішень відсутні вказівки про те, що присуджені суми підлягають стягненню за відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. При виконанні вищевказаних рішень, відповідачем було утримано ПДФО та військовий збір. Позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав судові рішення, виплата присуджених сум відбулася у неповному обсязі, тому позивач змушений звернутися до суду та стягнути з відповідача недоплачену суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення про поновлення на роботі без утримання податку та інших обов`язкових платежів, в сумі 51634,27 гривень.

Ухвалою суду від 08.01.2025 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.01.2025року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги ОСОБА_3 безпідставними, такими що суперечать Конституції України та Податковому кодексу України. Сума, яку позивач просить стягнути в свою користь є ПДФО ( податком на доходи фізичних осіб) і військовий збір, які утримані з фізичної особи ОСОБА_1 при виплаті заробітної плати за судовими рішеннями. Відповідно до ст.14 Податкового Кодексу України, сплачувати ПДФО і військовий збір повинен податковий агент. Податковий агент, який нараховує ( виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ. Податок сплачується ( перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Відповідач є юридичною особою. Представник відповідача вважає, що за усіма рішеннями суду були нараховані кошти, які позивач заявив у позовних вимогах і відповідно до обов`язку відповідальної особи, з нарахованих коштів утримані і перераховані до бюджету податки та військовий збір. При розгляду позовів про стягнення середнього заробітку в порядку цивільного судочинства, вказівка в резолютивній частині судового рішення про необхідність утримання з присудженої суми установлених законодавством України податків і зборів не відповідає завданням цивільного судочинства. Вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечив, покликаючись на обставини викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду письмові заперечення. Просив проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, надавши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/751/20 від 17.12.2021 скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про оголошення догани сторожу школи» №01-01/26 від 12.02.2020, скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » №01-02/19 від 05.03.2020; визнано звільнення ОСОБА_1 із займаної посади незаконним; поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області; стягнуто з Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109 899 (сто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 42 копійки; допущено негайне виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 447/1060/22 стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 75479 грн. 02. коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/2840/23 від 27.11.2023року стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 33191,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/1379/24 від 06.06.2024 року стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 46221,68 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до інформації наданої відділом освіти Новороздільської міської ради Львівської області, вбачається, що при виконанні рішення Миколаївського районного суду Львівської області по справі №447/751/20 утримано ПДФО в розмірі 19781,90грн. та військовий збір в розмірі 1648,49грн.; по справі №447/1060/22 утримано ПДФО в розмірі 13586,22грн. та військовий збір в розмірі 1132,19грн.; по справі №447/2840/23 утримано ПДФО в розмірі 5974,39грн. та військовий збір в розмірі 497,86грн.; по справі №447/1379/24 утримано ПДФО в розмірі 8319,90грн. та військовий збір в розмірі 693,32грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, тому суд задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку , визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року N 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Таким чином, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також підлягали відрахуванню податки і збори.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Водночас відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового України дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку з доходів фізичних осіб. Об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання)

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ПК України.

Таким чином, якщо відповідач як юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь позивача шкоду, завдану порушенням трудових прав, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Аналогічна позиція викладена в постанову Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020року у справі №523/14396/19 , з якої вбачається, що суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої рішенням суду, підлягають нарахуванню і відрахуванню роботодавцям під час виконання відповідного рішення, отже виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Суд вважає, що покликання сторони позивача, про те, що перерахування ОСОБА_1 суми меншої ніж зазначена у резолютивній частині судових рішень ( виконавчих документів) Миколаївського районного суду Львівської області, не вважається належним виконанням судового рішення не знайшло свого підтвердження в судовому засідання. Крім цього, позивач свої вимоги обґрунтовував постановою Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду №461/2729/22 від 25 березня 2024року, предметом спору у якій були банківські правовідносини, а позов ОСОБА_1 належить до трудових відносин, а тому судом під час розгляду даної справи до уваги не береться.

Слід зазначити, що з постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, на яку покликається позивач, вбачається, що відсутні підстави для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19 та від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц з огляду на те, що спір у цих справах стосувався трудових, а не банківських правовідносин.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про те, що відповідач при виконанні рішень Миколаївського районного суду Львівської області №447/751/20 від 17.12.2021року; №447/1060/22 від 24.02.2022року; №447/2840/23 від 27.11.2023року та №447/1379/24 від 06.06.2024року про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішень про поновлені на роботі діяв відповідно до вимог податкового та трудового законодавства та як податковий агент обґрунтовано утримав із визначених судом сум податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 43, 129, 129-1 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 264, 265, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення у його користь 51634,27грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішень про поновлення на роботі без утримання податку та інших обов`язкових платежів - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2025

Суддя Бачун О. І.