Ухвала суду № 125451131, 26.02.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1124/25

Провадження №2/487/1349/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2025 Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.175 ЦПК України, що є підставою для залишення її без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.

Позивач, як підставу несплати судового збору, зазначив п. 22 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, позивач не зазначив доказів на підтвердження того, що дії держави-агресора російської федерації призвели до його вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач, відповідно до положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 5 ч. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачу слід сплатити розмір судового збору відповідно до вищезазначених вимог законодавства.

Позовна заява містить позовну вимогу до рф про стягнення спричинену позивачу моральну шкоду широкомасштабною агресією в розмірі 35000,00 Євро, що еквівалентно станом на день звернення до суду через засоби поштового зв`язку, 1522839,50 грн., однак позивачем не надано квитанцію на суму 22842,59 грн. (1522839,50грн. х 1,5 % / 100,0 %), що свідчить про порушення зазначених норм.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 22842,59 грн. за наступними реквізитами: одержувач - Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ одержувача 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA808999980313121206000014480; Кодкласифікації доходів бюджету22030101; Призначення платежу: «101; РНОКПП позивача; судовий збір за позовом ПІБ позивача, Заводський районний суд м. Миколаєва» та докази надати суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,185,257,260,261,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п`ятиднів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати позивачу, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.

Суддя В.В.Кузьменко