Ухвала суду № 125448782, 25.02.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1250/25

Провадження № 2-а/522/151/25

УХВАЛА

25 лютого 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно довимог п.2ч.1ст.5Кодексу адміністративногосудочинства України(далі-КАС України)кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Відповідно доп.п.3,5,6ч.1ст.171КАСУкраїни,суддяпісляодержання позовноїзаявиз`ясовує,чивідповідаєпозовна заявавимогам,встановленимстаттями160,161,172цьогоКодексу;позов поданоустрок,установленийзаконом(якщопозовподаноз пропущеннямвстановленогозакономстроку зверненнядосуду,точидостатньо підставдлявизнанняпричин пропускустрокузверненнядо судуповажними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2023 (справа № 380/9077/22 адміністративне провадження № К/990/16802/23) викладено правовий висновок, згідно якого поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, поновлено може бути строк, пропущений виключно з поважних причин.

У прохальній частині позовної заяви міститься вимога щодо поновлення позивачу строку на звернення до суду із позовною заявою.

Вимога щодо поновлення строку обґрунтована тим, що лише 16 лютого 2024 року позивач дізнався про існування постанови та її зміст, однак не мав фізичної можливості своєчасно звернутись до суду із позовом. Крім того, позивач зазначив, що дізнався з автоматизованої системи виконавчого провадження про наявність виконавчого провадження № 66540275 про стягнення коштів з позивача та 07.02.2024 звернувся до відповідача з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, в якій позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач додав до позовної заяви копії постанови про розшук майна боржника від 28.09.2023 та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення від 07.02.2024. Однак, з наданих позивачем матеріалів не можливо встановити коли позивачу стало відомо про наявність щодо нього виконавчого провадження.

Викладене позбавляє суд можливості належним чином визначити момент, коли позивач довідався про наявність оскаржуваної постанови та встановити чи наявні поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом.

Згідно Постанови Верховного Суду від 06.04.2021 (справа № 823/2363/18 адміністративне провадження № К/9901/33758/20) вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко

визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.

Щодо посилань позивача на воєнний стан як на одну із причин несвоєчасного звернення до суду, суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 (справа № 990/115/22 провадження №11-107заі22) викладено правовий висновок, згідно якого введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленогозакономстроку.

Натомість позивач не додав до позовної заяви належних і допустимих доказів наявності об`єктивних непереборних обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду з позовною заявою, та які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку із пропуском строку звернення до суду. У позові не зазначено яким чином запровадження воєнного стану із 24.02.2022 перешкоджали позивачу звернутись до суду із позовною заявою про оскарження постанови від 09.07.2021, а також не надано доказів того, що такі обставини були непереборними для позивача.

Відповідно доч.ч.1,2ст.123КАСУкраїни,уразі поданняособою позовупісля закінченнястроків,установлених законом,без заявипро поновленняпропущеного строкузвернення доадміністративного суду,або якщопідстави,вказані неюу заяві,визнані судомнеповажними,позов залишаєтьсябез руху.При цьомупротягом десятиднів здня врученняухвали особамає правозвернутися досуду ззаявою пропоновлення строкузвернення доадміністративного судуабо вказатиінші підставидля поновленнястроку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд звертає увагу, що обов`язок щодо подання доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається саме на позивача.

Крім того, згідно ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

У прохальній частині позовної заяви міститься вимога позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП, згідно якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно доправової позиціїВеликої ПалатиВерховного Суду,викладеної упостанові від18березня 2020року усправі №543/775/17 з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.

Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до судуЗакон № 3674-VIне передбачає.

Відповідно до ч.1ст.1Закону України «Про судовий збір»(далі - Закону № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Положення ч. 2 ст.3та ст.5 Закону № 3674-VІ, які визначають об`єктів справляння та пільги щодо сплати судового збору, не передбачають жодних підстав звільнення особи від сплати судового збору за подачу адміністративного позову про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 4 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»з 1 січня 2025 рокустановить 3028 гривень.

Отже, до позовної заяви має бути додано докази сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу. Однак така вимога ст. 161 КАС України не виконана.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви таким способом:

- надати докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою, зокрема з огляду на викладені у позові пояснення - доказів того, коли позивачу стало відомо про оскаржувану постанову, або надати інші належні і допустимі докази існування об`єктивних і непереборних обставин які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку із пропуском строку звернення до суду;

- сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень за вимогу про скасування постанови та надати суду докази сплати судового збору, або надати суду належні документи, які підтверджують наявність підстав, визначенихЗаконом України "Про судовий збір", для звільнення позивача від сплати судового збору.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах позовної заяви у якості додатку до позову зазначений лист Управління ДАБК ОМР від 16.02.2024 № 01-10/25-3Г з додатками. З долученої копії листа Управління ДАБК ОМР від 16.02.2024 № 01-10/25-3Г вбачається, що він містить додатки у кількості 50 арк., одним із яких є копія акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.06.2021 № 000177 на 18 арк., однак перша сторінка такого акту до позовної заяви не додана.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день її первинного подання до адміністративного суду, згідно положень ч. 3 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 5, 122, 123, 160, 161,169,171, 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснитипозивачу,що позовназаява повертаєтьсяпозивачеві,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала окремовідрішеннясуду вапеляційномупорядкуоскарженню непідлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Юлія ЧОРНУХА