Ухвала суду № 125443734, 26.02.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2025 року справа № 580/1941/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/1941/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

24.02.2025 вх.9141/25 позивач у позовній заяві (22.02.2025 сформована в підсистемі Електронний суд ЄСІТС) просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.12.2024 №ФР52932, що складена ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.12.2024 №ФР52932, що складена ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням здійснених виплат.

Додатково ОСОБА_1 зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», проте відповідні докази на підтвердження такого статусу пільговика, як позивача, не надає.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, судовий збір справляється у сумі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До позовної заяви позивач додала копію посвідчення від 17.09.2021 №005913 дружини померлого громадянина із числа померлих категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач не має статусу громадянки, віднесеної до 1 та 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, позаяк до позовної заяви долучена копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Категорія пільговиків, до яких належить ОСОБА_1 не є тотожною громадянам, віднесеним до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому користується лише тими пільгами, що передбачені ст.ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що зазначено у посвідченні.

Наявність посвідчення у дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, не дає пільг ОСОБА_1 як позивачу не сплачувати судовий збір під час звернення до суду з даним позовом за відсутності підтвердження права на пільги відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами) - інших доказів на підтвердження пільг щодо сплати судового збору позивач не надала, судовий збір належить сплаті на загальних підставах.

Подібний висновок сформований у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №160/4401/19 ЄДРСР 89352639.

Відомо, що 13.05.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/9449/23 вказав: посилання ОСОБА_1 на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції оцінює критично. Із доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до копії посвідчення від 17 вересня 2021 року № НОМЕР_2 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Згідно з копією посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 пред`явник посвідчення має право на пільги та компенсації передбачені ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Водночас зазначена стаття не передбачає пільг щодо сплати судового збору, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (30.05.2024 апеляційна скарга ОСОБА_1 повернута особі, яка її подала -до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору).

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

У заяві від 08.01.2025, скерованій відповідачу поштою, позивач просить здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 27.12.2024 №ФР52932.

Позивач зазначає про довідку станом на 01.01.2023 від 27.12.2024 №ФР52932, проте не повідомляє про іншу довідку станом на 01.01.2023 від 11.04.2024 № ФР52932 та хід виконання рішення суду у справі №580/3401/23 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) довідку про розмір грошового забезпечення за прирівняною для ОСОБА_2 чоловіка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) посадою станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права обраним відповідачем, стверджує: відповідь на заяву від 08.01.2025 не надана, не надання відповіді обмежує право на гідне пенсійне забезпечення, проте спосіб захисту не сформований у контексті очікувань отримати відповідь на звернення.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Суд у справі №580/6017/24 (за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вирішив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визначення у довідці від 11.04.2024 № ФР52932 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн); зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.

У справі № 580/3401/23 (за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області) суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) довідку про розмір грошового забезпечення за прирівняною для ОСОБА_2 чоловіка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) посадою станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Судове рішення набрало законної сили 31.08.2023, виданий виконавчий лист 15.04.2024.

У справі №580/1180/22 виданий виконавчий лист: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул.Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 10.12.2021 №ФР52932 відповідно до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.

У справі № 580/2185/22 суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка ОСОБА_2 станом на 01.03.2022.

У справі № 580/444/24 суд висновує: аналіз наведених норм права свідчить про те, що об`єктом здійснення індексації доходів позивача є її дохід у формі пенсії, а не розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця за прирівняною посадою, яку померлий ОСОБА_2 обіймав на момент звільнення, а тому відсутні підстави для врахування індексації цього грошового забезпечення під час формування довідки для перерахунку пенсії.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №240/4894/23 зазначив, що принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону.

Верховний Суд в постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/22 зазначив, що «..законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Під «умовами» необхідно розуміти встановлення КМУ необхідних обставин, що роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що КМУ має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців».

ВПВС у справі №240/6263/18 зазначив: скасування у судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства; заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону; вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці під час вирішення питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.

Верховний Суд у справі №640/1873/22 у п.68-71 зазначив, що заява про перерахунок пенсії не є зверненням у розумінні Закону України «Про звернення громадян» та у п.76 вказав: положення Порядку№22-1 мають легітимну мету та відповідають критерію «якості закону» і не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування.

ВПВС у справі №990/167/24 вказала, що звернення за змістом і спрямованістю є пропозицією, за результатом якої закон не встановлює обов`язкове ухвалення суб`єктом владних повноважень відповідного рішення, а є достатнім надання відповіді про результати її розгляду. Суд у зв`язку із розглядом звернення у порядку Закону України «Про звернення громадян» не може вимагати від суб`єкта владних повноважень ухвалювати певні рішення, що є юридичною формою реалізації владних повноважень. Втручання суду у такі повноваження суб`єкта владних повноважень у цьому випадку виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові у справі №620/2027/23 зазначив: особа наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою, скориставшись бланком та одним із способів подання, що визначені Порядком №22-1 (п.50).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказу на підтвердження сплати судового збору у сумі 968.96 грн (1211.2х0.8) за подання адміністративного позову до Черкаського окружного адміністративного суду; відомостей з доказами на підтвердження чинності (відкликання, зміни, доповнення) попередніх довідок станом на 01.01.2023.

Платiжнi реквiзити для сплати судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/): отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: у графі «код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а за його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані (приклад заповнення «призначення платежу»: 101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , Черкаський окружний адміністративний суд).

Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», що розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА