Ухвала суду № 125441720, 26.02.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/285/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправним та скасування накладення дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05.12.2024 № 373-НК/57 «Про накладення дисциплінарного стягнення» на начальника 3 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 у виді догани;

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 09.01.2025 № 8-НК/57 «Про накладення та застосування дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування» на начальника 3 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 у виді суворої догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 20.01.2025 № 24-НК;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області нарахувати та виплатити недоотриману премію за грудень 2024 року, в розмірі 145% в сумі 8178 грн ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 14.02.2025 № 57-НК;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області нарахувати та виплатити недоотриману премію за січень 2025 року, в розмірі 145% в сумі 8178 грн ОСОБА_1 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з 14.06.2021 перебуває на посаді начальника 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. За неналежне виконання службових обов`язків на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, в подальшому суворої догани. При цьому позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені за численних порушень, без з`ясування всіх обставин, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/285/25, дії:

- наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05 грудня 2024 року за № 373-НК/57 «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким на начальника 3 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани;

- пункту 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 09 січня 2025 року за № 8-НК/57 «Про накладення та застосування дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування», згідно якого, на начальника 3 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову зазначено, що оскаржувані накази мають очевидні ознаки їх протиправності, видані без урахування усіх обставин, які відповідно до закону є обов`язковими для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, в наказах відсутні мотиви неприйняття аргументів позивача, які він вказав у поясненнях з посиланням на конкретні обставини, про відсутність його вини в порушенні службової дисципліни. Тобто, не вказані обставини та не дана оцінка обставинам, які виключають дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до наказу ДСНС України від 17.12.2024 № М/13 ДСК «Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах, підпорядкованих Головному управлінню ДСНС України у Луганській області», наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 08.01.2025 р. № HC-3/57 «Про здійснення організаційно-штатних заходів», в 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області здійснюються організаційно-штатні заходи, які полягають, зокрема, у зміні штатного розпису, у зв`язку з чим працівників звільняють з посад, що ліквідуються та приймають на новостворені аналогічні за обов`язками та функціями посади. Вимоги до посади, яку позивач займає на даний час змінюються в частині посадового окладу (тарифного розряду). Тобто, посада ліквідується та створюється аналогічна з іншим рівнем за критерієм ієрархії вища. У зв`язку з чим, згідно підпункту 2.2.1 пункту 2 наказу відповідача від 08.01.2025 № НС-3/57 «Про здійснення організаційно-штатних заходів», 13.01.2025 позивача повідомлено про вивільнення з посади по закінченню 2-х місячного терміну з моменту попередження.

Відповідно до наказу ДСНС від 17.12.2024 № М/13 ДСК «Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах, підпорядкованих Головному управлінню ДСНС України у Луганській області», розмір посадового окладу (тарифного розряду) начальника 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області встановлено - 29. До проведення організаційно-штатних заходів розмір посадового окладу (тарифного розряду) начальника 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області було встановлено 28.

Тобто, в результаті проведення організаційно-штатних заходів на створеній новій, аналогічній займаній позивачем посаді розмір посадового окладу (тарифний розряд) більший. Тому новостворена посада вважається вищою.

Враховуючи обставини справи та положення законодавства, наявність дисциплінарних стягнень позбавляє позивача права після звільнення бути прийнятим на вищу посаду, яка аналогічна по функціям тій, яку він на даний час займає. Інших перешкод для зайняття позивачем такої посади не існує. Тому позивачу запропоновані нижчі посади станом на 24.02.2025.

Підпунктом 10 пункту 62 Постанови зазначено, що особа рядового і начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення, не може бути призначена на вищу посаду.

Наявність у позивача дисциплінарних стягнень є перешкодою зайняти вищу посаду, яка створюється замість займаної ним посади, що ліквідується.

За таких обставин, якщо позов буде задоволено, для поновлення на роботі, у зв`язку з відсутністю рівнозначної посади у позивача не буде можливості поновитись, та виникнуть труднощі для зайняття посади аналогічної за функціями, однак вищої за рангом.

Причому на той час така посада може бути зайнятою, що перешкодить позивачу її зайняти. 3 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є юридичною особою. Відповідно без керівника юридична особа не буде залишена, тобто посада керівника вакантною не залишиться.

Тому посада керівника 3 ДПРЗ з високою ймовірністю може бути зайнятою на час постановлення судового рішення у даній справі, що перешкодить позивачу її зайняти (призначення на посаду здійснюється Головою служби ДСНС України).

Тобто, з метою відновлення права позивача працювати на посаді, яку він втрачає через дію оспорюваних наказів, ОСОБА_1 необхідно буде звернутись за правовою допомогою та понести витрати з їх оплати, звернутись до суду для поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, яку він втрачає у зв`язку із звільненням. При цьому, поновлення на посаді може вплинути на права особи, яка на той час займатиме таку посаду, або буде неможливим.

З огляду на викладене, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних наказів.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи на підставі наявних матеріалів).

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач обґрунтовує її тим, що в результаті проведення організаційно-штатних заходів на створеній новій, аналогічній займаній позивачем посаді, розмір посадового окладу (тарифний розряд) більший, тому новостворена посада вважається вищою.

Проте, наявність дисциплінарних стягнень позбавляє позивача права після звільнення бути прийнятим на вищу посаду, яка аналогічна по функціям тій, що він на даний час займає. Інших перешкод для зайняття позивачем такої посади не існує, а відтак позивачу запропоновані нижчі посади станом на 24.02.2025.

Отже саме наявність у позивача дисциплінарних стягнень є перешкодою у зайнятті вищої посади, що створюється замість займаної позивачем посади, яка ліквідується.

При цьому, 13.01.2025 позивача повідомлено про вивільнення з посади по закінченню 2-х місячного терміну з моменту попередження згідно наказу від 08.01.2025 № НС-3/57. Тому у разі задоволення позову, у позивача не буде можливості поновитися на роботі, у зв`язку з відсутністю рівнозначної посади, а також виникнуть труднощі для зайняття посади аналогічної за функціями, однак вищої за рангом.

Разом з тим суд зауважує, що наведені позивачем доводи щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів відповідача, ґрунтуються на обставинах, які не настали та містять припущення позивача.

Предметом спору в даній справі є, зокрема, правомірність наказів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05.12.2024 № 373-НК/57 «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 09.01.2025 № 8-НК/57 «Про накладення та застосування дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування», якими до начальника 3 ДПРЗ Головного управління полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани та суворої догани відповідно.

В той же, дії відповідача щодо вивільнення ОСОБА_1 з посади на підставі наказу відповідача від 08.01.2025 № НС-3/57 «Про здійснення організаційно-штатних заходів» в межах цієї справи позивачем не оскаржуються.

До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не додано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем на час звернення позивача до суду з цим позовом дій за наслідками прийняття оскаржуваних наказів та, відповідно, вказували б на необхідність вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи предмет позову, суд зауважує, що заявником не надано разом з заявою про забезпечення позову доказів, на підставі яких суд може прийти до переконання, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, на які останній посилається, не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 826/13306/18.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки це має бути вчинено судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватись під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Таким чином, у ході розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 150, 151, 154,157, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправним та скасування накладення дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Копію ухвали про відмову у забезпеченні позову невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.Є. Петросян