Ухвала суду № 125436556, 26.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3180/25

ун. № 759/4039/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 25 лютого 2025 року.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, дослідивши подану позовну заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Якщо позов поданий до відповідача, який не має зареєстрованого місця проживання на території, яку обслуговує суд, у позові має бути зазначено, що він поданий за правилами альтернативної підсудності і конкретно зазначити саме з якої підстави, передбаченої статтею 28 ЦПК України.

Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.

Підстави для застосування виключної підсудності відсутні. Жодних доводів задля застосування правил альтернативної підсудності позивач не наводить, відтак, має бути застосоване загальне правило.

У поданій позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

У відповідності до інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Шевченківської РДА вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 у період із 15.02.2020 року по 18.03.2020 року (відповідь №126706550 від 25.02.2025 року).

Як встановлено із відповіді №1147259 від 25.02.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до 18.03.2020 року.

Встановити актуальне зареєстроване місце проживання відповідача по справі наразі не є можливим.

У відповідності до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) вказано, що: положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Таким чином, як встановлено судом, останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 не відноситься до Святошинського району міста Києва.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином суд встановив, що відповідач має останнє відоме місце проживання на території,що не входить до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача - до Шевченківського районного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва (03057, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок, 31а).

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025 року.

Суддя Н.О. Горбенко