Ухвала суду № 125429910, 26.02.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9894/24

Провадження № 1-кп/487/404/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2025 м. Миколаїв

Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024150000000270 від 21.10.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з вищоюосвітою,одруженого,маючого наутриманні малолітнюдитину 2019року народження,працюючого оперуповноваженимкримінальної поліціїВП №1МРУП ГУНПв Миколаївськійобласті, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 111 КК України.

25 лютого 2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , оскільки на даний час ризики, які враховані під час застосування до ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу, а саме, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали і не зменшилися, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 проти продовження строку запобіжного заходу заперечували та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт із цілодобовою забороною залишати місце проживання за одресою: АДРЕСА_2 , ураховуючи співпрпацю обвинуваченого з органами слідства та визнання ним своєї вини.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно дост. 177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ураховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Прокурор зазначив, що метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 є запобігання його переховуванню від суду та вчиненню іншогокримінального правопорушеннячи продовженнюкримінального правопорушення,у якомувін обвинувачується.Вказані ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, були враховані Центральним районнимсудом містаМиколаєва 25.07.2024під часобрання обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою безправа внесеннязастави іна данийчас не відпали та не зменшилися.

Колегія суддів ураховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років або довічним позбавленням волі. Ризик переховування обвинуваченого від суду є об`єктивним з огляду на те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, може вжити заходів до переховування з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Перебування частини території України під тимчасовою окупацією унеможливить здійснити його розшук правоохоронними органами України на такій території та сприятиме ризику вчиненню іншого злочину чи продовженню даного кримінального правопорушення. Зважаючи на зайняття обвинуваченим посади оперуповноваженого кримінальноїполіції ВП№ 1МРУП ГУНПв Миколаївськійобласті підставивважати,що обвинуваченийє обізнанимщодо методівта способіврозшуку осіб,є обгрунтованими.Ризики,які даютьпідстави вважати,що обвинуваченийможе переховуватисявід суду,вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,в якомуобвинувачується,були врахованіЦентральним районнимсудом м.Миколаєва 25.07.2024під часобрання обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою безправа внесеннязастави таколегією суддіву даномусудовому провадженні підчас продовженнявказаного запобіжногозаходу 06.01.2025.Наразі ціризики невідпали тане зменшилися.При цьому судовий розгляд триває.

Щодо можливості застосування до обвинуваченого домашнього арешту, про який клопоче захисник, колегія суддів враховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Суд не має інформації про безумовну неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою за станом здоров`я чи щодо інших сукупних обставин, які б переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Вказані обставини були враховані колегією суддів 06.01.2025 та не змінилися на даний час.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, колегія суддів вважає, що наявні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу виді тримання під вартою, оскільки альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.

За таких обставин, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою без визначеннярозміру застави по 26.04.2025 включно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 194, 199, 331, 350 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із цілодобовою забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Задовольнити клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою безвизначення розмірузастави строком на 60 діб -по 26квітня 2025рокувключно з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".

Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя : ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_9