Рішення № 125428863, 26.02.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2429/24

Номер провадження №2/351/363/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

у складі:

головуючого судді Мартинюка В.І.,

з участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

До суду 25.12.2024 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» зазначено про те, що 18.03.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24678.

Відповідно до умов указаного договору ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності та платності і зобов`язалася повернути його та сплатити проценти за користування кредитом. При цьому, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом у відсотках від суми кредиту з першого дня його надання до дня повного погашення.

Указаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 24678 від 18.03.2021.

Згідно із Витягом із реєстру боржників, який є додатком до Договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 24678 від 18.03.2021 склала 12 500,00 грн, із яких 2 000,00 грн основний борг та 10 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь 12500 грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову та в заяві, поданій до суду 20.01.2025, просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідачки у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Ухвалою суду від 30.12.2024 вказану позовну заяву призначено до судового розгляду, повідомлено про дату та час судового засідання з розгляду справи та запропоновано учасникам справи надати докази на обґрунтування своєї позиції у справі.

17.01.2025 до суду надійшла заява від представника позивача про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн. 20.01.2025 до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності представника.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно дост.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд цивільної справи на підстав наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 18.03.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24678, відповідно до умов якого сторони погодили надання кредитних коштів позичальнику в розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів до 16.04.2021 (п. п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу.

Як вбачається із п. 7 Договору його підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «AV3746», який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Водночас відповідно до довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «ФК «Авіра Груп», клієнт ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 24678 від 18.03.2021, ідентифікований ТОВ «ФК «Авіра Груп» та акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено одноразовим ідентифікатором «KL3746».

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 24678 від 18.03.2021.

Факт укладення договору факторингу підтверджується платіжними інструкціями від 21.02.2022 № 3669 та від 12.10.2022 № 3877.

Пунктом 1.2. Договору факторингу визначено, що на умовах даного договору та керуючись ст. 1077 ЦК України Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 6.2.3. Договору факторингу права вимоги переходять до Фактора після підписання сторонами цього Договору.

До матеріалів справи позивачем долучено підписаний та скріплений печатками Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022.

Згідно із вказаним Витягом із реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 24678 від 18.03.2021 склала 12 500,00 грн, із яких 2 000,00 грн основний борг та 10 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістомст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттямЗакону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1ст. 638 ЦК Українислідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першоюст. 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першоюст. 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку не доведено належними та допустимими доказами те, що 18.03.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24678, який підписаний сторонами із застосуванням електронного підпису, оскільки матеріали справи містять суперечливі докази щодо одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача та за допомогою якого останній здійснив акцепт договору.

Право вимоги за вказаним кредитним договором передано позивачу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі договору факторингу.

На підтвердження факту зарахування коштів у розмірі 2 000 грн за вказаним кредитним договором позивачем надано Інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» № 5030/05 від 21.05.2024.

Разом з тим, матеріали справи не містять виписки руху коштів по рахунку відповідача, яка могла б бути належним та допустимим доказом на підтвердження порушення позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення грошових коштів та процентів за користування ними та, як наслідок, виникнення заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь кредитора.

Надана позивачем Виписка з особового рахунка за Кредитним договором № 24678 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором № 24678 від 18.03.2021 не може вважатись належним та допустимим доказом наявності заборгованості за кредитним договором з огляду на таке.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 травня 2021 року за результатами розгляду цивільної справи № 554/4300/16-ц сформулював правову позицію про те, що за своїм змістом саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до нормст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Зазначене вище узгоджується із правовим висновками, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Згідно вказаної нормиЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов`язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов`язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.

Тому, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 24678 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами надання фінансовими установами кредитних коштів відповідачеві, а також неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, відсутність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах з ОСОБА_1 , а саме не доведено факт укладення Договору № 24678 від 18.03.2021, надання позичальнику кредитних коштів за вказаним договором та утворення заборгованості у нього перед первісним кредитором, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу до стягнення з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 207, 526, 530, 611, 612, 626, 628, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265,268,273,274-279,280-282,354-355 ЦПК, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 26.02.2025.

Суддя Василь МАРТИНЮК