Рішення № 125426836, 21.02.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025м. ХарківСправа № 922/4661/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, с.Ватутіне Харківської області про стягнення 32 522,22 грн. за участю представників:

від позивача: Жирний О.С.

від відповідача: Педченко А.А.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - відповідач) про стягнення 32522,22грн., з яких: 26458,64грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2016 року, 1258,74грн. 3% річних та 4804,84грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у лютому 2016 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 23,593 тис.куб.м. без поданих номінацій на вказані обсяги будь-яким замовником послуг транспортування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже відзив на позовну заяву подано відповідачем у встановлений законом строк, а тому його було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

15 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх позовних вимог.

Дана відповідь на відзив подана позивачем в межах строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, а тому вона була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

У своїй відповіді на відзив позивачем також було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2025 дане клопотання позивача задоволено та призначено судове засідання на 31.01.2025.

У судовому засіданні 31.01.2025 судом оголошено перерву до 21.02.2025.

07 лютого 2025 року від позивача надійшло заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності.

Дане заперечення було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2025 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечила з підстав, наведених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити. Додатково зазначила про те, що позивачем було пропущено позовну давність при зверненні до суду з даним позовом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Оператор ГТС) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про ринок природного газу").

Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі - споживач) (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, Відповідач використовує природний газ, який відповідно до "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1064-р "Деякі питання опалювального сезону 2015/2016" покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2015/2016 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, відповідача.

Таким чином, відповідач - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до п. 16 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) (далі - Положення № 758) НАК "Нафтогаз України" з 1 жовтня 2015 по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для релігійних організацій та/або з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України), яка у період з 1 жовтня 2015 р. по 31 березня 2016 р. (включно) визначається для:

- виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для всіх інших виробників теплової енергії - 1 770,74 гривні за 1000 куб. метрів.

Водночас, відповідно до відомостей постачальника НАК "Нафтогаз України" (Інформації про ціни на природний газ для виробників теплової енергії № 23/4-1305-21 від 22.11.2021) ціна реалізації природного газу за категоріями споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", без ПДВ за 1 тис.куб.м.:

- у лютому 2016 року для населення складає 1 770,74 грн.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування Оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" від 01.10.2015 №758 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 №1064-р "Деякі питання опалювального сезону 2015/2016" між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" було укладено договір на постачання природного газу №29/16-ТЕ (Т)-32 від 29.01.2016.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2.Договору).

Згідно з п.2.1. Договору постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 р. по 31 березня 2016 р. (включно) природний газ обсягом до 155,000 тис. куб. метрів, зокрема, у лютому 2016 року - в обсязі 55,000 тис. куб. метрів.

При цьому, відповідно до п.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі- Закон України №1730) компенсація вартості природного газу позивачу здійснюється за використаний природний газ протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України №1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

При цьому відповідно до п. 4 гл. 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем алокація - визначення фактичного обсягу (об`єму) природного газу по об`єкту споживача за певний розрахунковий період.

Аналогічно до п. 5 гл. 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу.

Тобто, алокація це не документ, а процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів, з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Визначення об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору (Пункт 1 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС).

Відповідно до пункт 5 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначено, що на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує:

1) визначення загального об`єму споживання (розподілу, постачання) природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу, постачання) природного газу (алокація);

4) передавання даних Оператору ГТС про фактичний об`єм та розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС (підтвердження алокації).

Визначений Оператором ГРМ фактичний об`єм та обсяг розподілу та споживання (постачання) природного газу по об`єкту споживача (алокація) за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передається Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для включення в місячний баланс природного газу по ГТС і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником (пункт 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС).

За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для відповідача.

Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 23,593 тис. м. куб у лютому 2016 через мережі Оператора ГРМ - АТ "Харківгаз", на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Загальний обсяг відбору газу без номінації у лютому 2016 року складає 23,593тис.куб.м.

Вказані обсяги відбору Відповідачем природного газу підтверджуються:

1) Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК Нафтогаз України із мереж ПАТ "Харківгаз" за лютий 2016 року (складеним та підписаним Оператором ГРМ (АТ "Харківгаз") за результатами здійсненої алокації), у якому зазначено спожиті обсяги природного газу відповідачем (згідно алокації АТ "Харківгаз") за лютий 2016 року обсягом 63,983 тис.куб.м.

2) Звітом AT "Харківгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках та за лютий 2016 року;

3) Реєстром теплопостачальних підприємств, з якими документально оформлені обсяги газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України (складеним та підписаним АТ "НАК "Нафтогаз України") за лютий 2016 року, з якого вбачається, що у лютому 2016 року між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" документально оформлені обсяги природного газу складають 40,390 тис.куб.м.

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що у спірному періоді відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», однак постачальник не здійснив постачання природного газу відповідачу у вказаних обсягах, внаслідок чого відповідач у лютому 2016 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 23,593тис.куб.м, без поданих номінацій на вказані обсяги будь-яким замовником послуг транспортування.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 26458,64грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2016 року, 1258,74грн. 3% річних та 4804,84грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу, було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі Закон України № 1639), який набрав чинності 29.08.2021.

Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України №1730, який, зокрема, доповнено ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.

Крім того, з метою врегулювання, зокрема, вказаної заборгованості перед позивачем, згідно положень ч.2 ст.8 Закону України №1730, на офіційному сайті АТ "Укртрансгаз" за посиланням https://utg.ua/utg/psg/do-vidoma.html було оприлюднено проект договору про організацію взаєморозрахунків.

Проте відповідач не вжив визначених ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 заходів із врегулювання зазначеної заборгованості та не здійснив починаючи з 1 жовтня 2021 року оплати рівними частинами вартості відібраних ним обсягів природного газу без номінацій у лютому 2016 року та безпідставно не виконав покладені на нього законодавством зобов`язання.

Таким чином, у ч. 2. ст. 8 Закону України № 1730 держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частини починаючи з 1 жовтня 2021 року вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Судом встановлено, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 23,593 тис.куб.м у лютому 2016 року без поданих постачальником газу номінацій, а тому вартість вказаних обсягів має компенсуватися позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

З урахуванням вищевикладеного, у відповідача виникло зобов`язання компенсувати позивачу вартість відібраних без номінацій в лютому 2016 обсягів природного газу.

З урахуванням того що ст. 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем обгрунтовано враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для відповідної категорії споживачів, що визначені самим відповідачем у договорі постачання природного газу (копія додається), а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

Так, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у лютому 2016 в обсязі 23,593 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 50132,48грн., яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 696,28 гривень.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.12.2024 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.12.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 26 458,64 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати вказаної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 26458,64грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2016 року законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з цим, позивач за період 01.11.2021-16.12.2024 здійснив нарахування відповідачу 1258,74грн. 3% річних та 4804,84грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача проти позову, які викладені у його відзиві суд зазначає наступне.

Відповідача вказує, що у нього не було у спірному періоді споживання обсягів природного газу без номінацій, враховуючи наявність укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" договору № 29/16-ТЕ (Т)-32.

Проте матеріали справи підтверджують, що за результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем правомірно було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для відповідача. Також позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будьяким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 23,593 тис.м.куб у лютому 2016 через мережі Оператора ГРМ - АТ "Харківгаз", на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

При цьому відповідачем не подано докази подання постачальником номінацій, на зазначені обсяги природного газу та акти приймання-передачі природного газу підписаними між постачальником природного газу і відповідачем.

Зазначене свідчить про наявність підстав для стягнення спірної заборгованості на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.

Суд також не приймає доводи відповідача про те, що він розрахувався з АТ "НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ в лютому 2016 року, оскільки будь-яких доказів цього під час розгляду справи надано не було. Також не було надано і доказів постачання відповідачу спірних обсягів природного газу у лютому 2016 року будь-яким постачальником.

Стосовно посилань відповідача на пропуск позивачем позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу, ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачає, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 2. ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виникло з імперативної норми Закону України № 1730, а саме ч. 2 ст. 8 цього закону, в якому вказано, що такі підприємства, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно: вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу та послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Таким чином, у таких підприємств та організацій, в силу імперативної норми Закону, виникли відповідні зобов`язання компенсувати (оплатити) вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу лише з 01.10.2021 року, зі строком оплати компенсації за жовтень 2021, починаючи з 01.11.2021.

Додатково слід зазначити і про те, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."

Також, відповідно до п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач пропустив строки позовної давності, суд вважає помилковими.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги позивача у даній справі такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (63212, Харківська обл., Харківський р-н, с.Ватутіне, код 33879077) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код 30019801) 26458,64грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2016 року, 1258,74грн. 3% річних, 4804,84грн. інфляційних втрат, 2422,40грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" лютого 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай