Рішення № 125421016, 26.02.2025, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/20/25

Провадження №2/0198/76/25

26.02.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щіЮріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулосьдо суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі підписаної заяви №б/н від 12.01.2022 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним і Банком Договір банківського рахунку, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.12.2024 має перед Банком заборгованість у розмірі 47327,83 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту 38 970,00 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 8357,83 гривень.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТКБ«ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 47327,83 гривень за кредитним договором №б/н від12.01.2022 та судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

16.01.2025 ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача разом з позовом надав суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів та розглянути справу за його відсутності.

Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд не мав можливості перевірити його зареєстроване місце проживання у встановленому порядку. ОСОБА_1 викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на те, що відповідач в жодне судове засідання не з`явився, на виконання вимог ч.11 ст.128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подавав, тому зі згоди позивача і на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,що 12.01.2022 ОСОБА_1 заповнив та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку і Паспорт споживчого кредиту. Підписавши вказану заяву, відповідач погодився, що вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним і Банком Договір банківського рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договоромє домовленістьдвох абобільше сторін,спрямована навстановлення,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків. Відповідно до статті 6 цьогоКодексу сторониє вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 1055 ЦК України кредитний договірукладається уписьмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами права встановлено обов`язкову письмову форму та істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту та відсотків за користування кредитом, порядок погашення кредитної заборгованості, які узгоджуються між сторонами при укладенні правочину шляхом підписання його примірників.

За твердженням позивача та згідно з наданим ним розрахунком заборгованості відповідач у зв`язку з неналежним виконанням кредитного договору має перед Банком заборгованість у розмірі 47327,83 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту 38 970,00 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 8357,83 гривень.

Для перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором суд на підставі наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доказів має встановити перш за все узгоджений між сторонами порядок погашення кредитної заборгованості та нарахування відсотків.

Разом з тим, дослідивши заяву від 12.01.2022 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, суд встановив, що вона не містить істотних умов договору, при цьому містить розмір відсотків за користування кредитними коштами, строк та порядок погашення кредитної заборгованості, але наявні умови кредитування зазначені для декількох видів кредитних карток «Універсальна», «Універсальна GOLD».

Між тим, позивачем не доведено, який саме вид кредитної картки отримав відповідач та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості.

Щодо наданого позивачем та підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, який містить умови кредитування для декількох типів кредитного продукту, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту(частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд критично оцінює можливість доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.

У зв`язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості з`ясувати, за яким тарифом обслуговувалась видана відповідачу платіжна картка, та встановити істотні умови кредитного договору, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, факт порушення ОСОБА_1 умов цього правочину, а також перевірити правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості також неможливо встановити, які умови кредитування узгоджені між сторонами.

Згідно зі статтями 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв`язку з цим, виходячи з принципу змагальності, сторона не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи, наданий банком витяг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Відповідно до частини четвертої статті 42Конституції України держава захищає права споживачів.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримав вимог, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

На підставівикладеного,позовні вимоги в частиністягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 8357,83 гривень суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами, тому відмовляє у їх задоволенні.

Однак, у тому випадку, коли фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позикодавцю не повернуті, з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 03.07.2019, у цивільній справі №342/180/17.

Таким чином, суд стягує з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 38 970,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень. Будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідача інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 38 970,00 гривень, що складає82 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у сумі 1986,40 гривень.

Керуючисьст.ст.526,530,610,625-629,634,638,1048,1049,1054ЦК України,ст.ст.12,13,141,258,259,263-265,268,273,280,354 ЦПКУкраїни, суд

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАКОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТБАНК» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користьАКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ПРИВАТБАНК» (адресамісцезнаходження:01001,м.Київ,вул.Грушевського,буд.1Д,ЄДРПОУ 14360570) заборгованість закредитнимдоговором в розмірі38970 (тридцятьвісім тисячдев`ятсот сімдесят)гривень 00копійок, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користьАКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ПРИВАТБАНК» (адресамісцезнаходження:01001,м.Київ,вул.Грушевського,буд.1Д,ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1986 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 26 лютого 2025 року.

Суддя І. О. Гайдар