Рішення № 125418257, 25.02.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1819/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071423 від 19.09.1996 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8640. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки ОСОБА_3 , якому належала земельна частка (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071892 від 19.09.1996, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8171, відповідно на яку має право в порядку спадкування за законом за правом представлення, оскільки належала бза закономїї батькові,якби вінбув живимна часвідкриття спадщинипісля смертідіда (батькаспадкодавця). Позивачка спадщину після смерті батька тадіда прийняла, проте оригінали правовстановлюючого документа відсутні. У зв`язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати за нею право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька та діда, а також просить встановити факт вступу в управління та володіння вказаним спадковим майном.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, клопотань чи заяв не подавали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 та свідоцтвами про народження та одруження позивачки.

Після смерті батька залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071423 від 19.09.1996 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8640, - належне ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071423 від 19.09.1996 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8640.

Позивачка є спадкоємцем після смерті діда ОСОБА_3 за правом представлення, оскільки спадщина належала б за законом її батькові ОСОБА_2 (син спадкодавця), якби він був живим на час відкриття спадщини після смерті діда (батька спадкодавця).

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України,право власностіна земельнуділянку переходитьдо спадкоємцівна загальнихпідставах,із збереженнямїї цільовогопризначення.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Отже, спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Якби особа, яку представляють, була б живою на час відкриття спадщини, то вона і була б спадкоємцем за законом, у даному ж випадку на її місце заступив спадкоємець за правом представлення, обсяг прав якого у праві представлення не залежить від фактичних прав особи, яка померла на час відкриття спадщини.

Отже, під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Отже з наведеного встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги майна належного батькові та спадкоємцем за законом за правом представлення майна після смерті діда, наведене спадкове майно у вигляді права на земельні частки (паї) дійсно належало спадкодавцям, інших спадкоємців не встановлено, відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на вказане спадкове майно.

Щодо встановлення факту вступу позивачки в управління та володіння спадковим майном після смерті батька, слід зазначити наступне.

У позові представник позивача посилається на ту обставину, що ефективним способом захисту права позивача на спадкове майно, та таким, що відповідає його внутрішній волі, є встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном.

Факт прийняття спадщини спадкоємцем (стороною у справі) є тією обставиною, яка підлягає дослідженню та встановленню з наданих сторонами доказів в мотивувальній частині рішення суду. Такими є підтверджене відповідними доказами звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою (ст. 1269 ЦК України) та постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

У цій справі встановлено та підтверджено достатніми та допустимими доказами та обставина, що позивач є спадкоємцем вищевказаного спадкового майна за законом першої черги, яка спадщину прийняла, оскільки постійно проживала за однією адресою разом зі спадкодавцями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Водночас враховуючи, що спадкодавці померли 2010 року та 2013 року, до зазначених відносин щодо спадкування слід застосовувати норми чинного ЦК України від 16 січня 2003 року, норми якого не передбачають фактичний вступ у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини. Вказане передбачалося нормами ЦК УРСР (ст.549,554 ЦК УРСР), які у цій справі не підлягають застосуванню з огляду на до п. 4,5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги про встановити факту вступу в управління та володіння спадковим майном не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на право на земельну частку (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071423 від 19.09.1996 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8640, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на право на земельну частку (пай) у КСП ім. Мічуріна площею 3,55 га, що підтверджується Сертифікатом серії ОД № 0071892 від 19.09.1996, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 №326 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8171, в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков