Вирок № 125418048, 21.02.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10824/24

Провадження №1-кп/751/53/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

без участі потерпілого

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024270340002836 від 29.08.2024 відносно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 29.08.2024 близько 16:25, керуючи усупереч вимог підпункту «а» пункту 2.1 (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), автомобілем марки «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії «В», рухаючись головною дорогою - вулицею Івана Мазепи міста Чернігова в напрямку від перехрестя, де організовано круговий рух, з проспектом Перемоги на вулицю Олександра Мацієвського в напрямку до перехрестя з вулицею Промислова, у порушення вимог пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та абзацу 1 пункту 16.13 (перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч) з урахуванням визначення терміну «дати дорогу» пункту 1.10 (дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість) ПДР, здійснюючи поворот ліворуч на вулицю Олександра Мацієвського, на перехресті нерівнозначних доріг - вулиць Івана Мазепи та Олександра Мацієвського, не дав дорогу водію мотоцикла марки «Geon X-road 200 light», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався рівнозначною дорогою прямо - вулицею Івана Мазепи в напрямку від перехрестя з вулицею Пантелеймонівська до перехрестя, де організовано круговий рух, з проспектом Перемоги, у результаті чого допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом, унаслідок якого водій зазначеного мотоцикла ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо-суглобового багатоуламкового перелому лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщення уламків, рвано-забійної рани з посттравматичним гнійним артритом правого колінного суглобу, закритої травми грудної клітки з переломами 5, 6 ребер праворуч без зміщення уламків, рваною раною передньої поверхні грудної клітки, численних дрібних ран тулубу та кінцівок, що згідно висновку експерта в сукупності як наслідок одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та показав, що дійсно 29 серпня 2024 керував автомобілем ВАЗ 2101, при чому будучи позбавленим права керування, їхав по вул. Івана Мазепи міста Чернігова в напрямку від перехрестя, з круговим рухом, мабуть відволікся, та на перехресті почув удар в свій автомобіль, злякався, тому що у нього не було водійського посвідчення та поїхав з місця пригоди. Розумів що здійснив ДТП. Вже потім, до нього приїхали працівники поліції і він показав їм своє авто, в якому знаходились речі потерпілого, які залетіли до нього в автомобіль після удару з мотоциклом потерпілого. Після того, як його викрили поліцейські, він намагався знайти потерпілого, але йому не вдалося це зробити. Він готовий при зустрічі з потерпілим поговорити з ним та вибачитись, по можливості відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду. Визнає в повному обсязі цивільний позов. Просить суворо його не карати. З листопада 2024 року він працевлаштувався слюсарем на металосервісний центр «СТВ», для того щоб заробляти гроші та відшкодувати всі збитки. Просить суворо його не карати, тому як він розуміє те що скоїв, щиро кається та просить врахувати, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, яка є інвалідом з дитинства, яку він утримує.

Потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду кримінального провадження у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про проведення судового розгляду справи без його участі (а.с.16).

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд прийняв до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 за вказаних обставин суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що не вбачає обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щирого каяття, оскільки каяття ОСОБА_5 , носить лише формальний характер. Він шкодує, що настали такі наслідки з потерпілим. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненні певного злочину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що, насамперед, повинно виражатися в намаганні особи виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, як у матеріалах провадження відсутні дані, що обвинувачений намагався виправити наслідки вчиненого злочину стосовно потерпілого, за час розгляду справи в суді не знайшов час віднайти родичів потерпілого та дізнатись про стан здоров`я потерпілого. Таким чином, під час судового розгляду з поведінки обвинуваченого не встановлено його щирого каяття, а його повідомлення про те що він шкодує, на думку суду, є голослівним.

Щодо активного сприяння розкриттю злочину, то в такому випадку винний у будь-якій формі надає органам правосуддя допомогу у з`ясуванні обставин злочину, які мають істотне значення для повного розкриття. У судовому засіданні встановлено, що після скоєного злочину ОСОБА_5 , не зупинився, зник з місця ДТП, не здійснив будь-яких дій щодо виклику поліції чи швидкої допомоги, тобто розкриття кримінального правопорушення відбулось завдяки стороннім громадянам та поліції, а тому суд вважає, що активне сприяння розкриттю злочину, також не має бути врахована, як пом`якшуюча обставина.

Таким чином, обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом також не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який не притягувався до кримінальної відповідальності, але 05.07.2023 був позбавлений права керування транспортним засобом постановою Ріпкинського районого суду Чернігівської області за ч.1 ст. 130 КУпАП, строком на 1 рік (а.с. 82), крім того 17.01.2024 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 127 КУпАП (порушення правил дорожнього руху пішоходами), стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має сім`ю (а.с. 89), його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.90), яка є інвалідом з дитинства (а.с. 86-88), також суд враховує досудову доповідь Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області (а.с.36-37), відсутність відомостей щодо матеріальних та моральних претензій від потерпілого, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштувався після скоєного кримінального правопорушення, має на утриманні дитину інваліда, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього певних обов`язків.

Застосування судом інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням у даному конкретному випадку, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення і даними про особу винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Підстав для застосування ст. ст. 69 КК України судом не встановлено.

У відповідності з вимогами ч.3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру».

Так, прокурором у підготовчому судовому засіданні обґрунтовано було заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в якому зазначає, що у результаті спричинених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, останній перебував на стаціонарному лікуванні в ЧМЛ з 29.08.2024 до 24.09.2024 протягом 26 ліжко-днів. Вартість перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні за вказаний період становить загалом 47 147,54 грн (а.с.19-23).

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч.3 ст.1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Враховуючи визнання обвинуваченим цивільного позову в повному об`ємі та підтвердженими відомостями щодо витрат КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради на лікування хворого ОСОБА_8 за період з 29.08.2024 по 24.09.2924 з ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради 47 147,54 гривень у рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та за відсутності відповідних клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченої будь-якого запобіжного заходу.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.09.2024 необхідно скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373-374, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку обраховувати з 21 лютого 2025 року.

Цивільний позов прокурора в інтересах КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради 47 147 грн 54 коп, витрачених закладом охорони здоров`я КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, з яких: 2 632 грн 97 коп на рахунок місцевого бюджету м. Чернігова (ГУК у Черніг.обл/тг м. Чернігів /24060300, банк: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA048999980314030544000025739, код ЄДРПОУ 37972475), а 44 514 грн 57 коп на рахунок НСЗУ (ГУК у Черніг.обл/тг м. Чернігів /24060300, банк: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA748999980313020115000025739, код ЄДРПОУ 37972475).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у сумі 11 142 грн 60 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.09.2024 на мотоцикл марки «GEON», модель «X-ROAD 200 LIGHT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 та який фактично перебував у володінні ОСОБА_8 - скасувати.

Речові докази:

-мотоцикл марки «GEON», модель «X-ROAD 200 LIGHT, р.н. НОМЕР_2 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_3 , що зберігається на спеціальному майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Чернігівській області, а також сумочку з особистими речами, а саме: паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та страховий поліс № ЕР-219317850 - повернути та залишити ОСОБА_8 .

-транспортний засіб марки «ВАЗ», модель «21011», сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , сірого кольору, який фактично належить ОСОБА_5 , що зберігається на спеціальному майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Чернігівській області - повернути ОСОБА_5 .

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які перебувають під вартою у той же строк з дня вручення їм копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1