Рішення № 125408195, 25.02.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27518/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 серпня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6), в якій позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 12.08.2024 №951110121357 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 06.08.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 06.08.2024.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Поряд з цим позивач зазначає, що також він має право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі- Закон № 1058-ІУ).

Досягнувши 60-річного віку, 06.08.2024 Позивач звернувся (через портал електронних послуг) до Відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - Відповідач 2) розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 12.08.2024 №951110121357 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки Позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-ІУ та статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства.

Так, Позивачу у цій справі була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788- XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІУ Позивач звернувся вперше.

Тому, на думку позивача, він має право на застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058- ІУ за 2020-2023 роки.

До суду 27 вересня 2024 року від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшла належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача (вхід. № 46824/24).

До суду 23 вересня 2024 року (вхід. № ЕС/45063/24) від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Одеській області, з 01.07.2010 отримує пенсію за віком та пільгових умовах за Списком №2.

Після досягнення 60-ти річного віку позивача у 2024 році відсутні правові підстави для переведення на пенсію за віком призначену за нормами Закону №1058, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком з 01.07.2010, тому рішенням №951110121357 від 12.08.2024 за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням в Херсонській області правомірно відмовлено у такому переведенні.

Також представник відповідача зазначив, що з березня 2024 року без додаткового звернення позивачу автоматично перераховано пенсію відповідно до ст. 42 Закону №1058, та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії.

Також представник відповідача зазначив, що з 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 розмір пенсії позивача проіндексований на коефіцієнти 1,17, на 1,11, на 1,11, на 1,14, на 1,97 та на 1,0796 відповідно.

До суду 23 вересня 2024 року надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ПФУ в Херсонській області, відповідно до якого представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити, посилаючись на те, що 06.08.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України надійшла заява від Позивача про перехід на інший вид пенсії (з пенсії за віком відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058).

До заяви від 06.08.2024 ОСОБА_1 було додано наступні документи: копію паспорта, копію картки платника податків.

За принципом екстериторіальності заява від 06.08.2024 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви Відповідачем-2 прийнято рішення № 951110121357 від 12.08.2024 про відмову Позивачу в перерахунку пенсії, оскільки право на інший вид пенсії у нього відсутнє (Позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2).

Представник відповідача зазначив, що з огляду на те, що заява Позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2010 році, такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058, та відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058, яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення Позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії у Відповідача-1 відсутні.

Також 18 жовтня 2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких представник наполягав на задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що протоколом 5205 від 22.07.2010 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, робота за Списком № 2(ст. 100).

Сторони не заперечують, що 06.08.2024 року позивач подав до Головного управління ПФУ в Одеській області заяву № 3447 про переведення/призначення йому пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІУ.

За принципом екстериторіальності заява від 06.08.2024 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви Головним управлінням ПФУ в Херсонській області прийнято рішення № 951110121357 від 12.08.2024 про відмову Позивачу в перерахунку пенсії, оскільки право на інший вид пенсії у нього відсутнє.

У рішенні Головне управління ПФУ в Херсонській області зазначило, що станом на дату звернення позивач з 01.07.2010 року отримує пенсію за віком відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2. Даний вид пенсії являється одним із різновидів пенсії за віком.

Також суд встановив, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області було прийнято рішення 951110121357 від 25.02.2024 року про перерахунок пенсії позивача; умови призначення пенсії ЗУ № 1058-ІУ, прик.полож., п.2 ч. 3; ЗУ № 1788 ст. 100 (Робота за списком № 2), відповідно до якого з березня 2024 року позивачу автоматично перераховано пенсію відповідно до ст. 42 Закону №1058, та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії, тобто 2014-2016 роки.

Судом досліджено Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), відповідно до якого суд встановив, що після 2010 року (дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивач продовжив працювати.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові в Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Змістом спірних правовідносин є призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах на підставі Закону № 1058-ІУ із застосуванням при цьому показника середнього заробітку за останні три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто 2021-2023 роки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходячи із аналізу вище приведених норм права, суд зазначає, що порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, відступила від висновку, що викладений у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13 лютого 2019 року у справі №334/917/17, від 23 жовтня 2020 року у справі № 528/196/17 та інших про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, та вказала, що призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Суд у цій справі виходив з того, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала такі висновки:

« 1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку».

Вказаний висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі № 300/7637/23.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що з матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачу була призначена пенсія пенсію за віком на пільгових умовах, робота за Списком № 2(ст. 100) з 01.07.2010 року.

Отже, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, та приведений аналіз положень Закону № 1058-ІУ та Закону № 1788-ХІІ, суд доходить висновку, що Головне управління ПФУ в Херсонській області правомірно прийняло рішення від 12.08.2024 №951110121357 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 06.08.2024.

Тому вказані позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення, відсутні підстави для задоволення решт позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 06.08.2024.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачі довели правомірність оскаржуваного рішення, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.