Ухвала суду № 125406539, 20.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

20 лютого 2025 року м. Київ № 320/30183/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

прокурора Чумаченко А.А.,

від ГУ ДСНС у Харківській області не з`явились,

від Харківської обласної військової адміністрації не з`явились,

від Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації не з`явились,

від відповідача Григорян О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовомКерівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області

в інтересах держави в особі

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

Харківської обласної військової адміністрації

Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації

доАкціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

прозобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор), в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області); Харківської обласної військової адміністрації (далі - ХОД(В)А); Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (далі - ДЦЗ ХОД(В)А) з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в якому просить суд:

- зобов`язати акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вжити заходів щодо приведення в належний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 79794, розташованого за адресою: вул. Василя Стуса, 2 в м. Ізюм, Ізюмського району, Харківської області, а саме:

- забезпечити ведення документації захисної споруди у якій відображати відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів, пропонується до виконання з 22.07.2015(відповідно до п. 5 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579;

- забезпечити утримання споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення в належному технічному стані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

На адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній зазначив про відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної військової адміністрації та Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації повноважень на звернення до суду із таким позовом, тому просив залишити позов без розгляду.

Представник відповідача зазначив, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту). Крім того Харківська обласна військова адміністрація та Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації також відповідно до норм чинного законодавства не мають повноважень для звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене відповідач просив суд залишити вказаний адміністративний позов без розгляду.

Прокурор подав відповідь на відзив, в якому заперечував щодо відсутності у ДСНС законних підстав для звернення до суду з таким позовом. Зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 внесено зміни до Кодексу цивільного захисту, зокрема доповнено пункт 48 частини другої статті 17-1 таким змістом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

У судове засідання, призначене у справі на 20.02.2025 з`явився прокурор та представник відповідача.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав доводи клопотання про залишення позову без розгляду.

На адресу суду від представника Державної комісії України по запасах корисних копалин подано клопотання про розгляд справи без його участі.

На адресу суду надійшло клопотання представника Харківської обласної військової адміністрації та Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації про розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце рогляду справи.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, суд зазначає про таке.

У ході судового засідання судом встановлено, що на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній зазначив про відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві повноважень на звернення до суду із даним позовом.

Предметом спору у справі є вимога про зобов`язання акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вжити заходів щодо приведення в належний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 79794.

Ключовим питання у цій справі є наявність або відсутність у керівника Ізюмскої окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області, Харківської обласної військової адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області обгрунтовує тим, що Ізюмським районним управлінням ГУ ДСНС у Харківській області 23.07.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо добримання АТ "ДПЗКУ" (філія АТ "ДПЗКУ" "ІКХП") вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами вказаного заходу складено Акт №159 (який вручено під особистий підпис директору філії АТ "ДПЗКУ" "ІКХП" Ісламову В.А., та скеровано директору філії АТ "ДПЗКУ" "ІКХП" припис від 23.07.2021 №158 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до положень діючого законодавства 07.09.2023 балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту сховища № 79794 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Згідно з Актом оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 79794, складеного 07.09.2023 - сховище оцінюється як не готове до використання за призначенням.

У межах даного спору суду слід з`ясувати, чи наділене ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі, в інтересах якого звернувся прокурор.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок № 138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку № 138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже, Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та її територіальних органів на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 640/20225/22.

При цьому суд, не приймає до уваги доводи представника прокуратури, щодо того, що внесення до п. 48. ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України змін шляхом додавання формулювання "з інших підстав, визначених законом" наділяє органи ДСНС України повноваженнями звертатися до суду з цим позовом. Адже, фактично прокурором не було здійснено посилання на текст закону із зазначенням його назви та номеру, оскільки такий закон відсутній.

Тобто, на основі вказаного висновується, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд підсумовує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харкіській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22, від 29 серпня 2023 року у справі № 160/9125/22.

Інші доводи в обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі уповноваженого органу - ГУ ДСНС керівником прокуратури у позовній заяві та поясненнях не зазначені.

Щодо повноважень Харківської обласної військової адміністрації.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 5 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації на відповідній території за погодженням з Антитерористичним центром при Службі безпеки України, а в разі утворення військово-цивільних адміністрацій для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - за погодженням з Командувачем об`єднаних сил мають право встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об`єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб безпеки.

Отже, із аналізу норм Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» вбачається, що Харківська обласна військова адміністрація не наділена повноваженнями виконувати функції державного нагляду у сфері цивільного захисту, а лише має право встановлювати порядок використання сховищ для захисту населення, у зв`язку з чим не має права на звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.

Щодо повноважень Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації.

Відповідно до п. п. 19, п. 4 Положення про Департамент цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації, затвердженого 22.12.2016 № 626 департамент відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу з планування укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, веде їх облік, бере участь у роботі комісії з питань визначення їх стану.

Проте, суд звертає увагу, що організація роботи з планування укриття населення не є підтвердженням того, що вказаний орган має право на звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких умов суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом, оскільки у ГУ ДСНС у Харківській області, Харківської обласної військової адміністрації та Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації відсутнє визначене законом право звернення до суду із цим позовом.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Адміністративний позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області; Харківської обласної військової адміністрації; Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати (видати, вручити) сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.02.2025.