Рішення № 125405406, 24.02.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року Справа№200/8913/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний Суд», надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд. 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса пл. Соборна буд. 3 м. Слов`янськ 84122) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку №1 за період грудень 2017 серпень 2024 у сумі 2403997,23 грн .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період грудень 2017 серпень 2024 за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 2 403 997,23 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Правом, передбаченим ст. 162 КАС України, відповідач не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав, а тому з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач,Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач, Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85401, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, б. 41.

Підприємство зареєстроване у органі Пенсійного фонду України та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що колишні працівники ДП «Селидіввугілля» перебували на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримували пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 1.

Позивачем за період з грудня 2017 року по серпень 2024 року були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працівникам ДП «Селидіввугілля».

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, по працівникам підприємства.

Відповідно до інформації, зазначеної у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за відповідачем за період з грудня 2017 року по серпень 2024 року утворилася заборгованість в сумі 2 403 997,23 грн.

Відповідний розрахунок направлявся позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами, але добровільно кошти відповідачем сплачені не були. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, Законом України Про пенсійне забезпечення № 1788- ХІІ від 05.11.1991, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт а статті 13 Закону), за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт б статті 13 Закону) та інші (пункти б- з статті 13 Закону). За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі-Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8 а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (пункт 6.5 Інструкції № 21-1). Приписами пункту 6.7 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту а, б-з частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов`язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Цей висновок підтверджено постановами Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 805/473/17-а, від 07.12.2020 у справі № 804/4206/17.

У постанові від 29.08.2022 у справі № 826/3159/17 (адміністративне провадження № К/9901/28717/12) Верховний Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції та зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є належними та допустимими доказами наявності боргу у підприємства.

Головним управлінням на адресу відповідача направлялися розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Вказані розрахунки відповідачем оскаржені не були та є узгодженими. За умови вручення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які останній добровільно не сплатив, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Така правова позиція наведена у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/7913/17 та від 18.06.2021 у справі № 812/1926/17.

Загальна сума щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2017 року по жовтень 2024 року становить 2 403 997,23 грн.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах або їх нарахування, а також доказів щодо погашення відповідачем заборгованості суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що на час розгляду справи вищезазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, відповідач доказів оскарження розрахунків, а також сплати спірної суми не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає правомірним стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку №1 за період грудень 2017 серпень 2024 у сумі 2 403 997,23 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертизи.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41; код ЄДРПОУ 33426253) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку №1 за період грудень 2017 серпень 2024 у сумі 2 403 997 (дві мійльона чотириста три тисячі дев`ятост дев`яносто сім) гривень 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова