Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 лютого 2025 року Справа 160/5180/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за період з 2008-2015 роки щодо відмови у призначенні, переведенні і перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23 вересня 2008 року № 3022/06 та рішення №111834/01-16 від 12 серпня 2024 року щодо відмови у призначенні, переведенні і перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912050189890 від 8 жовтня 2024 року щодо відмови у призначенні, переведенні і перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити (перевести) і перерахувати пенсію за вислугу років за документами пенсійної справи ОСОБА_1 за період з 2008 року по 2015 рік і компенсувати втрати частини доходів без обмеження будь яким строком;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській области призначити (перевести) і перерахувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 за документами пенсійної справи з дня звернення з заявою - 12 серпня 2024 року - згідно документів у пенсійній справі, страхового стажу, довідок заробітної плати;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити (перевести) ОСОБА_1 пенсію за вислугою років в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої були сплачен єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, зі збільшенням пенсії на 2% після 10 років вислуги років, але не більше 90% від суми місячного заробітку.
Також позивач у позові зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, на підставі ст.3 Закону України «Про судовий збір», оскільки їй заподіяна шкода незаконними рішеннями, діями органу державної влади - Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Згідно змісту позовних вимог, позивач, в тому числі, просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3022/06 від 23.08.2008 та № 111834/01-16 від 12.08.2024, визнати протиправним дії щодо відмову проведенні перерахунку пенсії у період з 2008 по 2015 роки.
До суду позивач звернулась 17.02.2025. Тобто, станом на 17.02.2025 шестимісячний строк звернення до суду з такими позовними вимогами встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 17.02.2025.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, до суду позивачем такої заяви не надано.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог стосовно визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3022/06 від 23.08.2008 та № 111834/01-16 від 12.08.2024, визнання протиправними дії щодо відмову проведенні перерахунку пенсії у період з 2008 по 2015 роки.
Щодо позиції позивача про звільнення її від сплати судового збору.
Як зазначалось, позивач посилається на ст. 3 Закону України "Про судовий збір", проте, відповідний пункт частини 2 цієї норми не вказує.
Однак, відповідно до п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Із змісту позову вбачається, що позивачем вимоги про відшкодування шкоди з Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області не заявлено.
Тому, такі твердження позивача є помилковими.
При цьому, позивачем до матеріалів позову не додано документ (доказ), що підтверджує її право на звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, з підстав визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, станом на час постановлення ухвали у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23 вересня 2008 року № 3022/06, № 111834/01-16 від 12 серпня 2024 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912050189890 від 8 жовтня 2024 року (вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за період з 2008-2015 роки щодо відмови у призначенні, переведенні і перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років охоплюються вимогами про визнання протиправними та скасування рішень).
З огляду на викладене, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору у розмірі3633,60 грн (3028*0,4*3).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122, ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог стосовно визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3022/06 від 23.08.2008 та № 111834/01-16 від 12.08.2024, визнання протиправними дії щодо відмову проведенні перерахунку пенсії у період з 2008 по 2015 роки;
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 3633,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна
Судове рішення № 125405203, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/5180/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: