Рішення № 125404989, 25.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокуСправа №160/31983/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «ПРОМКАНАТ» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.1, оф.222, код ЄДРПОУ 37663952) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК «ПРОМКАНАТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2024/000059;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA110090/2024/300003/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного оформлення позивач надав усі наявні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підтверджують вартісні показники митної вартості товару, тому, на думку позивача, останній вірно визначив митну вартість за ціною договору.

Крім того, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 29.08.2024 року складно з порушенням вимог Митного кодексу України, зокрема графа 33 не містить зазначення номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, тому, на думку позивача, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 06 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі № 160/31983/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

24.12.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Крім того, за результатом аналізу відкритих ресурсів мережі Інтернет встановлено наявність інформації щодо ціни на екструдер для гуми XSM-50 (made-in-china.com) складає 79000 дол.США.

Митна вартість товару №1, визначена митницею згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на інформації, розмішеної на сайті www.made-in china.com/product/Banbury-Mixer-XSM-50--666870462.html, щодо ціни товару заявленої моделі X(S)M-50, що складає 79000 дол.США. Розрахована вартість оцінюваного товару №1 складає 86 694,3521 дол.США (7,2730 дол.США/кг), та обчилюється як 79000 дол.США + заявлений рівень транспортної складової (308733,4137грн) та заявлені витрати на страхування (8951,7645 грн).

Посадовою особою митниці у графі 33 Рішень про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 59 - 61 Митного кодексу України та здійснено відповідний розрахунок.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2024/000059.

Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК «ПРОМКАНАТ» (код ЄДРПОУ 37663952) являється юридичною особою приватного права України та здійснює господарську діяльність, яка полягає у ввезені на митну територію України, в тому числі, запасних частин до вітчизняних та закордонних автомобілів.

Відповідно до умов контракту від 22.12.2023 №PJH-2023122201 продавець «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD», Китай, зобов`язується поставити покупцю ТОВ «ПК «ПРОМКАНАТ», а покупець прийняти та оплатити обладнання, яке зазначено в додатку №1 на умовах FOB Циндао, а саме - обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів.

Загальна вартість контракту складає 98 050 доларів США, валюта контракту долари США, валюта платежу долари США, ціна на товар тверда та змінам не підлягає.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцю банківським переводом не менше 40% вартості товару в сумі 39 200 доларів в якості передоплати, залишок суми по факту готовності до відгрузки. Всі податки, збори, банківські та інші витрати, які пов`язані з виконанням даного контракту, які стягуються в країні продавця, сплачуються продавцем, а всі податки, збори, банківські та інші витрати крім вищезазначеної території покупцем.

Строк поставки обладнання по даному контракту протягом 90 календарних днів з дати передоплати. Протягом 10 робочих днів з дня відгрузки продавець зобов`язаний повідомити покупцю за допомогою телефона, факса та/або електронної пошти, дату відгрузки, номер контракта, назву обладнання, кількість вантажних міст, вага нетто та брутто, інші дані по відгрузці (у випадку необхідності).

Вантажоотримувачем по цому контракту є ТОВ «ПК «ПРОМКАНАТ». Заводом-виробником обладнання по цьому контракту є компанія «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD», країна походження Китай. Продавець разом з відвантаженим обладнанням повинен надати Покупцю: - Інвойс; - (B/L) накладна; - Пакувальний лист; - Інструкція по використанню (на англійській або на руській мові); - Електричну схему, схему змазки та перелік швидкозношуваних деталей; - Каталог запасних запчастин для обладнання, яке поставляється (для можливості ідентифікації по каталожному номеру та найменуванню запасних частин, які вийшли із строю та підлягають заміні); - Схема монтажу та підключення.

Відповідно до умов контракту від 22.12.2023 №PJH-2023122201 позивач здійснив передоплату у розмірі 40%, а саме у сумі 39 220,00 доларів США платіжна інструкція від 16.01.2024 №Р2401165783006, а після отримання від «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» повідомлення про закінчення 12.05.2024 виготовлення обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів та готовність обладнання до відгрузки, позивач оплатив решту 60% вартості Товару в сумі 58 830,00 доларів США платіжна інструкція від 10.05.2024 №Р2405105783007.

Тобто, ТОВ «ПК «ПРОМКАНАТ» повністю оплатив обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів загальна сума становить 98 050,00 доларів США, що відповідає умовам контракту.

Обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів складається зі складових, а саме: - гумозмішувач X(S)M-50 з робочим об`ємом 50 л - елеватор TSJ-50L - лінія охолоджування з укладкою XPG-800 Відправлення Обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів здійснювалось двома частинами у двох контейнерах, що підтверджується такими документами: 1. Гумозмішувач X(S)M-50 з робочим об`ємом 50 л та Елеватор TSJ-50L: комерційний інвойс №PJH-2024052101 від 21.05.2024, пакувальний лист №PJH 2024052101 від 21.05.2024, експортна вантажна митна декларація КНР №422720240000510481, коносамент (Bill of Lading) №HYSF2024050463, перевізний документ CMR 2494, вантажна митна декларація (Польща) №24IE015001LP03/DCT/KB від 13.08.2024, сертифікат походження товару №24С525000051/50002, довідка про транспортні витрати від 15.08.2024 №23595/10186, рахунок на оплату від 15.08.2024 №10186, платіжна інструкція від 15.08.2024 №22; 2. Лінія охолоджування з укладкою XPG-800: комерційний інвойс №PJH 2024052101 від 21.05.2024, пакувальний лист №PJH-2024052101 від 21.05.2024, експортна вантажна митна декларація КНР №422720240000510429, коносамент (Bill of Lading) №HYSF2024050463, перевізний документ CMR 2659, вантажна митна декларація (Польща) №24IE015001LQ03/DCT/KB від 13.08.2024, сертифікат походження товару №24С525000051/50002, довідка про транспортні витрати від 15.08.2024 №23595/10187, рахунок на оплату від 15.08.2024 №10187, платіжна інструкція від 02.09.2024 №50.

Загальні документи, які супроводжували обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів:

- контракт від 22.12.2023 №PJH-2023122201;

- додаток №1 до контракту від 22.12.2023 №PJH-2023122201;

- технічний опис;

- керівництво користувача;

- проформа-інвойс №PJH-2024011101 від 11.01.2024 ;

- договір добровільного страхування вантажів на разове перевезення від 29.05.2024 №024.994279220.20223;

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.05.2024 №07052024;

- заявка від 13.05.2024 №1;

- договір транспортної експедиції від 01.08.2024 №0108.

Дніпровська митниця прийняла рішення від 22.08.2024 №КT-UA110000- 0048-2024 про визначення коду товару, відповідно до висновків якого було змінено код товару (графа 33 ВМД): Гумозмішувач модель X(S)M-50 з робочим об`ємом 50 л рік випуску 2024 - було 8477801900, стало 8477809300, Елеватор стрічковий модель TSJ-50L було 8477801900, стало 8428330000.

З урахуванням рішення від 22.08.2024 №КT-UA110000-0048-2024 про визначення коду товару, позивач подав митну декларацію від 23.08.2024 №24UA110090702171U0.

23.08.2024 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10090/2024/000059, в якій наголошувалось на відсутності заявки на перевезення, страхового полісу, наголошено не незначні недоліки в деяких документах, та запропоновано у строк 10 днів подати додаткові документи в обґрунтування заявленої рівності митної вартості товарів.

27.08.2024 позивач додатково Дніпровській митниці надав такі документи:

- заява на перевезення від 13.05.2024 №1 до договору від 07.05.2024 №07052024,

- страховий поліс від 29.05.2024 №024.994279220.20223,

- платіжна інструкція від 29.05.2024 №3606.

- платіжна інструкція від 16.01.2024 №Р2401165783006 у двох виглядах,

- платіжна інструкція від 10.05.2024 №Р2405105783007 у двох виглядах,

- рахунок ТОВ «Євро Форвардінг» від 15.08.2024 №10186,

- лист «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» Повідомлення про закінчення 12.05.2024 виготовлення Обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів та готовність обладнання до відгрузки;

- лист «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» про вартість обладнання, яке поставлено відповідно до контракту від 22.12.2023 №PJH-2023122201;

- лист-пропозиція «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» від 21.11.2023 на обладнання Гумозмішувач модель X(S)M 80L с інвертером.

Також листом від 27.08.2024 позивач повідомив Дніпровську митницю, що ним надані всі наявні на даний час додаткові документи згідно із ст.53 Митного кодексу України. Більше додаткові документи протягом 10 днів додаватися не будуть у зв`язку з відсутністю можливості їх надати, а також просив визнати заявлену митну вартість оцінюваного товару на підставі наданих документів та завершити митне оформлення.

29.08.2024 відповідач надав ТОВ «ПК «ПРОМКАНАТ» повідомлення №2, в якому зазначив, що:

1. лист виробника «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» про вартість обладнання, яке поставлено відповідно до контракту від 22.12.2023 №PJH-2023122201, в якому зазначено, що ціна на обладнання складається виходячи з його комплектації та технічних параметрів; в залежності від комплектації вартість гумозмішувача може змінюватися як в більшу так і в меншу сторону від зазначеної у контракті не береться до уваги, оскільки в ньому не зазначено інформація щодо вартісних показників впливу тих чи інших показників не наведена;

2. за результатом аналізу відкритих ресурсів мережі Інтернет встановлено наявність інформації щодо ціни на екструдер для гуми XSM-50 (made-in-china.com), що складає 79 000 доларів США.

Також відповідач у повідомленні від 29.08.2024 №2 зазначив, про встановлення невідповідності вартості задекларованої вартості товарів, що ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованих товарів ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів та зазначає, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості». Також запропоновано подати додаткові наявні у позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач надав Дніпровській митниці лист ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 29.08.2024 №1638, в якому Державне підприємство «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА», яке є провідною компанією України в галузі маркетингу та експертних оцінок зовнішньоекономічних контрактів, наголосило на тому, «Що виходячи з аналізу даних спеціалізованих торговельних майданчиків, цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції, в т.ч. компанії «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» (Китай), а саме 55 400,00 дол. США/шт., на умовах поставки FOB-Qingdao. що імпортується згідно з комерційним інвойсом №PJH-2024011101 від 11.01.2024 р. до Контракту №PJH-2023122201 від 22.12.2023 р., відповідає поточній кон`юктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, виробника, умов оплати розміру партії, кон`юктурної ситуації на ринку, тощо.

Джерела інформації: цінова інформація компанії «QINGDAO BEISHUN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGY CO.,LTD» (Китай), інтернет ресурси alibaba.com, made-in-china.com, rubbermakingmachinery.com» Дніпровська митниця 29.08.2024 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA110090/2024/300003/1, відповідно до якого визначила митну вартість Обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів, в частині Гумозмішувач модель X(S)M-50 та Елеватор стрічковий модель TSJ-50L на рівні 86 694,35 доларів США, замість задекларованої позивачем митно вартості зазначеного обладнання 58 850 доларів США плюс 326 012,78 грн. (транспортні витрати та страховий поліс).

30.08.2024 року у зв`язку із незгодою із рішенням про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 за №UA110090/2024/300003/1 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «ПК «ПРОМКАНАТ» подав нову митну декларацію №24UA110090702226U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів.

Не погоджуючись з прийнятим карткою відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2024/000059 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA110090/2024/300003/1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).

Відповідно ч.2ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписамист. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п.1 ч.4ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 Митного кодексу України .

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності дост. 337 Митного кодексу України.

Стосовно тверджень посадової особи відповідача, що відповідно із наданого до митного оформлення договору про ТЕО від 07.05.2024 №07052024 видно, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, однак до митного оформлення вказану заявку не надав.

Митний орган вказує про неподання йому таких заявок до МД. Разом з тим, відповідач не вказує, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов`язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання.

На переконання суду, відсутність вказаної заяви, а також фактичних розрахунків (перерахування коштів) належить до питання виконання господарських зобов`язань між сторонами договору виконавцем та клієнтом-замовником. Відсутність заявки, оплати рахунків за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару.

Також, митний орган вказав, що в довідці про транспортні витрати №23595/10186 від 15.08.2024, в п.4 зазначено страхування вантажу 9 509,23 грн, але страховий поліс до митного оформлення не надавався.

Суд зазначає, що на сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, в редакції з 01.01.2011р. Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Отже, за наведених обставин, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

Судом також відхиляються зауваження митного органу щодо того, що відомості щодо розміру вказаних витрат за межами митної території України відсутні, оскільки митний органом не довів, що витрати на перевезення за межами митної території України вартості не було включено до митної вартості товару на момент подання митної декларації.

Стосовно тверджень відповідача про надання копії митної декларації країни відправлення містить посилання на товаротранспортний документ (№278411847), який в порушення частини 2 статті 53 Митного кодексу України до митного оформлення не надавався, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також відповідач зазначає, що у наданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 21.05.2024 № PJH-2024052101 зазначив про зовнішньоекономічний контракт від 21.05.2024 № PJH-2024052101, але до митного оформлення надав зовнішньоекономічний контракт від 22.12.2023 № PJH-2023122201, суд зазначає, що митним органом безпідставно та необґрунтовано взято до уваги документ, який взагалі не містить жодних числових значень складових митної вартості товарів.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив правову позицію щодо неподання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Відповідач стверджує, що під час митного оформлення замовник оплачує виконавцю банківським переводом не менш як 40% вартості товару у сумі 39 220 доларів, в якості передплати, залишок суми по факту готовності до відвантаження, однак до митного оформлення відповідних підтверджуючих документів не надав, то суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митницею додаткових документів у декларанта. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Також відповідач зазначив, що до митного оформлення надані банківські платіжні документи від 10.05.2024 Р2401165783006, від 10.05.2024 №Р2405105783007, які у графі «Отримувач» містить реквізити, які не відповідають зазначеним у зовнішньоекономічному контракті, суд вважає за необхідне зазначити, що аналізовані приписи Митного кодексу України дають підстави зробити висновок, що розбіжності в документах «повинні мати вплив» на визначення числового значення митної вартості товару.

З огляду на це, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15 Суд, оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15, 05.07.2022 у справі № 804/150/16 та 30.06.2022 у справі №280/1824/19).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач виконав обов`язок, покладений на декларанта частиною третьоюстатті 53 Митного кодексу України, та надано всі передбачені законодавством документи.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить доводів відповідача, яким чином певні недоліки, які якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Відсутність або наявність певної інформації або реквізиту в документі - ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.

Суд також не приймає твердження представника відповідача, що посадовою особою митниці у графі 33 Рішень про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначив причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), спростовуються наявною в матеріалах справи копією рішення про коригування митної вартості товарів , де у графі 33 відсутнє заповнення.

Відтак висновки митниці, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в цій частині, не відповідають дійсності, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частин першої, другої статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 Митного кодексу України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3ст.335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства суд не встановив.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3ст.53 Митного кодексу Україниі не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості. Зворотного суду не доведено.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зістаттею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною першоюстатті 9 КАС Українивстановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті).

Згідно зіст. 249 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач не довів суду обов`язкову в силу частини 1статті 55 Митного кодексу Українинаявність передбачених частиною 6статті 54 Митного кодексу Українивипадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що позивач подав відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а відтак, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідає вимогамстатті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст.53, ч. 6 ст.54, ч. 1 ст.55 Митного кодексу Українита всупереч правилам, визначенимст. 58 цього Кодексу.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд робить висновок про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішення та картки відмови.

Враховуючи викладене, суд зробив висновок про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA110090/2024/300003/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2024/000059.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд зробив висновок, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжним інструкцією № 243 від 26.11.2024 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 6056,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «ПРОМКАНАТ» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.1, оф.222, код ЄДРПОУ 37663952) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2024/000059;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA110090/2024/300003/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «ПРОМКАНАТ» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.1, оф.222, код ЄДРПОУ 37663952) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук