Ухвала суду № 125404892, 25.02.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій,

вчинених на виконання рішення суду

25 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/18691/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, яке набрало законної сили, у даній справі позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) щодо ненарахування та невиплати з 02.02.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ); зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 02.02.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

24.02.2025 до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 04.09.2023 у цій справі щодо припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 01.01.2025 (а.с.25-26).

У письмових поясненнях (а.с.32-34), заперечуючи проти задоволення заяви, відповідач повідомив, що з 01.01.2025 приписами статті 45 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX Про Державний бюджет на 2025 рік (далі Закон №4059-ІХ) на період воєнного стану в Україні по-новому визначено коло осіб, які мають право на відповідні доплати, розмір цих виплат та порядок їх встановлення. З урахуванням норм статті 45 Закону №4059-ІХ з 01.01.2025 ОСОБА_1 припинено нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ.

Частиною п`ятою статті 383 КАС України передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи, що рішення суду від 04.09.2023 у цій справі прийняте за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тому вказану заяву розглянуто судом в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленомустаттею 294цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249цього Кодексу.

У цій справі рішенням суду від 04.09.2023, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 02.02.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).

Позивач не заперечує ту обставину, що на виконання рішення суду від 04.09.2023 у цій справі ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок її пенсії з 02.02.2023, встановивши підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ у розмірі 5368,00 грн., що також підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 24.10.2023 №032950007974 (а.с.38).

Наведене підтверджує, що рішення суду виконувалося відповідачем.

Як видно з рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 07.01.2025 №032950007974, доплата до пенсії, передбачена статтею 39 Закону №796-ХІІ, з 01.01.2025 ОСОБА_1 не нараховується та не виплачується; вид перерахунку - зміна права на підвищення (масовий) (а.с. 39).

Відповідач такі дії обґрунтовує зміною правового регулювання Законом №4059-IX, стаття 45 якого є спеціальною до приписів Закону №796-ХІІ.

Суд зауважує, що виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо).

У постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 Верховний Суд висновував таке:

- пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;

- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати;

- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;

- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Статтею 45 Закону №4059-IX установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.12.2024 №1524 Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення (набрала чинності з 1 січня 2025 року; далі Постанова №1524), пунктом 1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:

особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.

Таким чином, статтею 45 Закону №4059-IX та Постановою №1524 деталізовано умови встановлення, продовження чи припинення доплати до пенсії у 2025 році громадянам, які проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.

Як було встановлено судом, відповідач на виконання рішення суду від 04.09.2023 нараховував та виплачував підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ, до 01.01.2025, а припиненню такої виплати передувала зміна законодавства - визначення законодавцем умов встановлення, продовження чи припинення такої доплати у 2025 році на період дії воєнного стану.

Такі законодавчі зміни відбулись уже після ухвалення судом рішення від 04.09.2023 у справі №140/18691/23.

За змістом заяви позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими внаслідок виконання приписів статті 45 Закону №4059-IX, однак цей юридичний конфлікт не може бути вирішено в порядку статті 383 КАС України.

По суті відповідач прийняв рішення від 07.01.2025 №032950007974, яким припинив ОСОБА_1 виплату доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону №796-ХІІ, з 01.01.2025 у зв`язку з тим, що згідно відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі позивач змінювала місце проживання з зони гарантованого добровільного відселення після 01.01.1993 (а.с.41).

З огляду на встановлені судом обставини, а також визначення з 01.01.2025 на законодавчому рівні умов виплати підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, відсутні підстави для висновку про те, що відповідач в межах своїх повноважень не виконав залежних від нього дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, та що рішення суду з 01.01.2025 не виконується відповідачем без причин.

Суд зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Суд повторює, що починаючи з 01.01.2025 право на доплату до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, визначається статтею 45 Закону №4059-IX, а не рішенням суду у цій справі.

З огляду на встановлені судом обставини, а також визначення з 01.01.2025 на законодавчому рівні умов виплати підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, відсутні підстави для висновку про протиправність дій відповідача при виконанні судового рішення у цій справі, а тому заяву позивача суд залишає без задоволення.

Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. О. Андрусенко