Вирок № 125394720, 18.02.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31863/23

Провадження №1-кп/127/946/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченої ОСОБА_11 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріаликримінального провадження№12023020000000701 по обвинуваченню:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниці, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючої, пенсіонерки, інваліда 3 групи, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_11 , близько 15.00 год. 03.09.2023, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , розпочала вживати алкогольні напої із своїм чоловіком ОСОБА_12 ..

Після спільного вживання алкогольних напоїв, під час перебування в одній із кімнат вказаної квартири між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відбулась сварка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_11 виник умисел з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин по відношенню до ОСОБА_12 , направлений на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень останньому.

Так, ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання тяжких наслідків для життя та здоров`я останнього, сидячи на ліжку поруч із ОСОБА_12 та тримаючи в правій руці кухонний ніж, який попередньо використовувала для нарізання продуктів харчування, почергово завдала ним ОСОБА_12 один удар в праве плече, один - в праву половину грудної клітки та два - в поперек справа, чим спричинила тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правого плеча з ушкодженням плечової вени, проникаючої колото-різаної рани правої половини грудної клітки, непроникаючі колото-різані рани попереку справа, від яких ОСОБА_12 помер на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 751 від 28.09.2023 смерть ОСОБА_12 настала від колото-різаного поранення (рани) правого плеча ушкодженням плечової вени, яке супроводжувалось зовнішньою кровотечою та ускладнилось гострою масивною крововтратою. Між смертю ОСОБА_12 і колото-різаними пораненнями (раною) правого плеча з ушкодженням плечовою вени є прямий причинний зв`язок.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за обставин викладених в обвинувальному акті не визнала, пояснила що тілесні ушкодження нанесла не навмисно, умислу на вбивство немала.

Суду пояснила, що покійний ОСОБА_12 - її чоловік, з яким вона прожила в шлюбі майже 20 років. На протязі усього спільного життя, чоловік вживав спиртні напої, постійно ображав обвинувачену, погрожував вбивством, наносив їй тілесні ушкодження різного ступеню важкості, в результаті яких у неї поломані ключиця, нога, має інвалідність, обвинувачена неодноразово викликала працівників поліції. Також під час побиття, покійний чоловік обвинуваченої, використовував сокиру, ножі, викрутки, якими наносив обвинуваченій тілесні ушкодження, тому обвинувачена, коли чоловік бував в стані алкогольного сп`яніння, намагалася сховати від нього вказані речі. З 2012 року відносити між обвинуваченою та покійним чоловіком ще більше погіршились, покійний чоловік почав зловживати спиртними напоями, що призводило до постійних сварок в сім`ї.

Так, 03 вересня 2023 року, обвинувачена та покійний чоловік разом вживали спиртні напої та приблизно в 11-12 годин дня між ними почався конфлікт побутового характеру, після чого покійний чоловік вдарив обвинувачену обухом сокири по голові. Далі, він пішов в магазин, коли повернувся, приблизно через годину дві чоловік обвинуваченої наказав їй порізати продукти харчування, обвинувачена відмовилась, після чого він схватив її за коси, надав обвинуваченій ніж в руки та продовжуючи тримати її за коси, примусив нарізати продукти. Після цього, сидячи на ліжку, обвинувачена, тримаючи ніж в руках, нанесла покійному чоловіку чотири удари в правий бік з одною метою, щоб він її відпустив. В подальшому, обвинувачена запитала чоловіка про стан його здоров`я, як він себе почуває та чи викликати швидку допомогу, на що він відповів, що все добре, що його нічого не болить, викликати швидку не потрібно та наказав їй лягати спати. Після цього, обвинувачена лягла в ліжко. Прокинулась обвинувачена, коли чоловік вже був мертвим, тоді вона зателефонувала до його родичів, викликала швидку допомогу, поліцію та повідомила про його смерть.

Обвинувачена шкодує про вчинене, вона не мала бажання спричинити такі тілесні ушкодження, які спричинили смерть її чоловіка. Також шкодує, що послухалася чоловіка та не викликала швидку допомогу, він би залишився живий.

Просила суд її суворо не карати та призначити їй мінімальну міру покарання.

Окрім показівобвинуваченої,її винау вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.121КК Україниповністю підтвердженапоказаннями потерпілого, свідків та експерта, даних у судовому засіданні.

Допитаний всудовому засідання потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що він являється дядьком покійного ОСОБА_12 , обвинувачена дружина його покійного племінника. Також повідомив, що про смерть племінника йому стало відомо від обвинуваченої, вона сама зателефонувала на телефон потерпілого та повідомила про смерть племінника, після чого на місце пригоди поїхала його дружила та син. Доповнив, що про їх спільне сімейне життя, йому повідомляла його сестра мати покійного ОСОБА_13 , повідомляла що він з дружиною, ОСОБА_14 , жили погано, постійно билися, разом зловживали спиртними напоями, особисто потерпілий у них в квартирі не був і свідком їх відносин не був.

Потерпілий цивільний позов до обвинуваченої не подавав, претензій майнового характеру до неї немає, щодо міри покарання покладається на думку суду.

Допитана всудовому засідання свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона являється дружиною потерпілого, якому покійний ОСОБА_16 являвся племінником.

Також повідомила, що очевидцем події, яка трапилась 03 вересня 2023 року не була. Пояснила, що 03.09.2023 ввечері, приблизно о 20.30 год., до них зателефонувала обвинувачена та повідомила про смерть їх племінника. Після чого, свідок разом з сином приїхали до м. Вінниці, на квартиру де жив племінник з обвинуваченою, але там вже були працівники поліції і їх до квартири не пустили. Свідок знаходилась в під`їзді, де також була обвинувачена, яка нічого не розповідала про причину смерті свого чоловіка. Свідок не бачила на обвинуваченій ні слідів побоїв, ні слідів крові. Однак свідок бачила, що обвинувачена була неврівноважена, збуджена, причину пояснити не може, на її думку вона була чи в стресі, чи в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок також повідомила, що обвинувачена зі своїм чоловіком дуже погано жили, обоє вживали спиртні напої, постійно сварилися, билися.

Допитаний всудовому засідання свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що з обвинуваченою та її покійним чоловіком знайомий, проживає з ними по сусідству, про їх спільне життя, може повідомити, що вони часто сварилися, пару раз на тиждень, оскільки було чути шум, вживали спиртні напої, покійний ОСОБА_12 бив обвинувачену, свідок бачив її з синяками, після чого приїжджали працівники поліції.

Про те, що ОСОБА_12 помер, свідку стало відомо від працівників поліції, очевидцем події, яка трапилась 03.09.2023, свідок не був.

Допитаний всудовому засідання свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що з обвинуваченою знайомий, з її покійним чоловіком товаришував, разом навчалися в одній школі.

Повідомив, що точного числа не пам`ятає, ввечері до свідка матері зателефонувала обвинувачена та повідомила, що помер її чоловік - ОСОБА_12 .. Після чого, свідок одразу прийшов на квартиру до ОСОБА_11 та побачивши, що ОСОБА_12 лежить на ліжку весь в крові, зрозумів що він мертвий і сказав обвинуваченій викликати працівників поліції, що вона і зробила. Свідок бачив, що обвинувачена була в стані алкогольного сп`яніння, вона нічого не розповідала, на думку свідка, мабуть була в шоці.

Свідок неодноразово, досить часто приходив до обвинуваченої та її чоловіка, бачив що вони вживають спиртні напої, також бачив що ОСОБА_11 була побита, ходила з синяками, свідку відомо, що тілесні ушкодження їй наносив чоловік ОСОБА_12 , також бачив що у покійного ОСОБА_12 було подерте обличчя, розумів що вони один одному наносять тілесні ушкодження.

Свідку відомо, що ОСОБА_12 спочатку працював, а потім у нього сталася проблема з правою рукою, вона у нього не діяла і він постійно знаходився дома, жили на пенсію дружини ОСОБА_14 , а після смерті матері ОСОБА_19 , здавали її квартиру.

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_20 суду пояснив що він працює судовим експертом відділу судово-медичної експертизи трупів Вінницького обласного бюро судо-медичних експертиз та проводив розтин трупа ОСОБА_12 . Доповнив, що покійному було нанесено чотири удари колюче-ріжучим предметом (можливо типу клинка ножа): колото-різана рана в праве плече з ушкодженням плечової вени, проникаюча колото-різана рана правої половини грудної клітки та дві непроникаючі колото-різані рани попереку справа. Перша рана: колото-різана в праве плече з ушкодженням плечової вени, масивна крововтрата - спричинила смерть ОСОБА_12 , раневий канал 4 см. це основне покарання, від якого він помер. Нанесені удари були колюче-ріжучим предметом, один в праву половину грудної клітки, один в нижню третину правого плеча та два в ділянку попереку справа, в напрямку справа наліво та знизу до гори. Між смертю ОСОБА_12 і колото-різаними пораненнями (раною) правого плеча ушкодженням плечовою вени є прямий причинний зв`язок. Також у ОСОБА_12 була масивна крововтрата, якого об`єму встановити не можливо, оскільки у кожної людини в організмі різний об`єм крові. У короткий проміжок часу ОСОБА_12 міг, до настання загрозливих для життя явищ, зумовлених наростанням крововтрати, здійснювати активні фізичні дії. Смерть ОСОБА_12 , після спричинення йому колото-різаного поранення правого плеча з ушкоджена плечової вени, настала в короткий проміжок часу, який міг вимірюватись хвилинами. Експерт не може дати точну відповідь на питання захисника: через який проміжок часу ОСОБА_12 , після отриманих ран, втратив свідомість, оскільки організм кожної людина по-різному реагує на отримані ушкодження.

Враховуючи вираженість трупних змін, що виявлені у трупа ОСОБА_12 , експерт встановив, що смерть настала в термін 14-18 годин до часу експертизи трупа в морзі це приблизний час смерті, вирахування здійснюється за методикою дослідження трупних змін.

Нанесені удари були в праву сторону тіла, в напрямку справа наліво та знизу до гори, сила нанесених ударів не вимірювалась, тільки глибина поранення.

Під час розтину, було виявлено у ОСОБА_12 етиловий спирт у концентрації 5,0 проміле, що свідчить про те, що на момент смерті він був в тяжкому алкогольному сп`янінні.

Незважаючи на те, що обвинувачена своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не визнала, її вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема:

- витягом з кримінального провадження № 12023020000000701, відповідно до якого до ЄРДР внесенні відомості за ч.2 ст. 121 КК України;

- рапортом старшого інспектора чергового чергової частини відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 від 03.09.2023 про те, що о 20.44 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20.43 за адресою район АДРЕСА_2 , помер чоловік ОСОБА_12 , 1974 року народження, зловживав алкоголем, зі слів є тілесні ушкодження, які нанесли 03.09.2023. Заявник ОСОБА_14 ;

- протоколом огляду місця події з ілюстративними таблицями та компакт-диском до нього від 03 вересня 2023 року, відповідно до якого, за участю понятих, спеціалістів та голови правління ОСББ «О. Антонова, 12» ОСОБА_22 , з застосуванням відеозйомки та фотографування, оглянуто приміщення квартири, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , вхід до якої здійснюється через вхідні двері до під`їзду №8, через металеві двері, до яких ведуть бетонні східці, на покритті яких та на бильцях будь-яких слідів РБК та слідів біологічного походження не виявлено. На момент проведення ОМП, вхідні двері до квартири АДРЕСА_4 не пошкоджені, візуально будь-яких слідів БП та слідів РБК не виявлено, врізаний внутрішній замок не пошкоджений. Другі двері вхідні (внутрішні) не пошкоджені, ручки відсутні. При вході до коридору квартири, ліворуч розміщена кладовка, за нею вішалки для одягу. Праворуч по коридору кімната №1, далі по коридору праворуч кімната №2 кухня, в кінці коридору по центру розташовані 2 кімнати ванної та туалет, далі по коридору ліворуч від ванної кімнати розташована кімната №3, яка по розмірах найбільша. По центру кімнати ліжко 2-х спальне з подвійними матрацами, на матраці праворуч по центру, ближче по середній третині, мається нашарування РБК, матрац та ковдра просякнуті кров`ю. На ліжку є 3 подушки, на яких наявні сліди РБК, на подушках наволочки відсутні. Ліворуч на підлозі впритул до стіни, лежить зім`яте жіноче плаття, наскрізь просякнуте речовиною бурого кольору, без зовнішніх пошкоджень, у пакеті біля нього порожня пляшка з-під горілки «Хлібний Дар» та недопалки цигарок. Труп чоловічої статі в положенні лежачи на спині, під головою подушка, права рука випрямлена, відведена від тулуба, 2 і 3 пальцями торкається другої половини ліжка, ліва рука зігнута в ліктьові, тильною стороною на матраці, ноги зігнуті в колінах. Тіло рівномірно охолоджене, холодне на дотик як на прикритих так і на відкритих ділянках тіла. Трупне заклякання помірно-виражене у всіх групах дослідження, трупні плями блідо-багряного кольору, дрібноострівкові, розташовані по задній поверхні тулуба, при натискуванні зникають та відновлюють свій колір на протязі 5-6 хвилин (станом на 22.50 год.). На правій половині грудної клітини дещо нижче та до середини правого соска, виявлено веретено-подібну форму рану з рівними краями та відносно гострими краями. Ділянка шкіри навколо рани відносно чиста. На правому плечі у нижній третині по передній поверхні виявлена рана аналогічних характеристик, в просвіті якої вбачаються ушкоджені судини прикриті згортками. Шкіра навколо рани теж відносно чиста. На протилежній стороні правого плеча, на межі середньої та нижньої третин, наявний синець без чітко диференційованої форми темно-багряного кольору. На тілі спортивні штани сірого кольору верхня частина просякнута РБК і сірі труси, промежня забруднена калом та РБК. Задня поверхня тулуба має відбитки складок від постілі та аналогічно-згадані забруднення. Постіль під тілом тотально-просякнена кров`ю, яка виділяється з ран, які вище описані, частина її стікає з краю ліжка на підлогу, де перебуває у вигляді просякнення килиму на дощаній поверхні, у вигляді рідкої фракції та згортків. В одному з таких знаходиться сім-карта мобільного оператора.

Матрац підтрупом тотальнопросякнутий кров`ю. Під трупом є футболка сірого кольору по передній частині якої наявні декілька наскрізних пошкоджень в кількості 3 шт. Один по центральній частині передньої частини футболки, дещо справа, що відповідає ушкодженню на правій половині грудної клітки. Інше пошкодження в нижній частині, вертикальне, третє пошкодження хрестоподібне наскрізне, при умовному пошкодження відповідає пошкодженню на тілі. При задньому дослідженні футболки виявлено близько 3-х наскрізних пошкоджень, аналогічних описаних. На правій бічній поверхні живота наявні 2 рани веретеноподібної форми, розташовані на одній лінії, з рівними краями, гострими кінцями, аналогічні вищеописаних. При перевертанні тіла виділяється кров та виступає підшкірно-жирова клітковина. Загальна кількість на момент огляду тіла на місці події чотири. Кістки склепіння черепа та опорно-рухового апарату на дотик цілі.

Поруч зліжком знаходитьсястолик,поруч зним взуттяна підлозі кросівки чоловічі 41 розміру текстильні, темно-сірого кольору та 1 взуття ортопедичне, ймовірно під праву ногу. На столику знаходяться викрутки інструменти, мобільний телефон «Samsung» в корпусі сірого кольору, вимкнений.

Після направленнятрупа наСМЕ задиваном- ліжком, ліворуч, біля ніжки на підлозі виявлено ніж, з дерев`яною рукояткою, на лезі візуально спостерігаються сліди РБК та біологічного походження.

У ході проведення огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Samsung» в корпусі сірого кольору, змив з поверхні ручки крана ванної кімнати №1, змив з поверхні ручки крана ванної кімнати №2, вирізку з подушки (наволочку) зі слідами РБК, чоловічу футболку, просякнуту РБК, жіночу сукню просякнуту РБК, ніж зі слідами РБК, зв`язку ключів від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_5 . Під час огляду місця події будь-яких доповнень, зауважень та клопотань від учасників не надійшло;

- протоколом огляду трупа від 04.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, судово-медичного експерта, з використанням фотоапарату «Canon» в приміщенні моргу, що розташований на території Вінницького обласного бюро за адресою: м. Вінниця. вул. Євгена Коновальця, 83, оглянуто труп чоловічої статі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований на секційному столі даного приміщення. Довжина тіла складає 168 см. На трупі слідуючий одяг: штани сірого кольору із слідами речовини бурого кольору, труси сірого кольору. На тілі трупа виявлені наступні ушкодження: перша рана в проекції 4-5 міжреберних проміжків справа по середньоключинній лінії рана веретеноподібної форми, нижній кінець П-подібний, верхній загострений. Нижній край на 4 години умовного циферблату годинника, верхній край на 10 годин, краї рівні, при зведених краях рана довжиною 2 см. Друга рана в проекції 9-10 міжреберного проміжку справа по середньо паховій лінії рана веретеноподібної форми з рівними краями, загостреними кінцями, верхній кінець на 11 годин, нижній край на 5 годин умовного циферблату годинника, при зведених краях 2 см. Третя рана на 7 см. нижча рани №2 аналогічних властивостей, верхній край на 10 годин, нижній край на 4 години умовного циферблату годинника, при зведених краях рана довжиною 2 см. Четверта рана розташована на правому плечі в нижній третині по передній поверхні, розташована поперечно, кінці направлені на 9 та 3 години умовного циферблату годинника. Раньовий канал першої рани справа наліво, дещо знизу вверх довжиною 10 см. закінчується в нижній долі правої легені. Раньовий канал другої рани справа наліво, довжиною 4 см., дещо знизу вверх. Третя рана довжиною 8 см. Рана №4 йде в напрямку спереду назад, дещо знизу вверх довжиною 8 см., в просвіті рани наявні пересічені судини, м`які тканини навколо просякнуті кров`ю. Кінці ранєвого каналу на шкірі з другої сторони наявний синець синюшного кольору розмірами 5х6 см.;

- лікарським свідоцтвом про смерть №141-V, виданого 04.09.2023 на ім`я ОСОБА_12 , 1974 р.н., причина смерті колото-різана рана правого плеча з ушкодженням кровоносних судин;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.09.2023, вході якого підозрювана ОСОБА_11 , за участю захисника ОСОБА_10 , голови ОСББ ОСОБА_22 , судово-медичного експерта ВОБ СМЕ, спеціаліста криміналіста, понятих, з використанням відеокамери марки «Panasonik», розповіла та продемонструвала як відбулись події, що мали місце 03 вересня 2023 року із відеозаписом до протоколу, який був оглянутий та досліджений у ході судового провадження;

- протоколом огляду місця події від 06.09.2023 та ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого в присутності понятих, підозрюваної, захисника, спеціаліста, з використанням фотоапарату «Nikon», додатково оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , а саме балкону, вихід на який здійснюється з однієї із двох житлових кімнат вказаної квартири. В ході огляду виявлено та вилучено: сокиру із дерев`яним руків`ям сірого кольору;

- висновком експерта №683 від 08.09.2023, відповідно до якого у ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження: синці - в тім`яній ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, на задній поверхні правого плечового суглоба, в верхньому зовнішньому квадраті лівої грудної залози, на внутрішній поверхні правого плеча, на передній поверхні лівого плеча, на передній поверхні лівого передпліччя, на задній поверхні лівого передпліччя, на передній поверхні лівого стегна, садна - в поперековій ділянці справа, на передній поверхні правого колінного суглоба, на задній поверхні лівого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого ліктьового суглоба. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 належать до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії (удар, тертя) тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились у властивостях тілесних ушкоджень; давністю утворення відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 03.09.2023 р. За необхідності, вирішення питання про більш конкретний характер і механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 можливе після надання для експертизи матеріалів кримінального провадження;

- висновком експерта №338 від 15.09.2023, відповідно до якого кров підозрюваної ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком судово-психіатричного експерта №226 від 18.09.2023, відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2).

Про це свідчать дані анамнезу про зловживання підекспертною впродовж ряду років алкоголем, що набуло систематичного характеру, з виникненням психічної та фізичної залежності від нього, наявними запоями до декількох днів, похміллям, досить високою добовою толерантністю до горілки, шо становить близько 0,5 л., яку часом вживає сумісно із пивом, формуванням з часом деяких характерологічних змін особистості по алкогольному типу, що також підтверджується характеризуючими даними за місцем проживання (зловживає спиртними напоями, злословить, збирає навколо себе компанію з осіб, які пиячать, порушують громадський спокій), а також показами свідків (разом із своїм чоловіком пиячили, в стані сп`яніння між ними виникали суперечки, з їхньої квартири доносились лайка, крики). Даний висновок підтверджується і теперішнім психіатричним обстеженням, яке виявило у підекспертної емоційну нестійкість, дратівливість, демонстративність поведінки, егоцентризм, легковажність суджень, зниження морально-етичних якостей. Проте відмічені особливості психіки виражені нерізко, не супроводжуються порушенням мислення, пам`яті, інтелекту, критичних та адаптаційних здібностей, психотичною симптоматикою. Як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, перебувала поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, в тому числі і тимчасовим, а знаходилась у стані простого алкогольного сп`яніння. Про це свідчать збереженість її орієнтації в місці, ситуації, виконування нею послідовних, цілеспрямованих дій, що не відображали ознак маячення, галюцинацій, порушення свідомості. Тому ОСОБА_11 не позбавлена можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в період інкримінованого їй діяння.

Відповіді на кожне поставлене питання (зазначені у пункті 17)

1. ОСОБА_11 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, виявляла психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2).

2. ОСОБА_11 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії або керувати ними.

3. ОСОБА_11 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, за своїм психічним станом могла повного мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

4. В теперішній час у ОСОБА_11 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2).

5. ОСОБА_11 у теперішній час за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

6. ОСОБА_11 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

7. ОСОБА_11 за своїм психічним станом здатна самостійно реалізувати своє право на захист.

8. Питання виходить за межі компетенції судово-психіатричного експерта.

9. ОСОБА_11 з приводу виявлених у неї розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, потребує лікування на загальних підставах за місцем її подальшого перебування;

- висновком експерта №337 від 18.09.2023, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта №339 від 22.09.2023, відповідно до якого «Кров від трупа ОСОБА_12 відноситься до гррупи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта № 337 від 18.09.2023 р.). «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта № 338 від 15.09.2023 р.). В плямах на чоловічій футболці (об`єкт № 1) та сукні (об`єкт №2), вилучених при ОМП, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_12 не виключається;

- висновком експерта №340 від 22.09.2023, відповідно до якого «Кров від трупа ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта № 337 від 18.09.2023 р.). «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта № 338 від 15.09.2023 р.). В плямах на шматку синтетичної тканини (вирізка з подушки) (об`єкт № 1), вилученого при ОМП, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_12 не виключається;

- висновком експерта №221-224 від 25.09.2023, відповідно до якого характер ушкодження на надісланому фрагменті шкіри свідчить про те, що воно є колото-різаною раною, заподіяною колюче-ріжучим предметом, слідоутворююча частина якого була пласка (типа клинка ножа), мала вістря, один нерівномірно гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край обуховий), з П- подібним поперечним перетином, з чітко вираженими ребрами. Клинкове знаряддя діяло по відношенню до ділянки тіла надісланого фрагменту шкіри під гострим кутом (зліва-направо, дещо зверху-вниз). Краї клинка були звернені (по відношенню до досліджуваного фрагменту) - лезовий (заточений) праворуч: обуховий (П- подібний) край був зорієнтований ліворуч, наближено на 3 і 9" години по умовному циферблату годинника, відповідно. Виявлений додатковий надріз, що починається від правого гострого кута свідчить про можливість його утворення в момент витягання клинка в напрямку «1» години умовного циферблата годинника (по відношенню до надісланого фрагменту) з упором на лезовий край. При проведені кольорової хімічної реакції на залізо по краях, на стінках ушкодження блакитно-зеленого забарвлення, що характерне для наявності заліза та його сполук - не виявлено, реакція Перльса - негативна.

Зіставлення особливостей та розмірів ушкоджень на фрагменті шкіри від трупа ОСОБА_12 та пошкодження на футболці належній ОСОБА_12 з особливостями і розмірами експериментальних пошкоджень утворених на слідосприймаючих матеріалах - медичній клейонці - імітатору шкіри людини та у спинку надісланої футболки ліворуч ударами зазначеним клинком ножа, із різною глибиною занурення клинка і його орієнтацією, максимально наближених до маючих місце при заподіянні ушкоджень ОСОБА_12 - не виключає можливість, що вони могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа;

- висновком експерта №187 від 26.09.2023, відповідно до якого:

1. Згідно «Висновку експерта» №337 від 18.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО».

Згідно «Висновку експерта» №338 від 15.09.2023р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО».

2. При дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої руки потерпілого гр-на ОСОБА_12 (об`єкти №№1,2 відповідно) встановлена наявність крові людини (в об`єкті №2 - чоловічої генетичної статі), при визначенні групової належності якої був виявлений антиген Н, що може визначати 0 (1) групу крові ізосерологічної системи АВО. Статева належність знайдених слідів крові в об`єкті №1 не встановлена в зв`язку з відсутністю серед них клітинних елементів крові (лейкоцитів) зі збереженими і придатними для цитологічного дослідження ядрами. Крім того, в мікропрепаратах об`єктів №№1,2 виявлені епітеліальні клітини людини, розміщені ізольовано, невеликими групами і багатошаровими пластами (останні можуть носити травматичний характер), при визначенні групової належності яких був виявлений також антиген Н, що може визначати 0 (1) групу крові ізосерологічної системи АВО.?

Таким чином, враховуючи отримані результати та групову і статеву характеристику осіб, що проходять по справі, походження епітеліальних клітин та слідів крові в піднігтьовому вмісті правої і лівої руки потерпілого гр-на ОСОБА_12 (об`єкти №№1,2 відповідно) може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб (в об`єкті №2 - чоловічої генетичної статі) з групою крові 0 (1), в тому числі і від потерпілого гр-на ОСОБА_12 не виключається. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої (об`єкт №1) і лівої (об`єкт №2) рук потерпілого гр-на ОСОБА_12 та ниточки марлі залишені для подальшого ДНК- дослідження та передані слідчому;

- висновком експерта №188 від 26.09.2023, відповідно до якого:

1. Згідно «Висновку експерта» №337 від 18.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО".

Згідно «Висновку експерта» №338 від 15.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО».

2. При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки (об`єкт №2) підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 виявлена кров людини, статева і групова належність якої не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер, а також, можливо, малою її кількістю. При дослідженні піднігтьового вмісту правої руки (об`єкт №1) підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 кров людини не виявлена.

3. При дослідженні піднігтьового вмісту правої (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 виявлено епітеліальні клітини, які належать особі жіночої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО (що відповідає А(ІІ) групі крові).?

Враховуючи статеву та групову характеристику осіб, що проходять по справі, виявлені епітеліальні клітини можуть походити як від будь-якої жінки, в крові якої мається антиген А, так і від самої підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 . Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої руки (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 та ниточки марлі залишені для подальшого ДНК- дослідження та передані слідчому;

- висновком експерта №189 від 26.09.2023, відповідно до якого:

1. Згідно «Висновку експерта» №337 від 18.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО».

Згідно «Висновку експерта» №338 від 15.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном ан-ти-В ізосерологічної системи АВО».

2. При дослідженні мікропрепаратів зі змивом з поверхні ручки крану №1 (об`єкт №1) наявності крові не встановлено, епітеліальних клітин з ядрами не знайдено;

- висновком експерта №190 від 26.09.2023, відповідно до якого:

1. Згідно «Висновку експерта» №337 від 18.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО».

Згідно «Висновку експерта» №338 від 15.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютинінрм анти-В ізосерологічної системи АВО».

2. При дослідженні змиву з крана №2 (об`єкт №1) виявлено одиничні епітеліальні клітини, встановити статеву належність яких не представляється можливими в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер. Групова належність виявлених епітеліальних клітин не встановлювалась в зв`язку з надзвичайно малою їх кількістю (об`єкт №1 - 2 клітини).

3. При дослідженні змиву з крана №2 (об`єкт №1) наявність крові не встановлена;

- висновком експерта №191 від 26.09.2023, відповідно до якого:

1. Згідно «Висновку експерта» №337 від 18.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи ... ізосерологічної системи АВО».

Згідно «Висновку експерта» №338 від 15.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО».

2. При дослідженні клинка ножа (об`єкт №1) виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер. При визначенні групової належності крові (об`єкт №1) був виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає 0(1) групі крові).

Враховуючи групову характеристику осіб, що проходять по справі, виявлена кров (об`єкт №1) може походити як від будь-якої людини, в крові якої мається антиген Н, так і від самого потерпілого гр-на ОСОБА_12 (за рахунок антигену Н). При дослідженні клинка ножа (об`єкт №1) епітеліальних клітин з ядрами не виявлено.

3. При дослідженні рукоятки ножа (об`єкт №2) виявлено епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер. При визначенні групової належності виявлених епітеліальних клітин (об`єкт №2) були виявлені антигени А та Н (що можуть визначати А(ІІ) та 0(1) групи крові ізосерологічної системи АВО). При дослідженні рукоятки ножа (об`єкт №2) наявність крові не встановлена.

Таким чином, враховуючи отримані результати та групову характеристику осіб, що проходять по справі, виявлені епітеліальні клітини на рукоятці ножа (об`єкт №2) можуть походити як від 2-х чи більше осіб з групами крові А(ІІ) та 0(1) ізосерологічної системи АВО, так і від самого потерпілого гр-на ОСОБА_12 (за рахунок антигену Н) і підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 (за рахунок антигену А).

4. При дослідженні клинка ножа (об`єкт №1) виявлено і вилучено волокно (схоже з волоссям) сірого кольору, яке вилучене, упаковане, промарковане і відправлене слідчому;

- висновком експерта №751 від 28.09.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 колото-різана рана правого плеча з ушкодженням плечової вени, яка утворилась від дії предмету, що має колюче- ріжучі властивості (можливо типу клинка ножа), належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.), виникла незадовго до настаю смерті, можливо, в строк вказаний у постанові про призначення експертизи - 03.09.23 р. Смерть ОСОБА_12 настала від колото-різаного поранення (рани) правого плеча з ушкодженням плечової вени, яке супроводжувалось зовнішньою кровотечою та ускладнилось гострою масивною крововтратою. Між смертю ОСОБА_12 і колото-різаними пораненнями (раною) правого плеча з ушкодженням плечовою вени є прямий причинний зв`язок. Також при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 були виявлені:

проникаюча колото-різана рана правої половини грудної клітки, належить до тяжких тілесних ушкоджень;

непроникаючі колото-різані рани (2) попереку справа, належить до легких тілесних ушкоджень.

Вказані в п.3 тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виникли від дії предмету (предметів), що має колюче-ріжучі властивості та в причинному зв`язку зі смертю не стоять. Характер та локалізація виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень свідчать про те, що йому було нанесено (не менш ніж 4) травматичних дій (ударів) колюче-ріжучим предметом в праву половину грудної клітки (1), нижня третина правого плеча (1), ділянка попереку справа (2) в напрямку справа наліво та дещо знизу до гори. По наявним судово-медичним даним неможливо встановити послідовність нанесення виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 колото-різаних ран не представляється можливим. Враховуючи характер та локалізацію виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 колото-різаних ран, можна висловитись про те, що нападник та постраждалий могли знаходитись у будь-якому положенні за умов доступності травмуючого предмету та травмованих ділянок тіла. Смерть ОСОБА_12 настала в короткий проміжок часу, який міг вимірюватись хвилинами, після спричинення йому колото-різаного поранення правого плеча з ушкодженням плечової вени. У вказаний проміжок часу ОСОБА_12 міг, до настання загрозливих для життя явищ, зумовлених наростанням крововтрати, здійснювати активні фізичні дії. Враховуючи вираженість трупних змін, що виявлені під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , можна висловитись про те, що смерть настала в термін 14-18 годин до часу експертизи трупа в морзі. Характер та множинність ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_12 , виключають можливість їх утворення при однократному падінні з положення стоячи на площину. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 не виявлено тілесних ушкоджень, які за своєю локалізацією могли б бути характерними для «боротьби чи самозахисту». При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_12 виявлено етиловий спирт у концентрації 5,0 о/оо. Це може свідчити про те, що на момент настання смерті він був в тяжкому алкогольному сп`янінні;

-висновком експерта №197 від 02.10.2023, відповідно до якого:

1.Згідно «Висновку експерта» №339 від 22.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров від трупа ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта № 337 від 18.09.2023 р.).

«Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО» (Див. "Висновок експерта № 338 від 15.09.2023 р.).

В плямах на чоловічій футболці (об`єкт № 1) та сукні (об`єкт №2), вилучених при ОМП, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_12 не виключається.

2. Статева належність плям крові на чоловічій футболці (об`єкт № 1ц) та на жіночій сукні (об`єкт №2ц) не встановлена в зв`язку з відсутністю в плямах крові клітинних елементів крові (лейкоцитів) зі збереженими і придатними для цитологічного дослідження ядрами, що пов`язано з сильним забрудненням предметоносія;

-висновком експерта №196 від 04.10.2023, відповідно до якого

1.Згідно «Висновку експерта» №340 від 22.09.2023 р. відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров від трупа гр-на ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (Див. "Висновок експерта" №337 від 18.09.2023р.).

Кров підозрюваної гр-ки ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (Див. "Висновок експерта" №338 від 15.09.2023р.).

В плямах на шматку синтетичної тканини (вирізки з подушки) (об`єкт №1), вилученого при ОМП, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_12 не виключається.

1.Плями крові на вирізці з подушки зі слідами РБК (об`єкт №1ц) належать особі чоловічої генетичної статі.

Таким чином, виявлені плями крові на вирізці з подушки зі слідами РБК (об`єкт №1ц) можуть походити від будь-якого чоловіка, в крові якого мається антиген Н ізосерологічної системи АВО і від самого трупа гр-на ОСОБА_12 не виключаються.

Також в об`єкті №1ц (вирізка з подушки зі слідами РБК) виявлено епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає 0(1) групі крові),

Враховуючи статеву і групову характеристику осіб, що проходять по справі, виявлені епітеліальні клітини можуть походити як від будь-якого чоловіка, в крові якого мається антиген Н, так і від самого трупа гр-на ОСОБА_12 ;

Аналізуючи всі докази у їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - кожен, кого звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Відповідно до положення ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Органом досудовогорозслідування дії ОСОБА_11 кваліфіковано зач.2ст. ст.121 ККУкраїни, умиснетяжке тілеснеушкодження,тобто умиснетілесне? ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, таке, що спричинило смерть потерпілого.

З огляду на викладене, суд вважає, що спрямованість умислу ОСОБА_11 на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть є доведеним виходячи з наступного.

Судом встановлено і обвинувачена ОСОБА_11 не заперечує, що 03 вересня 2023 року, під час розпивання спиртних напоїв, у неї з покійним чоловіком ОСОБА_12 відбулась сварка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_11 , з мотивів виниклих особистих неприязних відносин по відношенню до ОСОБА_12 , виник умисел направлений на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень останньому. Після чого, ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання тяжких наслідків для життя та здоров`я останнього, сидячи на ліжку поруч із ОСОБА_12 та тримаючи в правій руці кухонний ніж, почергово завдала ним ОСОБА_12 чотири удари, чим спричинила тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правого плеча з ушкодженням плечової вени, проникаючої колото-різаної рани правої половини грудної клітки, непроникаючі колото-різані рани попереку справа, від яких ОСОБА_12 помер на місці події.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої про відсутність наміру нанесення тяжких тілесних ушкоджень та випадковість завдання їх, вважає що таким чином вона намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Суд приходитьдо висновку,що обвинувачена усвідомлювала суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій танастання тяжкихнаслідків дляжиття таздоров`яостаннього,коли почергово завдала ОСОБА_12 один удар в праве плече, один - в праву половину грудної клітки та два - в поперек справа, від яких ОСОБА_12 помер на місці події, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 751 від 28.09.2023 - смерть ОСОБА_12 настала від колото-різаного поранення (рани) правого плеча ушкодженням плечової вени, яке супроводжувалось зовнішньою кровотечою та ускладнилось гострою масивною крововтратою. Між смертю ОСОБА_12 і колото-різаними пораненнями (раною) правого плеча з ушкодженням плечовою вени є прямий причинний зв`язок.

Сама обвинувачена пояснювала, що вдарила покійного чоловіка ОСОБА_12 , не розуміючи наслідків, лише для того щоб він її відпустив, однак кількість нанесених ударів та їх локалізація, спростовує її покази.

Викладені вище факти у їх сукупності, а також поведінка обвинуваченої до, під час та безпосередньо після вчинення злочину (обвинувачена, після нанесення тілесних ушкоджень, лягла спати, оскільки так сказав їй зробити ОСОБА_12 ), свідчать про наявність у неї умислу на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 ..

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

З роз`яснень, що дані в постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи» слідує, що злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Питання про наявність в діях особи умислу, як роз`яснено в п. 22 цієї Постанови, слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень чи інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Відповідно до вимог ст. 8 та ст. 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У ході судового провадження захисник ОСОБА_10 зазначив, що в діях обвинуваченої ОСОБА_11 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 121 КК України, всі дії остання вчиняла внаслідок суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_12 , пов`язане з жорстоким її побиттям та погрозою вдатися до ще більш небезпечного насильства. ОСОБА_11 діяла виключно з метою самозахисту, а тому захисник просив суд змінити правову кваліфікацію її дій на ст. 118 КК України.

Однак, стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_11 діяла в межах необхідної оборони. Твердження захисника що пережите ОСОБА_11 насильство, отримані ушкодження про тривале і наполегливе побиття що підтверджуються висновком експерта № 683 від 08.09.2023, відповідно до якого у ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження: синці - в тім`яній ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, на задній поверхні правого плечового суглоба, в верхньому зовнішньому квадранті лівої грудної залози, на внутрішній поверхні правого плеча, на передній поверхні лівого плеча, на передній поверхні лівого передпліччя, на задній поверхні лівого передпліччя, на передній поверхні лівого стегна, садна - в поперековій ділянці справа, на передній поверхні правого колінного суглоба, на задній поверхні лівого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого ліктьового суглоба, не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 належать до легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р., та не призвели до тяжких наслідків її здоров`я.

Суд, враховуючи всі фактичні обставини заподіяння обвинуваченою тілесних ушкоджень, надавши оцінку їх способу, обставинам їх завдання, кількості нанесених ударів, їх силу, спрямованість, механізм та негативні наслідки, не вбачає в діях ОСОБА_11 перебування в стані необхідної оборони, оскільки її дії є умисними та протиправними.

Так, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та двома суспільно небезпечними наслідками, що настали: первинні - тяжкі тілесні ушкодження, похідні - смерть. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки).

Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, їх стосунки.

Відповідно до усталеної судової практики у випадках, коли винний діє із невизначеним умислом (прямим або непрямим), він має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №711/2233/18 від 11 травня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння вказаних ушкоджень й причинним зв`язком між згаданим діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти зазначену шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки й бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України) характеризується аналогічними елементами об`єктивної сторони, за суб`єктивною стороною проявляється виключно умисно, повинно бути вчинено з метою захисту охоронюваних правом інтересів від суспільно небезпечних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання заподіяти шкоди потерпілому (розправитися) такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, слід враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, а також їх стосунки між собою. Визначальним є цьому суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

У ході судового розгляду, обвинувачена зазначала, що 03.09.2023, після спільного вживання алкогольних напоїв, під час перебування в одній із кімнат квартири між нею та ОСОБА_12 відбулась сварка на побутовому ґрунті.

Суд, проаналізувавши усі докази, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_11 , а саме її вік, фізичні можливості, життєвий досвід, стан здоров`я, перебування у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню (довідка №611 КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 04.09.2023), тобто меншому аніж ОСОБА_12 , який на момент настання смерті був в тяжкому алкогольному сп`янінні (висновок експерта №751), приходить до висновку про те, що за встановлених обставин кримінального провадження, ОСОБА_11 могла адекватно чинити більш ефективний супротив діям ОСОБА_12 , могла після нанесення в цей день, з її слів, тілесних ушкоджень, вчинити спробу втекти, чи викликати допомогу, натомість обвинувачена нікому нічого не повідомляючи, продовжувала знаходитись в квартирі, а після нанесення тілесних ушкоджень, лягла спати.

Поведінка ОСОБА_11 після вчинення злочину, а саме те, що вона не викликала, згідно закону та моральних принципів, швидку медичну допомогу, працівників поліції, а лягла в ліжко та заснула і прокинулась коли ОСОБА_12 вже був мертвим, спростовує її слова про намагання викликати швидку допомогу, однак її було заборонено це зробити, які нічим не доведені і суд їх до уваги не бере.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_12 вчинила саме ОСОБА_11 , а свідчення обвинуваченої та твердження сторони захисту, що вона вчинила злочин при перевищенні меж необхідної оборони, суд розцінює, як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки її вина повністю знайшла своє підтвердження в ході досліджених у судовому засіданні доказів.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_11 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_11 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні доведена повністю та встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України), а тому не вбачає підстав для її виправдання.

Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить, що обвинуваченням доведено винуватість ОСОБА_11 , надані докази є достатніми для висновків суду та надання правової кваліфікації дії обвинуваченої.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинуваченої, кваліфікує дії ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, таке, що спричинило смерть потерпілого.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_11 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно довідкиКНП «Вінницькаобласна клінічнапсихоневрологічна лікарняім.Ющенка» ВОР» ОСОБА_11 на лікуванні не перебувала та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не зверталася..

Згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» ОСОБА_11 під диспансерним спостереженням не перебуває, за медичною допомогою не зверталася, на стаціонарному лікуванні не перебувала.

Згідновисновку медичногоогляду № 611КНП «ЦТЗ«Соціотерапія» ВОР»від 04.09.2023у ОСОБА_11 встановлено алкогольне сп`яніння середнього ступеню.

За місцем проживання ОСОБА_11 характеризується негативно.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_11 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді 7 років позбавлення волі; захисник просив змінити правову кваліфікацію діяння обвинуваченої, а за ч.2 ст. 121 КЕ України виправдати, обвинувачена підтримала захисника та просила суд її суворо не карати; потерпілий щодо міри покарання поклався на розсуд суду, зазначив, що претензій до останньої будь-якого характеру не має; відношення обвинуваченої до вчиненого (визнання нанесення тілесних ушкоджень); наявність обтяжуючих покарань; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином; особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення, те, що злочин вчинений з прямим умислом; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, пенсіонерка, має третю групу інвалідності, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні ОСОБА_11 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, суд бере до уваги свідчення обвинуваченої, які проявилися у визнанні обвинуваченою факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Водночас, суд дійшов висновку, що свідчення обвинуваченої не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої статті 69 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

Завищевикладених обставин,суд,проаналізувавши поведінкуобвинуваченої: відсутність, на думку суду, пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, який вважає, що виправлення обвинуваченої та її перевиховання не можливе без ізоляції її від суспільства; позицію потерпілого, який щодо призначеної міри покарання покладається на думку суду, а тому щодо неї необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції, визначеної ч. 2 ст. 121 КК України

Також, судом враховано те, що обвинувачена ОСОБА_11 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, зловживає алкоголем, злословить, збирає компанії, які зловживають алкоголем, порушуючи спокій, що створює нестерпні умови для мешканців сусідніх квартир.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на майно, яке було вилучено 04.09.2023 під час огляду трупа ОСОБА_12 , а саме на: зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук, відбитки пальців з лівої та правої рук - підлягає скасуванню.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на речові докази, вилучені 03.09.2023 під час проведення огляду, що проводився в помешканні, за адресою: АДРЕСА_2 , від час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung» в корпусі сірого кольору, два змиви з поверхні ручок крана ванної кімнати, вирізку з подушки зі слідами РБК, чоловічу подушку просякнуту РБК, жіночу сукню просякнуту РБК, ніж зі слідами РБК, зв`язку ключів від вхідних дверейй до квартири АДРЕСА_6 підлягає скасуванню.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на майно, вилучене в ході затримання, в порядку ст. 208 КПК Україні за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 , а саме: зразок біологічного походження (букальний епітелій), зрізи нігтів правої та лівої руки з піднігтьовим вмістом, змиви з правої та лівої руки та дактокарту, які містять на собі сліди злочину, являються речовими доказами підлягає скасуванню.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2023 на майно, вилучене під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: сокиру із дерев`яним руків`ям сірого кольору підлягає скасуванню.

Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_11 згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким. До того ж, суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень . Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання виду та розміру покарання та інтелектуальна вольова владна діяльність суду з вирішення питань призначення покарання, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи»; індивідуалізація покарання конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським Судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» від 12 квітня 2012 року зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченої, яка вчинила умисний тяжкий злочин, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_11 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі, у межах строків передбачених санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Крім того, суд враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, згідно з яким окремим виявом категорії справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, що призвів до смерті ОСОБА_12 , особу обвинуваченої ОСОБА_11 , а саме те, що остання раніше не судима, ставлення до вчиненого, її поведінку у ході судового провадження, думку потерпілого, який претензій майнового характеру до обвинуваченої немає, щодо міри покарання покладається на думку суду, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_11 буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останньої за вчинене, а й буде слугувати для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами.

Суд, також враховуючи положення ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_11 в строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 04.09.2023 по 27.12.2023, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі та перебування останньої під застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 27 грудня 2023 року по 20 лютого 2024 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 63, 65-67, 72 КК України. 370, 371, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді семи років позбавлення волі.

Відповідно довимог ч.5ст.72КК Українизарахувати ОСОБА_11 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 04 вересня 2023 року (день затримання) по 27 грудня 2023 року (день обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та звільнення з-під варти в залі суду) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_11 в строк відбування покарання перебування останньої під застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 27 грудня 2023 року по 20 лютого 2024 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту її затримання на виконання вироку.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на майно, яке було вилучено 04.09.2023 під час огляду трупа ОСОБА_12 , а саме на: зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук, відбитки пальців з лівої та правої рук - скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на речові докази, вилучені 03.09.2023 під час проведення огляду, що проводився в помешканні, за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung» в корпусі сірого кольору, два змиви з поверхні ручок крана ванної кімнати, вирізку з подушки зі слідами РБК, чоловічу подушку просякнуту РБК, жіночу сукню просякнуту РБК, ніж зі слідами РБК, зв`язку ключів від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2023 на майно, вилучене в ході затримання, в порядку ст. 208 КПК Україні за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 , а саме: зразок біологічного походження (букальний епітелій), зрізи нігтів правої та лівої руки з піднігтьовим вмістом, змиви з правої та лівої руки та дактокарту, які містять на собі сліди злочину скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2023 на майно, вилучене під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: сокиру із дерев`яним руків`ям сірого кольору скасувати.

Речові докази, а саме:

-2 (два) змива з поверхні ручок крана ванної кімнати, вирізку з подушки зі слідами РБК, чоловічу футболку просякнуту РБК, жіночу сукню просякнуту РБК, ніж зі слідами РБК, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук, відбитки пальців з лівої та правої рук, штани сірого кольору із слідами РБК, зразок біологічного походження (букальний епітелій), зрізи нігтів правої та лівої руки з піднігтьовим вмістом, змиви з правої та лівої руки, дактокарту, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області знищити;

- зв`язку ключів від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити останньому;

-мобільний телефон Samsung» в корпусі сірого кольору, сокиру із дерев`яним руків`ям сірого кольору, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області повернути потерпілому ОСОБА_9 ;

-мобільний телефон «Samsung» в корпусі чорного кольору, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику ОСОБА_11 ..

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: