Рішення № 125374505, 24.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/14565/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо передачі документів для призначення пенсії позивачу для Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 29.04.2024 №2000-0302-9/70038;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком, зарахувавши до загального страхового стажу, стаж роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023 у повному обсязі.

Позов мотивовано тим, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відсутність відомостей позивача в даних індивідуальної відомості про застраховану особу, не може бути підставою для обмеження прав останнього на оформлення пенсії за віком, за умови підтвердження його стажу записами у трудовій книжці.

Суд ухвалою від20.12.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позов, в якому останній з вимогами не погоджується та зазначає, що індивідуальні відомості про застраховану особу - заявника в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні, з огляду на що, до страхового стажу заявника не зараховано період роботи з 01.06.2006 по 31.05.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач 29.08.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 05.09.2023 №253350003761.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо передачі документів на призначення позивачу пенсії для розгляду та призначення пенсії - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області та протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за №2000-0302-9/121423 від 05.09.2023. Зобов`язати солідарно Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу позивачу стаж роботи з 01 липня 2000 року по 31.05.2023, а також зарахувати до загального страхового стажу період проходження строкової військової служби з 28.10.1981 по 21.12.1983 згідно уточнюючої довідки №4/1259 від 29.08.2023 та стаж роботи з жовтня 1980 року по травень 1981 року, з 18.08.1980 по 22.10.1980, з 04.01.1984 по 28.08.1984.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №620/15231/23 зазначене вище рішення скасовано та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській областіповторно розглянути заяву від 29.08.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Зокрема, судом зазначено, що з 28.10.1981 по 21.12.1983 проходив військову службу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2023 №4/1259. Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказану довідку. Щодо періодів роботи позивача, зокрема, з 1980 по 1981; з 18.08.1980 по 22.10.1980; з 04.01.1984 по 28.08.1984, суд вважав за необхідне зазначити, що записи №1-2, 7-8 в повній мірі підтверджують спірні періоди роботи позивача, а певні недоліки у заповненні трудової книжки не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу та констатував, що періоди роботи з 1980 по 1981; з 18.08.1980 по 22.10.1980; з 04.01.1984 по 28.08.1984, які не були зараховані до стажу позивача, підтверджуються записами його трудової книжки.

Щодо періоду роботи позивача з 01.07.2000 по 31.12.2003 суд вказав, що відсутність відомостей позивача в даних індивідуальної відомості про застраховану особу, не може бути підставою для обмеження прав останнього на оформлення пенсії за віком, за умови підтвердження його стажу записами у трудовій книжці.

Щодо позовних вимог про зарахування до загального страхового стажу позивачу, зокрема, періоду з 01.01.2004 по 31.05.2023, суд дійшов висновку, що останні задоволенню не підлягають, оскільки розцінюються судом як передчасні, матеріали справи не містять доказів щодо порушення прав позивача у вказаній частині вимог. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

На виконання рішення суду від 10.01.2024 у справі №620/15231/23 відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.04.2024 №253350003761.

Як вбачається з рішення від 29.04.2024 №253350003761 до загального страхового стажу зараховано періоди роботи згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу державного реєстру застрахованих осіб. За висновком відповідача, страховий стаж заявника становить 25 років 00 місяців 21 день. При цьому, формою РС-право підтверджується зарахування до страхового стажу позивача зазначених вище спірних періодів, які були предметом розгляду в суді.

Позаяк, період з 01.06.2006 по 31.05.2023 до страхового стажу позивача не зарахований.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закон №1058-IV).

Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 та 2 ст.26 Закону передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.

У пункті 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004. До вказаної дати питання зарахування стажу для призначення пенсії, зокрема, регулювалося нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами п. «а» ч. 3ст. 56 Закону № 1788-XIIдо стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, останній з 05.07.1996 працює на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «А & L».

За визначеннями, що містяться уст.1 Закону №1058-IV: застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цьогоЗаконупідлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленомузакономпорядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно дозаконусплачують єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.

За приписами ч.1ст.21 Закону №1058-IVперсоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:

державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюєтьсяЗаконом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

За визначенням, що міститься у абз.1 ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами абз.1 ч.2 ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IVплатниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені встатті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

На виконання ч.2 ст.20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наголошує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії і він не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а тому наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування зазначеного періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії.

В даному випадку суд з такою позицією не погоджується, з огляду на те, що позивач у період з 01.06.2006 по 30.05.2023 перебував на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «А & L», тобто здійснював керівництво відповідним суб`єктом господарювання, а тому в розумінні Закону №1058 був страхувальником, особою відповідальною за нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яке відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

При цьому, матеріали справи доказів нарахування позивачу заробітної плати та сплати страхових внесків у спірний період з 01.06.2006 по 30.05.2023 не містять.

Наведене свідчить, що рішення відповідача від 29.04.2024 №253350003761 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо передачі документів для призначення пенсії позивачу для Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то останні задоволенню не підлягають, оскільки заяву позивача було передано на розгляд відповідачу у відповідності до діючого законодавства України, за принципом екстериторіальності. Посилань ж позивача на положення норм статей Цивільного кодексу України на увагу не заслуговують, оскільки до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 132, 137, 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 Під`їзд, 2 Поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)..

Повний текст рішення суду складено 24.02.2025.

Суддя Л.О. Житняк