Рішення № 125374500, 24.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/4106/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді ТкаченкоО.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 01.02.2024 №974260162029 щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності по статті 37 Закону України «Про держану службу» від 16.12.1993 №3723-XII з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця №26-17-27/11 та №26-17-27/12 від 19.01.2024 Північного офісу Держаудитслужби щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести з пенсії по інвалідності по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності по статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 3723-ХІІ та здійснити нарахування та виплату з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця № 26-17-27/11 та 26-17-27/12 від 19.01.2024 Північного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 , з 26.01.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, станом на 01.05.2016 його стаж на посаді державної служби становить більше 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, тож має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII, проте відповідач протиправно відмовив йому у такому переведенні.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 27.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала суду надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 27.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Також позовна заява з додатками доставлена до електронного кабінету користувача ЄСІТС Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.03.2024 (квитанція №760516). Правом для подання відзиву у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відповідач не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд установив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за по ІІ групі інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунку стажу позивач має стаж державної служби 20 років 13 днів. Загальний стаж позивача 32 роки 9 місяців 12 днів (а.с. 14).

26.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви додав, зокрема довідки про складові заробітної плати державного службовця від 19.01.2024 №26-17-27/11 та 26-17-27/12, видані Північним офісом Держаудитслужби (а.с. 9, 10).

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності розглянуло вказану заяву та рішенням від 01.02.2024 №974260162029 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Зазначено, що пунктами 10 і 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» передбачено право на призначення пенсії згідно із статтею 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» особам, які: 1) досягли пенсійного віку; 2) мають страховий стаж: чоловіки 35 років, жінки 30 років; 3) не призначали пенсію відповідно до Закону №3732; 4) на день набрання чинності Законом №889 займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботу на державній службі станом на 01.05.2016. Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно. Під час розгляду заяви та ЕПС виявлено, що заявник з 16.12.2008 по 30.09.2017 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», тому відсутні підстави для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №889 з урахуванням довідок про заробітну плату від 19.01.2024 №26-17-27/11 та 26-17-27/12 (а.с. 16).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державу службу» (далі - Закон №3723-XII).

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 по зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.

Також вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №687/545/17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема, чоловіки, які досягли віку 62 роки (пункт 3 Порядку №622).

Відповідно до норм статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мають чоловіки, а саме:

- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;

- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років;

- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Судом встановлено, позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0120808, виданою 15.10.2013 (а.с. 6), загальний страховий стаж позивача становить 32 роки 9 місяців 12 днів, що підтверджується Формою РС-право (а.с. 13), трудовий стаж позивача на державні службі становить 20 років 13 днів відповідно до розрахунку стажу державної служби (а.с. 14).

Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби та понад 30 роки страхового стажу. Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач жодних зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, інвалідності, як таких, що дають право на пенсію по інвалідності за Законом України «Про державну службу» не висловив. Єдиною підставою для відмови зазначено те, що позивач з 16.12.2008 по 30.09.2017 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України №3723.

Водночас суд зауважує, що а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Визначальною умовою для збереження за позивачем права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у випадку, коли вперше призначалася пенсія за нормами ЗУ «Про державну службу» №3723-ХІІ є встановлення додаткових умов, а саме: наявність в цієї особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювали станом на 01.06.2016 на держслужбі).

Аналогічний висновок зроблено Верховним судом у постанові від 25.05.2023 у справі №580/3805/22.

З огляду на матеріали справи, а саме: форми РС-право, розрахунку стажу державної служби та трудової книжки позивача, які досліджені судом, вбачається, що станом на 16.12.2008 (на день призначення пенсії вперше відповідно до Закону України №3723) стаж державної служби позивача становив більше 20 років. Відтак, позивач зберігає право на призначення пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

На переконання суду, оскільки на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 в силу перерахованих вище норм законодавства позивач мав стаж на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 26.01.2024 про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» мав стаж державної служби 20 років 13 днів, є інвалідом ІІ групи, відтак, суд вважає, що позивач зберігає право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності згідно із Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

Той факт, що позивач перед тим як отримувати пенсію по інвалідності за нормами Закону №1058-IV отримував пенсію державного службовця згідно із Законом №3723-ХІІ, не позбавляє його права перейти на пенсію державного службовця за нормами Закону № 889-VIII.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.02.2024 №974260162029 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця №26-17-27/11 та 26-17-27/12 від 19.01.2024 Північного офісу Держаудитслужби суд зазначає наступне.

Порядок призначення пенсій згідно із Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У пункті 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Отже, призначення позивачу пенсії державного службовця має відбуватись відповідно до поданої ним заяви з урахуванням доданих до неї документів.

Відповідно до матеріалів справи позивач разом із заявою про призначення (перерахунок) пенсії відповідачу надав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №26-17-27/11 та 26-17-27/12 від 19.01.2024, видані Північним офісом Держаудитслужби.

Так, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.01.2024 №26-17-27/11, видана за останньою займаною позивачем посадою головного контролера-ревізора Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області станом на січень 2024 року. Довідка складена за формою, затвердженою Постановою №1-3, та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (9 ранг), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Своєю чергою довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 19.01.2024 №26-17-27/12 також відповідає формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3, та містить дані про надбавку за інтенсивність праці, надбавку за виконання особливо важливої роботи розмір премії, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) та на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» 26.01.2024, тому переведення його на пенсію державного службовця має відбутися саме з 26.01.2024 (а.с. 9 ).

При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до матеріалів справи, заява позивача про призначення/перерахунок пенсії від 26.01.2024 розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Хмельницькій області і рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято саме вказаними територіальними органами Пенсійного фонду України.

З огляду на зазначене та положення Порядку №22-1, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати прийняти рішення про переведення та обрахування пенсії саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 77, 139, 241246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.02.2024 №974260162029 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про держану службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 3723-ХІІ «Про державну службу» з визначенням розміру пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №26-17-27/11 та №26-17-27/12 від 19.01.2024, виданих Північним офісом Держаудитслужби, з 26.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, буд.10, м.Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29013, код ЄДРПОУ 21318350).

Повний текст рішення суду складено 24 лютого 2025 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО