Рішення № 125374460, 24.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року м. Чернігів Справа № 620/426/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури до Бобровицької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Деснянське басейнове управління водних ресурсів, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

09.01.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла позовна керівника Ніжинської окружної прокуратури, у якій він просить:

визнати протиправною бездіяльність Бобровицької міської ради Чернігівської області (далі Бобровицька міськрада) щодо вчинення дій з набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09, орієнтовна площа водного дзеркала ставка 14,30 га, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), які розташовані на території Бобровицької міської ради Чернігівської області, шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

зобов`язати Бобровицьку міськраду звернутися із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09, орієнтовна площа водного дзеркала ставка 14,30 га, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), які розташовані на території Бобровицької міської ради Чернігівської області.

На обґрунтування позовних вимог керівник Ніжинської окружної прокуратури звертаючись до суду із цим позовом в інтересах держави як самостійний позивач, зазначає, що Бобровицька міськрада будучі органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, більше року після направлення на її адресу упродовж 2023 2024 років листів Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів листів про необхідність взяття на баланс гідротехнічних споруд, не вжила жодних заходів з метою взяття на облік такого безхазяйного майна як гідротехнічних споруд, що знаходяться на водотоці басейну р. «Бистриця» на території Бобровицької міськради. Також прокурором зазначено, що прийняття в комунальну власність Бобровицької міськради безгосподарських гідротехнічних споруд надасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов`язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об`єктах.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 14.01.2025 позовну заяву керівника Ніжинської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на вказану позовну заяву.

Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

На території Бобровицької міськради знаходиться гідротехнічна споруда на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09.

Площа водного дзеркала ставка при нормальному підпірному рівні складає 14,30 га, що розташований на території Бобровицької міськради, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), паспорт водного об`єкта не виготовлявся.

Комісією по виявленню, обстеженню та упорядкуванню безхазяйного нерухомого майна, майна відумерлої спадщини, створеною рішенням виконавчого комітету Бобровицької міськради від 14.05.2020 № 115, із залученням представника Деснянського басейнового управління водних ресурсі, 28.06.2023 проведено обстеження водних об`єктів та гідротехнічних споруд та території міста Бобровиця, про що складено відповідний акт.

В цьому акті обстеження від 28.06.2023 у підпункті 5.1 пункту 5 зазначено, що власник (балансоутримувач) гідротехнічної споруди водного об`єкта відсутній, а технічний стан гідротехнічної споруди незадовільний.

За результатом узагальнення Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, матеріалів обстеження, інвентаризації осушувальних систем встановлено відсутність власника гідротехнічних споруд на водотоці басейну р. «Бистриця», розташованої на території Бобровицької міськради, що свідчить про їх безхазяйність.

Також судом встановлено, що Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, зокрема Бобровицькій міськраді, було направлено листи від 12.02.2024 № 143/3-1/ДС/25-24 та від 17.03.2024 № 251/3-1/ДС/25-23, у яких звернуто увагу Бобровицької міськради на необхідність взяття на баланс безгосподарські гідротехнічні споруди на водних об`єктах, розробки землеврядної документації з інвентаризації земель водного фонду, паспортизації водних об`єктів, тощо.

02.10.2024 Деснянське басейнове управління водних ресурсів листом №т1021/2-1/ДС/25-24 надано Ніжинській окружній прокуратурі інформацію про направлення продовж 2023 -2024 років всім територіальним громадам листів щодо необхідність взяття на баланс безгосподарські гідротехнічні споруди на водних об`єктах, розробки землеврядної документації з інвентаризації земель водного фонду, паспортизації водних об`єктів, тощо, у тому числі щодо гідротехнічних споруд на водних об єктах, розташованих на території Бобровицької міськради.

Керівник Ніжинської окружної прокуратури вважаючи протиправною бездіяльність Бобровицької міськради щодо вчинення дій з набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», яка знаходиться на території цієї територіальної громади, звернувся до суду з цим позовом для захисту інтересів держави.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, у якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) та статтею 53 КАС України.

Згідно із положеннями статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В частині четвертій статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові від 01.12.2022 по справі №340/5914/21, у якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:

«…водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 29.05.2024 по справі №320/6482/21.

Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом у постановах від 19.11.2019 у справі №806/1350/15, від 29.04.2020 у справі №802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі №822/589/17, від 03.02.2021 у справі №806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі №806/1325/17, від 06.09.2022 у справі № 822/591/17, від 19.10.2022 у справі № 354/609/15.

Таким чином, бездіяльність відповідача, який є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Суд зазначає, що Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з статтею 10 Закону №280/97-ВР визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Приписами статті 30 Закону №280/97-ВР установлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності та подання необхідних відомостей до бази даних національного фонду будівель відповідно до Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

Відповідно до положень статті 31 Закону №280/97-ВР до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Статтею 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.

Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Так, відповідно до частини другої статті 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Кодексом, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади (ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі.

Так, перш за все, ці речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов`язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації.

Законодавець визначив саме такий порядок задля того аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ.

Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також тим, що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави для визнання власником речі іншої особи.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

За позовом органу, правомочного управляти комунальним майном, суд за умови якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності.

При цьому, обов`язкову складову процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ офіційне оприлюднення інформації про взяття нерухомої речі на облік органом державної реєстрації прав.

Зі змісту частини першої статті 335 ЦК України видно, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий може вважатися безхазяйним.

У такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об`єднує одна спільна категорія відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

Як вказувалося вище, на території Бобровицької міськради встановлено відсутність власника гідротехнічних споруд на водотоці басейну р. «Бистриця», що свідчить про їх безхазяйність.

Так, згідно із статтею 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 статті 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності.

Статтею 12 Закону № 1952-IV визначено, що Державний реєстр прав, серед іншого, повинен містити відомості про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Положеннями пункту 85 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості. Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відсутність інформації щодо зареєстрованих речових прав власника чи балансоутримувача нерухомого майна - гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09, орієнтовна площа водного дзеркала ставка 14,30 га, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), які розташовані на території Бобровицької міськради, фактично свідчить про те, що це нерухоме майно є безхазяйним, тобто не має власника.

Суд враховує те, що Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 по справі №420/19870/21 зробив такий правовий висновок щодо застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оскільки частина друга статті 355 Цивільного кодексу України сформульована імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.

У свою чергу, під час розгляду справи до суду не надано доказів вчинення відповідачем дій направлених на звернення до компетентного органу із відповідною заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна гідротехнічної споруди, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволений.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 77, 241-246, 260 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ніжинської окружної прокуратури до Бобровицької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Деснянське басейнове управління водних ресурсів, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бобровицької міської ради Чернігівської області щодо вчинення дій з набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09, орієнтовна площа водного дзеркала ставка 14,30 га, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), які розташовані на території Бобровицької міської ради Чернігівської області, шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області звернутися із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: гідротехнічні споруди на водотоці басейну р. «Бистриця», суббасейні середнього Дніпра, район річкового басейну Дніпро, код водогосподарської ділянки М5.1.2.09, орієнтовна площа водного дзеркала ставка 14,30 га, географічна прив`язка розміщення 50.746492 (координати широти), 31.369035 (координати довготи), які розташовані на території Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Ніжинська окружна прокуратура (унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 0291011423, вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

Відповідач Бобровицька міська рада Чернігівської області (унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04061990; вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Деснянське басейнове управління водних ресурсів (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 39-А; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34654458).

Суддя Марія ДУБІНА