Ухвала суду № 125373495, 24.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2025 р. справа № 520/3838/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області (40108599) вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 8037,75 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст.122 КАС України).

Частиною 3 ст. 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 №772 (далі - Порядок №772).

Суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ №288 від 11.05.2022, внесено зміни до Порядку №772, зокрема, доповнено його новим розділом V. Відшкодування вартості предметів однострою, а наказом Міністерства внутрішніх справ №576 від 14.09.2022 змінено назву Порядку №772 виключивши, зокрема, слова (у мирний час).

Пунктом 2 розділу 1 Порядку №772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.

За змістом пункту 3 розділу 1 Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.

Відповідно до пункту 10 розділу V Порядку №772 встановлено, що поліцейським у випадку звільнення зі служби в поліції за власним бажанням здійснюється відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з урахуванням термінів його експлуатації.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що в разі звільнення поліцейського зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

В даному випадку строки звернення до суду із цим адміністративним позовом встановлені ч. 5 ст. 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов`язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями, що призвели до стягнення грошових коштів за вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.

Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі №804/285/16.

У пункті 34 постанови Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №360/917/19 вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 19.02.2025, а відповідача звільнено зі служби 31.10.2024.

Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована введенням на території України військового стану, постійною загрозою ракетних обстрілів, яке супроводжується систематичними сигналами «Повітряної тривоги» та постійним переміщенням особового складу в «УКРИТТЯ». Також, представник позивача зазначає, що невчасне подання копії документів, що необхідні для здійснення судово-претензійної роботи з відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у зв`язку із смертю ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 20.12.2024) працівника УЛМТЗ, в обов`язки якої входило збір і направлення до ВПЗ ГУНП в Харківській області, що також слугувало підставою довготривалого не здійснення свого права на звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Щодо посилання представника позивача на оголошення на території м. Харкова значної кількості повітряних тривог та ракетні обстріли, то повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Місто Харків не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність, а отже і повноваження поліції не підлягають припиненню, в тому числі щодо виконання своїх службових обов`язків.

Щодо посилання представника позивача на настання смерті відповідальної особа з підготовки документів для здійснення судово-претензійної роботи з відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, суд зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом сплив 01.12.2024. Факт настання смерті особи позивач підтверджує посиланням на свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 20.12.2024. Тобто, майже через місяць після спливу процесуального строку.

Крім того, зазначена обставина є суб`єктивною та не свідчить про існування об`єктивно непереборних обставин, які були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом суб`єкта владних повноважень.

Інші аргументи, як-то: простій з 24.02.2024 по березень 2022 року, пожежа в будівлі внаслідок обстрілу 02.03.2022 судом не приймаються до уваги, так як вказане відбулось задовго до виникнення спірних правовідносин (31.10.2024) та як у 2024 році, так і на даний час ГУНП в Харківській області функціонує у штатному режимі.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в заяві про поновлення строку звернення до суду, позивачем не вказано на обставини непереборного і об`єктивного характеру, існування яких унеможливило реалізацію права суб`єкта владних повноважень на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому вказані позивачем обставини визнаються судом неповажними, а заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.